Чи можна ввести миротворців на Донбас
Пропозиція Володимира Путіна ввести миротворців ООН на Донбас є реакцією на аналогічну пропозицію Петра Порошенка, але фактично має тільки пропагандистське значення. В ідеалі Москва хотіла б введенням миротворців домогтися заморожування збройного конфлікту на Донбасі і визнання де-факто світовим співтовариством сепаратистських маріонеткових утворень. Крім того, ця російська ініціатива повинна дати привід симпатикам Росії у Європі, перш за все в Німеччині, почати процес скасування або ослаблення антиросійських санкцій, введених через анексію Криму і війну на Донбасі. Недарма ініціативу Путіна гаряче вітав голова МЗС Німеччини Зігмар Габріель, який щойно відзначився спільною трапезою з російським президентом і екс-канцлером Герхардом Шредером. Тільки от лихо: всі опитування пророкують досить низькі показники Соціал-демократичної партії Німеччини на майбутніх виборах у бундестаг 18 вересня. Тому після виборів нинішня правляча коаліція вочевидь буде переформатована, і місце соціал-демократів в уряді займуть вільні демократи. З урахуванням того, що канцлер Ангела Меркель публічно критикувала Габріеля за його зустріч з Путіним і Шредером, новий очільник німецького зовнішньополітичного відомства, швидше за все, не буде таким великим симпатиком Росії, як його попередник.
До речі, можливо, російська ініціатива щодо введення миротворців на Донбас, серед іншого, має на меті вплинути на результат німецьких виборів. Москва життєво зацікавлена у тому, щоб соціал-демократи зберегли свої позиції в уряді, оскільки вони займають більш проросійську позицію, ніж християнські демократи. І пропозиція про миротворців покликана зміцнити становище Габріеля і його соратників в очах виборців. Але навряд чи цей крок якось істотно вплине на результат майбутніх німецьких виборів. І шанси на те, що путінська ініціатива призведе хоча б до початку процесу скасування санкцій, дорівнюють нулю. Оскільки у плану Путіна, в свою чергу, не має шансів бути прийнятим Радою Безпеки ООН.
У своєму нинішньому вигляді план Путіна передбачає розміщення миротворців тільки на лінії зіткнення російсько-сепаратистських формувань і українських військ і тільки для охорони спостерігачів місії ОБСЄ. З таким мандатом миротворці не зможуть навіть контролювати ситуацію на лінії фронту. Головне ж, з таким мандатом миротворчої місії ООН категорично не згодна Україна. А без її згоди введення миротворців на Донбас, природно, стає неможливим. Київ, в свою чергу, наполягає, щоб миротворча місія мала максимально широкий мандат і могла контролювати всю окуповану територію, від лінії фронту і до лінії українсько-російського кордону, включно з неконтрольованими українською стороною пунктами пропуску. На ухвалення Радою Безпеки ООН українського варіанту резолюції шансів теж немає, бо відповідна резолюція буде заблокована Росією. Тому обидві пропозиції, і Порошенка, і Путіна, переслідують насамперед пропагандистські цілі як всередині своїх країн, так і на міжнародній арені. Пропозиція Путіна начебто нейтралізує пропозицію Порошенка. Але Росії все одно доведеться накладати на неї вето в Радбезі ООН. Що, звичайно, дозволить представити її противником мирного врегулювання на Донбасі. Але тепер Україні теж доведеться торпедувати російську ініціативу про миротворців, і у російської пропаганди з'явиться привід заявляти, що Київ, мовляв, протидіє зусиллям Росії зі встановлення миру на Донбасі. Подібної російської відповіді слід було очікувати, і від самого початку було зрозуміло, що обговорення питання про введення миротворців на Донбас в ООН зведеться до російсько-українського обміну пропагандистськими випадами.
Будь-якого реального компромісу між пропозиціями України і Росії щодо введення миротворців на Донбас не проглядається в принципі. І ось чому. Як я вже вказав вище, пропозиція Путіна неприйнятна для Києва, оскільки вона легалізує бойовиків-сепаратистів, залишає без будь-якого контролю кордон Росії з сепаратистськими утвореннями, а також допускає збереження в окупованій частині Донбасу російських військ і свавілля сепаратистської влади щодо населення. В таких умовах ніякі вільні вибори в Донецьку і Луганську, природно, неможливі. Але ще важливіше, що і пропозиція Порошенка від початку була розрахована на те, що Росія її заблокує і вводити миротворців на Донбас насправді не доведеться. Бо навіть якби сталося диво і Рада Безпеки ООН одноголосно, включно з Росією, проголосувала б за введення миротворців за українським сценарієм, це призвело б приблизно до тих же наслідків, що і реалізація путінської пропозиції.
Річ у тім, що число миротворців вочевидь буде обмежено і навряд чи перевищить 5000 осіб. При цьому тільки протяжність лінії фронту і неконтрольованої Україною ділянки російсько-українського кордону становить близько 1000 км. Виходить, що тільки 5 миротворців контролюватимуть 1 км лінії зіткнення і кордони. Простіше кажучи, група з 5 солдатів ООН на бронетранспортері або автомобілі контролюватиме 1 км кордону або фронту при тому, що чисельність російських військ і сепаратистського «ополчення» перевершуватиме їх разів у 10. Природно, жоден ефективний контроль за таких умов неможливий. Але, крім того, миротворці повинні будуть контролювати склади зберігання боєприпасів і важких озброєнь, зокрема на українському боці, таким чином для контролю кордону і лінії фронту залишатиметься ще менше людей.
Крім того, озброєння і мандат «блакитних касок» не дозволять їм чинити ефективну протидію російсько-сепаратистським військам і здійснювати контроль за проведенням виборів. Зазвичай миротворці ООН отримують право застосовувати зброю тільки для самозахисту. А їхнє озброєння буде обмежено легкою стрілецькою зброєю і кулеметними бронетранспортерами. І це в умовах, коли російські й сепаратистські війська мають танки, важку артилерію, РСЗВ та інші важкі озброєнням і багаторазово перевершують миротворців у чисельності. «Блакитні каски» дбатимуть лише про самозахист і нічого і нікого контролювати не зможуть. Вони лише не без підстав побоюватимуться, що когось із них можуть захопити в заручники. Росіяни, як і раніше, зможуть гнати через кордон техніку і озброєння, а російські війська - безперешкодно залишатися на Донбасі, видаючи себе за місцевих «ополченців». І вибори росіяни тоді зможуть провести з заздалегідь відомим результатом. А світовій спільноті буде здаватися, що вибори проходять більш-менш вільно, раз за їх проведенням стежать спостерігачі під захистом миротворців. Тому не варто бачити у введенні миротворчих сил ООН на Донбас реального засобу припинення збройного конфлікту та навіть його пом'якшення.
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
