Чорна бухгалтерія і порожнеча
«Герман Дубровський збожеволів. Він сидить в Обухівській лікарні, не відповідає на жодні запитання і бурмоче незвичайно скоро: «Трійка, сімка, туз! Трійка, сімка, дама!..»» - ось так відповів один учень, коли вчителька поставила йому запитання про те, чим же закінчився роман Пушкіна «Дубровський».
Учень не знущався над учителем, він спочатку прочитав кілька сторінок на початку роману, а потім кінцівку, не помітивши, що в книзі було два твори «сонця російської літератури», тому у нього вийшов такий незвичайний збірний образ.
Учитель оцінив знущання над класикою класично - двома балами - і викликом до школи батьків.
Я більш ніж упевнений, що в НАБУ і САП сидять більш старанні й акуратні працівники і всі книжки читають від палітурки до палітурки. У всякому разі читання таких книжок, як «комірна книга» Партії регіонів, входить у їхні посадові обов'язки і за це вони отримують чималу, за українськими мірками, заробітну плату.
Наприкінці травня цього року колишній перший заступник голови СБУ Віктор Трепак передав у НАБУ цю цікаву книжку, яку згодом назвали «комірною», хоча мало хто розуміє, де у регіоналів була комора. У цій книзі фіксувалися багаторазові виплати з тіньової партійної каси цієї політичної сили різним посадовим особам і громадським діячам.
Коли була опублікована невелика частина «чорної бухгалтерії», здійнявся неабиякий галас. Суспільство ловило на льоту уривки інформації про фігурантів цієї справи. З'явилася надія, що проявляться і конкретні особи, які тісно співпрацювали зі злочинною владою режиму Януковича-втікача.
З плином часу справа практично не просунулася і застрягла на стадії почеркознавчих експертиз. Не було затримань (ні гучних, ні тихих), не висунуто підозри, йде жонглювання відомостями в політичних цілях.
Яскравий приклад - братня допомога з України для Гілларі Клінтон, коли в розпал виборчої кампанії в США у команди Трампа вибили з лав політтехнолога Пола Манафорта, який раніше нібито отримував виплати з тіньової каси Партії Регіонів. Для усунення Манафорта вистачило простого витоку інформації, але в американців свої звичаї і традиції, для них репутація важливіша і їм не доводиться виколупувати діаманти зі своїх прокурорів. Цікаво, а що з іншими фігурантами тієї сторінки, яку точно прочитав головний читач нашої країни? Охендовський свій автограф ставив поруч із карлючкою Пола на знак українсько-американської дружби?
«Чорна бухгалтерія» Партії регіонів могла б стати важливою ланкою в доказовій базі проти злочинного режиму Януковича та його кліки, але цього не станеться. Ніхто не розкручуватиме цю справу і не вибиратиме корупціонерів, як якірні ланцюги - одна ланка за іншою.
Я не знаю, яким чином цю справу топитимуть у наших болотах. Можливо, проведуть роботу з експертами, які «впізнають» почерки тих людей, які перебувають за межами України, а для визначення почерку потрібних людей не вистачить матеріалу для експертизи або ще чогось. Якщо ж оригінали «комірної книги» потраплять до генерального прокурора, відомство якого вдає, що розслідує злочинну діяльність угрупування Януковича, то тут галасу буде більше, а перспектив набагато менше.
Треба визнати, що прокурори і до Луценка не вважалися самостійними фігурами. Великий досвід співіснування з олігархічними кланами зробив їх частиною системи і співучасниками багатьох злочинів, де вони своєю діяльністю або бездіяльністю обслуговували цю систему. Зігнута спина Луценка при рукостисканні з Кучмою - символічна і говорить про те, що правоохоронна система готова й надалі служити прогнилій вертикалі влади, яка тісно переплелася зі старим режимом і сьорбає з ним з однієї миски.
Прикриваючись таємницею слідства і законом «Про публічну інформацію», справу просто зроблять закритою і будуть вибірково читати улюблені сторінки. Там - читають. Тут - не читають. А там - рибу загортають.
Політичний вплив на слідство дозволить розглядати «комірну книгу» не як цілісний твір епохи Януковича. Розбивши його на епізоди, читаючи тільки вибрані сторінки, ми не отримаємо обіцяної з високих трибун справедливості, якою так і не змогли надихатися з часів Майдану.
Темна історія з книгою може не залишити чорну діру, де успішно не розслідується багато справ.
І тоді стане можливим поява таких збірних образів, як Герман Дубровський і Пол Охендовський. Якщо в першому випадку можна буде посміятися з учня-невдахи і згадати цей кумедний випадок на вечорі випускників, то в другому випадку буде не до сміху.
Походу проти системи і непримиренної боротьби з корупцією не буде! Буде багато галасу, а потім довге і довге мовчання. Саме так і звучить порожнеча.
Валерій ФУЙОР, правозахисник
