500 років Реформації: чи актуально?

500 років Реформації, проголошеної у Німеччині Мартіном Лютером у жовтні 1517 року… «Пересічного» українця цілком може здивувати, чому європейці надають такого величезного значення цій ювілейній даті (вона відзначатиметься не лише в протестантських країнах Старого Світу). Що ж, вчитаємось у деякі тези Лютерових проповідей і творів 1516-1517 років; і тоді ми зможемо судити, чи є ці думки архаїчними та застарілими у сучасному світі.
1. Христос-страждалець (для Лютера ця його іпостась була визначальною) дивиться не на «престижність» діяльності людини, не на те, як професія людини «котирується» – він читає в серцях, у вчинках людей Йому важливий мотив, в праці-обсяг докладених зусиль і стійкості.
2. Лютера не цікавили переваги «високих» і «шляхетних» професій перед «низькою» працею. Ба більше, він стверджує, що чим більше зневажають роботу людини, то вищою в очах Бога стає людина, котра виконує її, терплячи труднощі і страждання.
3. Для Бога важать лише такі статки, які нажиті чесною, сумлінною працею, а не здирництвом, крадіжками або спекуляціями ( цю думку Лютер повторював безліч разів).
4. Кожен пфенніг (копійка), политий чесним потом, хай би як він не витрачався, за «небесним рахунком» вартий незрівнянно більше, аніж 1000 талерів, пожертвуваних на церкву.
5 Христу-страждальцю важливі і дорогі навіть безуспішні зусилля у чесних справах. Він не забуде їх.
6. Бога дратує зневіра, апатія і лінощі, але ще більше-«богорятівна» суєта, до якої вдається успішний жахрай, що раптом побажав «каятися».
Думаємо, українці! Наскільки це актуально для нас?