Електронне врядування: безпековий сегмент?
Ось уже більше десяти років в країні ведуться розмови і навіть проголошуються програми переходу всіх органів державної виконавчої влади на електронний режим урядування у всіх вимірах сучасних управлінських стилістик. Це так звана програма е-врядування. Найпершим тут є функціонування електронного уряду, що передбачає постійну інформаційну взаємодію влади (включно з органами місцевого самоврядування) з громадами та громадянами.
На жаль, за весь цей час великих паркетних проривів у визначеному напрямі не сталось. Щось робилось, хтось звітував, затверджувались нові терміни виконання....
Цьогоріч, за твердженням Міністерства юстиції, ситуація має кардинально змінитись. Українці нарешті отримають доступ до низки адміністративних послуг в онлайн режимі. Для цього на сайті Мінюсту функціонує Кабінет електронних сервісів, де вже зараз існує можливість державної реєстрації актів цивільного стану, реєстрації фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців, замовлення електронного цифрового підпису, пошуку інформації у державних реєстрах України, користування електронними системами звітності для тих осіб, які здійснюють спеціалізовану професійну діяльність тощо.
Отримавши електронний підпис в Мінюсті, пересічний українець може оперувати необхідними даними з визначеного переліку, робити запити, реєструвати бізнес. Ідентифікацію особистості можна зробити і простіше — за допомогою банківської картки або мобільного телефону, хоча робота над цим сервісом ще триває.
Волонтери, не очікуючи на активні дії чиновників, створили сайт державних послуг IGov.org.ua. Там доступні онлайн 235 послуг, незабаром їх збільшиться на 41, а готуються до активного режиму ще 903.
Тобто, зрушення є і досить суттєві, особливо якщо порівнювати з попередніми роками бездіяльності.
Наразі послуги, які здійснюються за допомогою ID-банкінга доступні лише клієнтам «Приватбанка» і «Ощадбанка». До речі, і портал IGov.org.ua, який має на меті запустити через себе всі державні послуги (а їх 1200), розробляли спеціалісти одного з комерційних банків.
Варто віддати належне волонтерам з усієї країни, які долучились до створення IGov.org.ua. Однак Мінюст як державна структура, насамперед, повинен опікуватися державними інтересами і захищати їх безкомпромісно в сучасному світі глобального гібридного тероризму, який оперує саме кібернетичними викликами, ризиками та загрозами. Тому цілком логічним виглядали б пропозиції цієї державної структури щодо розробки комплексної національної системи високої захищеності електронних сервісів всіх рівнів і масштабів під гарантії кіберзахисту держави в стандартах НАТО.
Терористична агресія путінської Росії за останні два роки яскраво висвітлила низку актуальних проблем безпекового сектору. А в сфері надання електронних послуг тісно переплітаються, скажімо, проблеми фінансово-економічного блоку з соціальними чи бізнесовими. Звичайно, ця проблематика відноситься до компетенції РНБОУ, але сигнал небезпеки має йти в даному випадку від Мінюсту.
Питання е-врядування має бути предметом постійної уваги безпекового сектору країни, зокрема, РНБОУ та СБУ. Наприклад, у Великобританії єдиний державний портал підтримується фахівцями з різних державних структур, а координує цю діяльність Центральне управління інформації.
Очевидним є те, що програми, які використовуються для розвитку цього електронного сегменту цифрової демократії мають підтримуватися на державному рівні і, відповідно, контролюватися. Всі стандарти, як використовуються в е-послугах, мають проходити перевірку визначеними державними органами і ними ж мають координуватися всі роботи щодо удосконалення систем і програм. Для ефективного ж функціонування системи е-врядування загалом залучаються недержавні організації, які мають визнані успіхи в цій галузі та надають весь спектр необхідних послуг.
