День OXI
Ще до оголошення остаточних результатів референдуму на площі Синтагма в центрі Афін розпочалося свято. Тисячі громадян Греції співали й танцювали, взявшись за руки. Багато хто прийшов із прапорами держави. Безмежна радість греків була з нагоди негативного результату голосування. Понад 61% тих, хто брав участь у голосуванні, сказали OXI — «ні» вимогам-пропозиціям кредиторів.
Що ж означають результати референдуму? Треба сказати, що в разі позитивного голосування ситуація не була б більш веселковою. Насправді, громадянам Греції довелося обирати з фактично рівнозначних поганих варіантів. Звичайно, в місцевому розумінні.
Під час вступу Греції до єврозони 2001 року греки відчували надзвичайний євроромантизм. Після запровадження євро навіть позбулися верстатів, що друкують національну валюту драхму, вважаючи, що вони більше ніколи не знадобляться.
Однак досить скоро з’ясувалося, що, незважаючи на спільну валюту, в економік країн ЄС різна конкурентоспроможність, а блага спільного ринку й валютного союзу розподіляються нерівномірно. Від інтеграції більше виграють виробничі центри — Німеччина, Франція, країни Бенілюксу, Польща — тоді як виробники послуг не знаходять свого місця в поділі праці, втрачають робочі місця й доходи. Частка сфери послуг у ВВП Греції становить 81%.
До цього слід додати популістську та лівацьких внутрішню політику більшості попередніх урядів. Значна частина грецького населення була розбещена незаробленими пільгами. Як зазначила в ефірі радіостанції «Эхо Москвы» Юлія Латиніна, грецькі чиновники працювали до першої години дня, а їхня кількість збільшувалась, оскільки для виконання того самого обсягу робіт тепер потрібно було більше людей. Відповідно витрати на бонуси й пільги також стрімко зростали. У Греції з’явилася велика кількість професій дуже небезпечних для життя, тому ті, хто ними займався, раніше виходили на пенсію. Наприклад, вельми небезпечна професія перукаря. Часто працює з гострими інструментами на кшталт ножиць.
Колійні обхідники грецької залізниці отримували € 80 тисяч на рік або € 6700 на місяць, майже 146 700 грн. Позаздрять не лише наші колійні обхідники, але й багато зовсім не пересічних залізничних менеджерів.
При цьому грецька залізниця була глибоко збитковою, оскільки витрачала близько € 400 млн на рік, а заробляла приблизно € 100 млн. Економісти підрахували, що дешевше для держави всіх людей, які їздять грецької залізницею, пересадити на таксі.
Грецькі студенти можуть навчатися навіть до глибокої старості. При цьому вони користуються безкоштовним харчуванням, яке включає навіть вино. Їх ніхто не може відрахувати за неуспішність, і так числитися студентом можна практично все життя. Все це їм в нагороду за участь у поваленні режиму «чорних полковників» 1975 року. А якщо щось по студентам не до вподоби, то вони можуть завжди влаштувати страйк і не пустити професора до аудиторії.
На весь такий популізм і лівацькі «загини» потрібні гроші, але від економіки вони надходили в недостатній кількості, тому що знайшлося досить багато тих, хто отримав податкові пільги. Насамперед великі корпорації. За ними припинили сплачувати податки й інші. Довелося гроші позичати.
При цьому приватний сектор і домогосподарства особливо в борги не влізали. Суми, які на них висять, не надто великі. Проблема в тому, що головними власниками цінних паперів грецького уряду були самі грецькі банки, а в умовах кризи саме ці папери «впали» найсильніше.
Стосовно європейських приватних і системоутворюючих банків, то вони звільнилися від грецьких боргів. Це підтверджується тим, що євро не падає, його певне зниження щодо долара не має системного характеру й обумовлене іншими причинами, не пов’язаними із грецькими проблемами. Як зазначила Латиніна, євро відіграв цей самий грецький референдум ще тоді, коли до влади прийшла коаліція партій «СІРІЗА» — об’єднання троцкістів, єврокомуністів, маоїстів, популістів, екологів та лівих соціалістів.
Куди можуть завести країну ліві популісти з цієї партії, було зрозуміло від самого початку її правління. І підтверджують це результати грецького референдуму. Громадяни Греції не хочуть позбавлятися дарових пільг та виплат. Всі розмови про гідність нації та країни не більше як інформаційний і популістський галас. Де взяти гроші на легке й веселе життя, нехай думає уряд.
Веселощі закінчиться, а грошей все одно немає. Грецькі банки закриті вже понад тиждень, у банкоматах видають не більше € 60 на день, не можна забирати гроші, які зберігаються в банківських скриньках, а не на рахунках. Довго так тривати не може, а, як пише The Wall Street Journal, до вівторка у банків може зовсім не залишитися грошей для видачі готівки. Навіть у нинішньому лімітованому обсязі. І цю проблему уряд Греції має вирішити буквально за добу.
