Боснія і Герцеговина - це не Донбас
Слідом за Україною і Чорногорією Володимир Путін дуже полюбив (і тієї ж «дивною любов'ю») Боснію і Герцеговину. Мета абсолютно та ж сама, що і з двома іншими країнами, - не допустити вступу Сараєва в Євросоюз і НАТО. Росія використовує як свій засіб впливу в федеративній Боснії і Герцеговині Республіку Сербську.
Як випливає з доповіді, оприлюдненої впливовим філадельфійським Дослідницьким інститутом зовнішньої політики (The Foreign Policy Research Institute), саме Москва готує сербську поліцію і службу безпеки в Боснії і постачає їм озброєння і бойову техніку. А також забезпечує ними воєнізовані націоналістичні сербські формування по всій Боснії і Герцеговині. Мілорад Додік, президент Республіки Сербської, спить і бачить, як би відокремитися від Боснії і Герцеговини, яку він вважає державою, що «не відбулася», і приєднатися до Сербії. З цього приводу він збирається ініціювати відповідний референдум попри категоричне попередження Євросоюзу і НАТО про те, що такий референдум буде незаконним і міжнародне співтовариство його не визнає. Росію ж лідер сербів у Боснії вважає «безкорисливим другом» балканських слов'ян. За оцінкою американських експертів, за останні роки російська військова і фінансова допомога Республіці Сербській подвоїлася. За задумом Москви, фактично незалежна Республіка Сербська повинна гарантувати невступ Боснії і Герцеговини в НАТО і Євросоюз, так само, як ЛНР і ДНР повинні стати перешкодою на шляху туди України. Деякі експерти вважають Додіка російською маріонеткою.
Автори доповіді не виключають, що вибори в Боснії і Герцеговині, які повинні відбутися в жовтні цього року, можуть вилитися у збройний конфлікт сербів із хорватами і боснійськими мусульманами. Зауважу, що іноземна військова присутність у Боснії і Герцеговині зараз суто символічна. Це контингент EUROFOR - Європейських сил швидкого реагування, основу якого становить австрійська рота і штаб батальйону в 191 осіб, турецька рота в 199 осіб і угорська рота в 165 осіб. Крім них, є ще 205 військовослужбовців із 16 країн і 30 спостерігачів ОБСЄ.
За останні два роки уряд Республіки Сербської закупив понад 4000 автоматичних гвинтівок для озброєння своїх поліцейських сил чисельністю 5000 осіб. Відзначимо, що вся армія Боснії і Герцеговини, включно з допоміжними підрозділами, налічує 10 500 осіб (серби в ній практично не служать). Фактично поліцейські сили Республіки Сербської перетворюються на повноцінну армію, що порушує Дейтонські угоди 1995 року, які поклали край війні в Боснії. Сербська поліція освоює колишню військову базу югославської армії поблизу Баня-Лука, столиці Республіки Сербської.
Не виключено, що в Боснії Росія спробує повторити досвід із «ДНР» і «ЛНР», відновивши війну 1995 року, вважають автори доповіді. У 2016 році було укладено угоду з Росією про підготовку спеціальних поліцейських сил Республіки Сербської. Росія, на думку американських експертів, також підтримує до 80 сербських націоналістичних угруповань у Боснії, переважно молодіжних, чисельністю до 40 тис. осіб. Найбільш відомі з такого роду організацій - Сербська честь і Ветерани Республіки Сербської. Остання контактує з російською молодіжною організацією «Спадкоємці Перемоги». Формально представники цих угруповань відвідують Москву в рамках культурного обміну.
Передбачається, що в Республіці Сербській перебуває значно більше зброї і бойової техніки, ніж це визнається офіційно. Так, на параді на честь Дня незалежності в січні, який, до речі, не збігається з Днем незалежності Боснії та Герцеговини, там було показано 200 нових пістолетів-кулеметів, про покупку яких ніколи не повідомлялося офіційно. А по всій Боснії і Герцеговині, за деякими оцінками, є до півмільйона одиниць незареєстрованої стрілецької зброї, що залишилася з часів війни.
Однак імовірність виникнення нового збройного конфлікту в Боснії і Герцеговині не можна вважати високою. Євросоюз і НАТО вкрай негативно поставилися б до виникнення такого конфлікту біля своїх кордонів. Чисельність Європейських сил швидкого реагування при гарантованій підтримці з боку США у разі спроби Республіки Сербської проголосити незалежність і вийти зі складу Боснії і Герцеговини легко може бути збільшена з нинішнього, по суті, символічного рівня до такого рівня, який дозволить легко впоратися з сербською армією в Боснії. Не треба забувати, що ця армія не має ні авіації, ні важкої техніки, тоді як навіть у мусульмансько-хорватській армії Боснії і Герцеговини сьогодні є 45 танків М60А3, артилерія і бойові вертольоти. Сербія, яка прагне в Євросоюз, не надасть збройну допомогу сербським повстанцям у Боснії і навряд чи дозволить Росії надавати таку допомогу через сербську територію.
У цьому і полягає принципова відмінність Боснії і Герцеговини від окупованих районів Донбасу. На боснійській території вже розгорнуто міжнародний військовий контингент, і будь-яке різке загострення ситуації, а тим більше збройні зіткнення в цій країні призведуть до введення туди додаткових сил НАТО і придушення заколоту збройною силою. На Донбасі ж жодних міжнародних збройних сил, навіть у символічній кількості, сьогодні немає і найближчим часом не передбачається. Для того, щоб реально зупинити війну, потрібен міжнародний військовий контингент під єдиним командуванням і з ясним мандатом, щоб діяти проти порушників перемир'я силою зброї. Але про місію з таким мандатом для Донбасу Росія і НАТО в осяжному майбутньому домовитися не зможуть.
Що ж стосується зв'язків Республіки Сербської з Росією і можливості того, що Москва може спровокувати новий збройний конфлікт у Боснії і Герцеговині, то в цьому питанні доповідь The Foreign Policy Research Institute мені представляється алармістською. У Кремлі не можуть не розуміти, що Євросоюз і НАТО Боснію просто так не віддадуть. Виступ сербських сепаратистів у короткостроковому плані, на кілька місяців, створить проблеми для Брюсселя і Вашингтона. Однак їхнє подолання не буде для Північноатлантичного союзу занадто складним, і Москва навряд чи встигне повноцінно скористатися нею ж створеними труднощами в Боснії. А результатом сербського повстання стала б капітальна зачистка Республіки Сербської від Мілорада Додіка і його прихильників. Навряд чи в Кремлі захотіли б втратити останній важель впливу на Західних Балканах. Тому виникнення найближчим часом збройного конфлікту в Боснії і Герцеговині не представляється можливим.
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
