14.03—20.03.2014
Минулий тиждень приніс нам дві новини. Традиційно, гарну й погану. Для різноманітності, це одна й та ж сама новина, і вона і гарна і погана водночас.
Минулий тиждень приніс нам дві новини. Традиційно, гарну й погану. Для різноманітності, це одна й та ж сама новина, і вона і гарна і погана водночас. Гарна тому, що, всупереч усім сподіванням, президент Російської Федерації Володимир Путін відтворювати СРСР наміру не має. Та от гарного в цьому виявилося на подив мало. Річ у тім, що в СРСР-2, або, як вони його там називали, — ЄврАзЕС, — ще зберігалася якась видимість незалежності держав, що входять до його складу, трохи більша навіть, ніж у радянських республік у складі СРСР-1. Ні, це Путіну здалося занадто. Судячи з його виступу перед Державною думою, будуватимуть Другу Імперію, в якій немає місця якійсь там «українській національності», — яка, цілком очевидно для Путіна, насправді є нібито складовою органічною частиною народності великороса. Так, це нова імперія, тільки без імператора, але з фюрером на чолі.
Напевно, далекого 1945-го як репарації, разом з обладнанням заводів, інженерами і вченими, меблями, картинами для генеральських дач, жіночою краденою білизною для трохи нижчих офіцерів у якійсь скриньці Пандори вивезли з Німеччини і заразу фашизму... Справді, можна було б так подумати, особливо слухаючи майже дослівно скопійовану з промови Гітлера промову Володимира Путіна чи порівнюючи передачі Дмитра Кисельова з виступами Геббельса. Можна було б так подумати, якби не одне АЛЕ. Відкриваєш радянську пресу 1930-х і бачиш все ті ж гидкі приклади пропаганди. А потім дізнаєшся, з яким захопленням Гітлер годинами переглядав кіноплівки з виступами Сталіна, з якою повагою він у вузькому колі відгукувався про радянського диктатора. Дізнаєшся, як Гітлер жартівливо називав президента Народної судової палати нацистської Німеччини Роланда Фрейслера «мій Вишинський» (власне, той на початку 20-х був членом РДРП(б)). Дізнаєшся, що більшість генералів Гітлера навчалися у військових школах на території СРСР. Порівнюєш сталінську і гітлерівську архітектуру, плакати, військові марші. І розумієш, що батьківщина цього огидного явища зовсім не в Італії і в Німеччині. Батьківщина цього чорного жахіття тут, на території СРСР, і він, розповзаючись світом, у кожній країні набув свого потворного вигляду — італійського фашизму, німецького нацизму. А потім ще Китай Мао, Пол Пот у Камбоджі. Десятки кривавих антилюдських режимів, кожен з яких приніс війну і потребував на вівтар своїх вождів мільйони людських жертв.
Гадаю, Володимир Путін цілком усвідомлено багато в чому повторив у своєму виступі фрагменти промов Гітлера щодо аншлюсу Австрії, приєднання чеських Судетів і нападу на Польщу. Він цілком усвідомлено хотів привернути цим до себе увагу світової спільноти. Щоправда, на міжнародній арені з його славою успішно сперечається представник Російської Федерації при ООН Віталій Чуркін. Сам на сам зі всім кольором світової дипломатії в Раді безпеки ООН, Віталій Чуркін в очах усього світу втілює в собі всю мерзенність нинішнього російського режиму, гідно виконує свою незавидну роль голови нацистської дипломатії Ріббентропа і отримує на свою адресу всю повноту презирства, яку відчуває до путінської Росії світова спільнота. Та йому не звикати. Мало хто знає, що в юності Віталій Чуркін багато грав у самодіяльності і навіть знявся у трьох кінофільмах. Тепер йому цей досвід знадобився як ніколи.
А поки Віталій Чуркін збирає на себе всі шишки, Володимир Путін купається усередині Росії в лаврах переможця. Рейтинг схвалення діяльності президента Російської Федерації Володимира Путіна досяг максимального значення за останні кілька років — 75,7%, свідчать опубліковані Інтерфаксом результати дослідження Всеросійського центру вивчення громадської думки. Скидається на те, що озброєна агресія Путіна в Україні має кінцевою метою збільшення рейтингу схвалення діяльності президента до звичного в Росії показника 149%.