Влада Греції, мабуть, направить тепер заявку про відновлення європейської програми допомоги, проте фон для успішного завершення переговорів із цього питання виглядає найбільш негативно, ніж будь-коли. Кредитори не бачать підстав принципово змінювати умови допомоги Греції і дають зрозуміти, що м’яч знаходиться на грецькому боці.
Як написав у своєму Twitter міністр фінансів Словаччини Петер Казимир, «Той факт, що греки відкинули реформи, не може означати, що їм тепер гроші дістануться легше». Лондонська The Financial Times наводить слова віце-канцлера й міністра економіки ФРН Зігмара Габріеля про те, що греки «спалили останні мости, якими Греція та Європа могли прийти до компромісу». За повідомленням BBC, глава Єврогрупи Єрун Дейсселблум, коментуючи підсумки референдуму, назвав їх «дуже сумними» для майбутнього країни. «Для відновлення грецької економіки необхідні складні рішення та реформи. Тепер ми будемо чекати ініціатив грецької влади». Водночас у Парижі та Римі тон заяв виглядає більш примирливим, там відзначають, що Європа відкрита для переговорів.
Науковий співробітник Гуверівського центру Стенфордського університету в США професор економіки Михайло Бернштам бачить три варіанти розвитку подій.
Перший — збереження євро з одночасним прийняттям якихось компромісних умов кредиторів. Це проста й зрозуміла категорія: зниження зарплат і, відповідно, зниження внутрішніх цін. І коли експорт за рахунок «внутрішньої девальвації» стає дешевше, а імпорт — дорожче, то вже не принципово, використовує країна свою власну валюту або вона зберігає євро.
Другий варіант — відмова Греції від євро, але ще без оголошення дефолту за своїми боргами. У цій ситуації негайно злетять відсотки за ними, й обслуговувати ці борги виявиться вкрай важко. Державі рано чи пізно все одно доведеться йти на неминучі заходи зі скорочення власних витрат, але вже набагато суворіші, ніж за першим варіантом.
Третій варіант — країна і відмовляється від євро, і оголошує дефолт за боргами й усе починає, як-то кажуть, з чистого аркуша. Однак це буде означати, що Греція протягом багатьох років не зможе позичати нові гроші — як через кредити, так і через продаж своїх держоблігацій. Влада країни все одно повинна буде вдатися до жорстких структурних заходів у частині бюджетної політики, різко скорочуючи витрати скарбниці. Набагато жорсткіших заходів, ніж за будь-якого компромісу з кредиторами.
Можна буде забути про іноземні інвестиції. Країна втратить можливість оплачувати необхідний їй імпорт. Греція імпортує на € 50 млрд на рік, зокрема й продукти харчування та ліки. Іншими словами, або відмова від євро без дефолту за боргами, або відмова від євро з дефолтом — у підсумку виявиться куди гіршою, ніж варіант збереження євро та компромісу з кредиторами. Він також вимагатиме від країни чималих жертв, пов’язаних зі скороченням бюджетних витрат, але вони будуть набагато меншими, ніж за будь-якого іншого варіанту.
Мабуть в Афінах розуміють, що проблеми після референдуму нікуди не зникли, і шантаж Європи тільки погіршив ставлення Євросоюзу та МВФ до грецькій владі. Компроміс буде досягнуто на умовах кредиторів. Кроком у цьому напрямі є відставка міністра фінансів Яніса Варуфакіса, який виявив крайню незговірливість у перемовинах з європейськими партнерами. Сам Варуфакіс заявив, що його відставка має допомогти Афінам досягти угоди з кредиторами.
Прямо грецька криза Україну не зачіпає, проте її негативні наслідки будуть і для нас відчутні.
По-перше, істотно зменшуються наші можливості позики коштів у європейських фінансових структурах. Як відомо, одного разу вкушений вдвічі обережний. Тепер для нас можуть вирости відсотки, й посиляться умови отримання і повернення.
По-друге. Наш інтеграційний рух до Європи буде дедалі складнішим, оскільки умови прийому також посиляться.
По-третє. Переговори з кредиторами України та прохання про списання частини боргів також стануть складнішими. Борги не хочуть навіть частково списувати Греції, оскільки це призведе до ефекту доміно. Такого самого списання можуть зажадати й інші проблемні країни від Італії до Іспанії. А їхні борги набагато більші за грецькі.
Грецька драма вчергове наочно показала, що популізм та лівацтво здебільшого людям подобаються, проте розплата завжди настає. Як у прислів’ї, коли купували, то веселилися, коли підрахували, то розплакалися.
