Автоматизація безладу
Радянський Союз страждав від багатьох хвороб, але дві були головними, якщо так можна сказати, всепоглинаючими: тотальна секретність і така ж тотальна показуха. До неї примикає тотальна гігантоманія як різновид показухи.
З секретністю все більш-менш зрозуміло. Всі ховалося від радянського народу. Весь світ знав, що головним конструктором ракет для космічних апаратів був Сергій Корольов. Про це писали всі газети світу, про це говорилося і показувалося з екранів телевізорів, і тільки для радянських людей він до своєї смерті на операційному столі залишався надсекретним Головним Конструктором. Анекдот, але коли Корольов захворів і його помістили в лікарню, американські астронавти прислали особисто для нього ліки. Вони прекрасно знали, хто конструює радянські ракети для супутників.
Показуха не комуністичний винахід. Відома набагато раніше часів Очакова і підкорення Криму. Про потьомкінські села дізналися ще до приходу радянської влади. Тим не менш передовий царський досвід був не тільки запозичений, але й доведений до логічного кінця. Задля показухи будувалися гігантські паровози, для яких не було ні шляхів, ні вагонів, ні станцій. Величезні літаки долали відстань до Америки, але стан авіації було жалюгідним. У роки Другої світової війни випустили понад сто тисяч літаків, але такої низької якості, що половина втрат серед льотчиків на фронті припала на небойові.
Другою частиною показухи були величезні приписки. Як виявилося, ніяких ста тисяч літаків у роки війни радянська промисловість не випустила. Для цього банально не вистачило б алюмінію навіть із урахуванням значних поставок союзників.
Як вчили комуністи, радянська планова економіка набагато прогресивніша за анархічну капіталістичну, бо централізована і все враховує. До того ж і планує все аж до останнього цвяха. Тільки чомусь у відсталій капіталістичній не було дефіциту, а в радянській передовій він був загальним. Навіть у свята святих - військово-промисловому комплексі - його вистачало з надлишком.
З появою комп'ютерної техніки виробництво на Заході стали автоматизувати. Ідеологами таких систем виступили Стаффорд Бір і Вільям Ешбі. Їхні книги були перекладені російською мовою, інженери зачитувалися ними як детективними романами. Стаффорд Бір навіть частково втілив свої ідеї, коли розробив і здійснив державну систему управління в Чилі за часів президента Сальвадора Альєнде. Його система Кіберсін прекрасно себе показала, але довести її до кінця завадив державний переворот Піночета.
В СРСР теж займалися такими системами. Зокрема в Києві під керівництвом академіка Віктора Глушкова. Зараз мало хто пам'ятає абревіатури АСУ ТП і АСУВ - автоматизовані системи управління технологічним процесами і виробництвом відповідно. Якщо перші іноді навіть вдавалося впровадити, то з другими була просто біда.
Повна плутанина і тотальні приписки могли звести з розуму будь-який комп'ютер. Кінці з кінцями ніколи не сходилися, бо вихідні дані в систему задавалися від спочатку неправдиві. В результаті дані АСУВ суперечили реальності. Завжди продукції випускалося менше, ніж виходило за даними комп'ютера. Директори писали звіти про впровадження, на заводи та установи поставлялися ЕОМ, на яких у кращому випадку рахували зарплату. Навіть бухгалтерський облік намагалися не автоматизувати. Величезні гроші йшли в пісок, але як красиво все звучало на партгоспактивах у звітах про впровадження нової техніки.
Все це пригадалося, коли прийшли повідомлення про відкриття в Москві Національного центру управління обороною. У ньому злилися в нерозривній єдності всі радянські рудименти: показуха і її рідна сестра гігантоманія. І гасло «Наздогнати і перегнати».
Величезна будівля, заглиблена в землю на десятки метрів, зведена в рекордні терміни. У цій частині обійшлися без стахановців, але ще не вечір, когось обов'язково нагородять. Гігантські зали, здатні прийняти та убезпечити в разі необхідності одночасно Раду безпеки і весь Генштаб з іншими федеральними органами влади, пов'язаними з обороною. Сотні моніторів, за якими оператори чергової зміни день і ніч отримують незліченні дані про стан усіх без винятку частин і з'єднань Збройних Сил. Співробітники центру в режимі реального часу будуть за відеоканалами спостерігати, як іде будівництво найважливіших об'єктів. Аж до того, як подаються цеглу і бетон на будівельний майданчик. Такий всеосяжний і абсолютний контроль вимагає і відповідних ресурсів.
