Історичний бойовик
На годиннику 1709. Король Франції (його двір показаний як дискотека в будинку культури радгоспу "Шлях до комунізму") відправляє в покарання за дуель двох вельмож на заслання: одного, симпатичного блондина, до царя Петра, другого, неприємного брюнета, до короля Карла XII.
Блондин одразу ж потрапляє в казкову Росію: чистота, привілля, білі хати, криті жовтою соломою, огорожі, злямзені в Люксембурзькому саду, селянки, всі як на підбір красуні з модельного агентства "Путін - наш президент", косять траву за двадцять метрів від будинку , виблискуючи косами і блакитними очима.
Натомість француз-брюнет опиняється у якійсь Гадюківці під назвою Швеція: доріг немає, шведські офіцери схожі на кронштадтських матросів зразка 17-го року. П'янка майже безперервна. Хамство пре з усіх щілин.
Але головні вороги, звичайно, поляки. У придорожній корчмі, де ночує француз-блондин, самі бандити-рекетири на малині, стрижені під персонажів у малинових піджаках із 90-х, зате у них чуби, модна неголеність, зухвалий майдан в очах і поголовна кримінальщина у манерах. Поляки - бандити всі, інших поляків у режисера для вас немає.
Тим часом француз - нестерпний блондин із вусами Пєскова - подружився з іще одним блондином, але російським офіцером, просто-таки пушкінського відливу, бо гвардії сержант, і взагалі Петруша Гриньов у самому соку.
Найстрашніше починається, коли мати російського офіцера починає докоряти йому, що, мовляв, зганьбив дівчину-селянку, тепер одружуйся, курва. Дівчина, природно, одразу ж подає до столу, а потім у лазню носить голим мужикам квас зі сміхуйочками (інші дівки в цей час деруться у двері, щоб лукаво посміятися і подивитися на бояр із віниками). Мовляв, були б мужики в селі - продовжує уперта мати - давно б вломили тобі по перше число за псування дівок. Російський офіцер важко замислюється, але тут у село з двох будинків (декорації нині дорогі) вривається шведський загін з французом-брюнетом, явно зрадником.
Шведи ці - ті ще пси-лицарі й одночасно есесівці й поліцаї пера Кукриніксів. Палять відразу обидві хати, стріляють у красиву любку офіцера і її батька (єдиного чоловіка в окрузі), але тут непокірний російський дух дається взнаки, і навіть діти на сіннику хапаються за дуельні пістолети.
Дві картини незабутні. Юний швед намагається у клуні зґвалтувати чергову модельну дівчину в сірій лляній сукні, селянка, трясця твоїй матері. Рве з неї одяг, починає скорострільний статевий акт, але француз-блондин зупиняє занесену бандитську руку. Дає прикладом по потилиці шведу, той у дауні. Француз по дурості відвертається і чує утробний рев голодного Дракули. Це модельна дівчина в сірій, до пупа розірваній сукні якимись театральними вилами (більш схожими на оленячі роги) вбиває нещасного шведа, розмахуючи при цьому лівою груддю.
Тим часом шведи захоплюють блондинистого француза і російського офіцера в полон і везуть їх у комендатуру на допит. Та де там. Зверху, як каменепад, на них накидається жіночий партизанський загін із розлючених селянок з палицями у тонких руках, спраглих звільнити пана і продемонструвати російські безстрашність і непохитність. Цих нафарбованих дівчат треба бачити: шведи-фашисти стріляють їм просто в лоб, модельне агентство гине в повному складі, але наші друзі на волі, потрібній їм, щоб переслідувати француза-брюнета, та ще падаль.
Тут треба згадати, що навкруги весь час вся в чорному їздить колами і кущами полька у вигляді такого собі "Зорро". Вона така шпигунка з густо підведеними очима, батька якої вбили шведи, переодягнені росіянами. За що вона росіян ненавидить і стріляє з двох рук по-македонськи, як герой "В августе 44-го".
Як з'ясовується, французький король із зовнішністю бригадира комбайнерів із сусіднього радгоспу вирішив зіграти зі своїми вельможами злий жарт: у листах, які він дав кожному з них, до Петра і Карла XII пропонується повісити їх повчально як Зою Космодем’янську. Нєхєр було на дуелі битися. Це блондина і брюнета зближує не по-дитячому.
Але ідея історичного фільму вже зрозуміла: Росію в минулому треба зображати так, як вона хотіла б виглядати в майбутньому. А проклятий Захід - він рівно в тому ж безвихідному калі і парші, в якому Росія, як у болоті, а хочеться, щоб усе було навпаки.
Тобто ідейно режисер грамотний, що твій Міхалков, який мордує "Єльцин-центр", але майстерність ще на марші, тому сюжет приправлений перцем еротики, як п'ятиденний шашлик. На короля Карла XII боляче дивитися, педофіли з Кемерова виходять після п'ятнашки і відповідальної роботи Катькою в кращій формі, ніж цей швед під Полтавою. Те, що Захід приречений, зрозуміло давно, але головна думка інша: загнати б усіх цих горе-європейців, які не бажають плекати свою чистоту і нашу духовку, в мордовські табори і відпітушити по саме не можу, щоб не приставали до нас з цими безглуздими правами людини. Будете на Колимі, заходьте. Краще вже ви до нас, ви до нас, ви до нас. Не "викай", ми з тобою кіз у Пале-Роялі не пасли.
