«Зросла наша віра у свої сили»

Війна змушує нас визначитися відносно того, яку державу ми хочемо побудувати. Вже майже три роки війна для нас — це жорстокий і прискіпливий екзаменатор, навіть певною мірою час одкровення. Розкручені ідоли стали розчаруванням. Терміни на кшталт «боротьба з корупцією» та «необхідність реформ» вицвіли від відсутності конкретних дій. Проте залишається надія на те, що народ, який зміг у час страшних випробувань мобілізуватися, створивши рухи добровольців і волонтерів, зрештою здатен і до старанної, надскладної роботи з розбудови держави.

Цей рік був 25-ю річницею відновлення Україною незалежності. В Декларації про державний суверенітет, написаній рукою дисидента Левка Лук’яненка, значиться ключова фраза про «тисячолітню традицію державотворення». Експерти «Дня» в черговий раз зробили зріз часу нашого, без сумніву, історичного періоду, в якому українці випробовуються не лише на міцність, а й на спроможність виправдати згадану фразу, що прописана в паспорті держави.

Отже, наприкінці року за доброю традицією «День» звернувся до своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів із проханням відповісти на чотири запитання нашої новорічної анкети. Чесні відповіді з одного боку виступають «маркером» того, як країна провела рік, які шанси використала, а які безповоротно втратила. З другого — слугують певним прогнозом очікувань у 2017-му. Переконані, що вам цікаво буде з ними ознайомитися.

1. Які події 2016 року, на вашу думку, вплинули на Україну і світ?

2. Чим рік, що минає, став особливим персонально для вас?

3. Кого вважаєте героєм і антигероєм року?

4. 2016-го наше видання відзначило 20-річчя свого існування. Ви і «День». Які проекти газети за всі ці роки відіграли найбільшу роль для розвитку нашого суспільства?

Михайло БАСАРАБ, політолог:

1. Не знаю, з яких мотивів, але президенту Порошенку вистачило здорового глузду чи інстинкту політичного самозбереження, аби не піти на реалізацію капітулянтського сценарію згідно з Мінськими домовленостями. Навіть найцинічніші політики і олігархи недооцінюють ризиків «мирного плану» і «реінтеграції» Донбасу. Друге. Відставка Яценюка не зумовила дочасних парламентських і президентських виборів. Третє. Впродовж осені помітно активізувалися прокремлівські сили в Україні. Їхня риторика стала помітно агресивнішою. Вони діють синхронно з цілою мережею фактично підконтрольних Москві медіа всередині України. Безвідповідальність і корупція у владі підсилюють загрозу реваншу.

Ситуація у світі. Неспроможність західних еліт стала доконаним фактом. Вони по-дитячому намагаються не помічати головних загроз власній та глобальній безпеці. Як наслідок — «дивна» перемога Трампа та інституційна криза у Євросоюзі. Явний наступ проросійський політиків у всіх західних державах. Саме через ці проблеми сталася сирійська катастрофа, а Україна не отримала ні безвізового режиму з ЄС, ні реальної допомоги у нашій боротьбі з агресором, який загрожує всьому Заходу. Міжнародні стандарти людяності та права різко впали «нижче плінтуса».

2. У цьому році українці остаточно перестали боятися і сподіватися на інших. Зросла наша віра у свої сили. 

3. Антигерой — Барак Обама. Президент США знищив Америку як гаранта світової безпеки. Герой — Український Солдат. Цього року ми побачили десятки прикладів неймовірної відваги, самопожертви, ініціативи та впевненості.  

4. Моя перша публікація вийшла саме у газеті «День», ще у 1999 році. Мабуть, зайве говорити щось ще про мої взаємини з «Днем». Газета є одним із головних майданчиків для україноцентричного інтелектуального дискурсу. Це надважливо в умовах масштабної гуманітарної агресії Росії і етичної розфокусованості багатьох журналістів, експертів та інтелектуалів.