На таке диво сучасної техніки приїхав подивитися сам Верховний головнокомандувач і президент країни Володимир Путін. До його приїзду всіх ґрунтовно поганяли, перевірили, як вивчили свої ролі і як будуть відповідати високому начальнику на його запитання. Заодно з усіх комп'ютерів і моніторів зірвали етикетки іноземних виробників, а де це виявилося складно, просто замазали.
Про завдання та можливості Національного центру управління обороною верховному доповів щойно призначений начальником комплексу генерал-лейтенант Михайло Мізенцев. За його словами, основою програмно-апаратного комплексу є система уніфікованих, територіально-розподілених, дублюючих один одного потужних центрів обробки даних. «Їхня сумарна обчислювальна потужність перевищує показники аналогічної системи обробки даних Пентагону втричі, а обсяг збережених даних - в 19 разів».
Так от виявляється для чого все це було задумано і в що було вкладено стільки грошей. Не для того, щоб жила країна рідна і не відала турбот про свою оборону, за якою вдень і вночі спостерігатимуть оператори центру online. Важливо було втерти носа знахабнілим янкі з їхнім Пентагоном, Intel, Google і Microsoft з Apple на додачу. Коли ще американський конгрес виділить своєму Пентагону стільки грошей і будуть вони Росію наздоганяти. Поки ж непереможна і легендарна ще щось побудує і знову в 19 разів більше, швидше. Щодо краще вже як вийде. Залежить від комп'ютерів, які на той час будуть випускати на Заході і чи дозволять їх продати після введення санкцій.
Як написав у «Щоденному журналі» відомий російський військовий оглядач Олександр Гольц, Путін розповів про успіхи, здобуті у справі військового виробництва. Зокрема, в Ракетні війська стратегічного призначення було передано три полки ракетних комплексів «Ярс». Треба думати, що це дуже велика цифра. Однак буквально за годину заступник міністра оборони з озброєнь Юрій Борисов під час колегії розповів, що у війська поставлено всього п'ять міжконтинентальних балістичних ракет (МБР).
Не відходячи від каси, вибачте, одразу ж у центрі Путіну в відеозвіті військове відомство доповіло про 16 МБР. Як з такої кількості ракетних комплексів, чи то 16, чи то п’яти, можна сформувати три полки, залишилося поза відеозвітом.
Ось тут і починається Радянський Союз з його АСУ. Бо заступник міністра оборони Борисов показує цифри в три (!) рази менші, ніж наведені в офіційній доповіді Міністерства оборони в режимі online.
Очевидно, обіцянку міністра оборони Сергія Шойгу, дану в грудні 2013 року, сформувати в 2014-му полк і два дивізіони «Ярсів», що приблизно дорівнює 16 ракетам, автоматизована система порахувала виконаною. Виявляється, що все зовсім не так.
Путіну доповіли, що у війська направлено 19 установок комплексу ППО С-400, з яких 2014 року буде сформовано два полки, а з доповіді Міноборони випливає, що промисловість випустила тільки сім комплексів.
Аналогічно з кораблями. Путіну доповідають на екрані, що передано флоту 15, а заступник міністра оборони повідомляє тільки про шість.
Комп'ютер і екран монітора ніяк не рятує від приписок і підтасувань. І чим більша система стеження і контролю, тим більше в ній відверто неправильних даних. І ніяка найбільш швидкісна система обліку та контролю не врятує від приписок і підтасувань.
Проблема в тому, що такі системи автоматизованого управління насправді не управляють і не інформують. Бо з них витягнено наріжний камінь. Системи подібного типу можуть принести багато користі, якщо вони управляють впорядкованим і правильно функціонуючим господарством. Неможливо автоматизувати безлад. Тим більше якщо він носить системний характер.
Тому з показухи, представленої верховному, випливає, що ніяк Пентагон не вкусили і не перевершили. На берегах Потомаку теж є проблеми, але принаймні таких приписок там не спостерігається. Конгресмени за нецільове використання коштів платників податків можуть і голову відірвати, а також у в'язницю запроторити на багато років. Таких прикладів багато.
Кажуть, що Путін з Національного центру управління обороною поїхав у доброму гуморі. Перевершили американців, хоч і на їхніх комп'ютерах. Чого ж не порадіти.