Утім, усе це лише порожня видимість загальної підтримки. Слід визнати, що першими жертвами найбруднішої російської пропаганди стали ми самі. Ми дивуємося, як росіяни можуть вірити усьому, що розповідає їм Дмитро Кисельов, але самі ми сприймаємо за чисту монету повідомлення російської преси про практично цілковиту підтримку росіянами військової агресії Кремля. Ми бачимо списки діячів культури, які протестують, у багато разів більші за списки тих, хто висловив Путину свою підтримку, ми бачимо десятки тисяч протестувальників на вулицях російських міст, але все одно кажемо про те, що майже всі росіяни підтримали анексію Криму. Напевно, потрібно спершу розкрити правді свої власні очі, а не перекладати провину багатьох на весь народ.
Утім, причини агресії режиму Путіна щодо України такі: що більша кількість учасників антивоєнних виступів у Росії, то більшою є рішучість кремлівського диктатора втопити українську революцію у крові. Як писав Томас Манн, «Війна — всього лише боязка втеча від проблем мирного часу». Володимир Путін намагається військовим конфліктом, приростом території Росії і новою залізною завісою, яку зумовить його експансія, замаскувати від російського виборця цілковитий провал своєї економічної політики. Він сподівається, що нова «залізна завіса» дасть змогу йому перекласти провину за цей провал на захід. У чому прорахувався Володимир Путін, то це в тому, що від нього відвернулися не лише західні демократії. На міжнародній арені його підтримали лише Північна Корея і Сирія. Навіть Іран, навіть Китай засудили анексію Криму. Китай повною мірою зміг оцінити, що несе йому розширення «Русского мира». Річ у тім, що київський антимайдан — табір прибічників Віктора Януковича біля стіл Верховної ради кілька місяців поспіль розташовувався прямо за парканом посольства Китаю в Україні. Кращу ілюстрацію всієї глибини людського падіння придумати було важко. А потім, ближче до кінця, 18 лютого прямо біля паркану китайського посольства вбивали і відрізали голови майданівцям. Це не Тяньаньмень. Такого китайці не бачили з часів Культурної революції. Утім, китайці не настільки вразливі, і, цілком можливо, просто радіють з того факту, що міжнародна ізоляція перетворить Росію із члена G-8 на ще одну Північну Корею — агресивний і напівбожевільний убогий сателіт на околиці КНР.
А ще Путін зробив зворушливий за своєю наївною безпорадністю дзвінок президентові Ірану Хасанові Рухані. Він що, після того, як обдурив Іран з його ядерною програмою, справді розраховує на його підтримку?! Для Ірану міжнародні санкції проти Росії несподівано щедрий дарунок долі — у нього з’явився шанс витіснити Росію з ринку нафти без істотного зниження її ціни. І що, Іран зараз його змарнує? Після успішного закінчення багаторічних складних переговорів зі США і напередодні зняття міжнародних санкцій? Звичайно, ні. І ввечері 17 березня іранська нафта вперше за останні десятиліття вийшла на міжнародний ринок — тепер їй знову відкриті США, Євросоюз, Японія. А в середу 19 березня Путіну в підтримці відмовила й Індія, остання з великих держав. Росія, КНДР, Сирія — ось нинішні межі «Русского мира», воістину зворотний бік Землі.
А що ж Крим? Усе йде до того, що цей курортний сезон у Криму буде перший, коли на півострів масово приїдуть відпочити мешканці країн Східного Середземномор’я і Перської затоки. Навряд чи вони зможуть повноцінно відшкодувати відсутність трьох мільйонів українських відпочивальників, але гарантовано — усім буде весело... Найближчими роками Крим перетвориться на своєрідну виставку досягнень «Русского мира». Якщо розруха Абхазії чи бандитський анклав у Придністров’ї мало цікавили світові ЗМІ, то Крим, навпаки, стане для всього світу експортною вітриною кремлівського неоімперства. Діри в російському бюджеті і неминуче для Росії тотальне розкрадання не дадуть змоги перетворити Крим на друге Сочі, а свіжоспечений мегапроект Севастопольської Олімпіади 2024 року змусив навіть Григорія Потьомкіна заздрісно перевертатися у труні. Економічний крах, тотальний переділ власності і неминучі за ним криваві бандитські війни, політичний і релігійний тероризм — ось що чекає Крим найближчими роками. Римський поет Вергілій писав, що ворота Пекла розташовані у землях кімерійців десь у східному Криму. Дуже схоже, що ворота ці ось-ось готові розкритися за вказівкою кремлівського Цербера...
