Генеральна Асамблея ООН: мир чи війна?
Центральною подією на нинішній Генеральній Асамблеї ООН став виступ президента США Дональда Трампа. Найбільше громадськість хвилювала його позиція щодо північнокорейської ядерної програми. Тут Трамп був рішучий і безкомпромісний. Його риторика нагадувала промови Рональда Рейгана, коли той говорив про «імперію зла»: «Лихом для нашої планети сьогодні є невелика група країн-ізгоїв, яка порушує всі ті принципи, на яких будується Організація Об'єднаних Націй. Вони не поважають ні своїх власних громадян, ні суверенні права своїх країн. Якщо доброчесна більшість не стане боротися з порочною меншістю, у світі запанує зло. Коли порядні люди і країни стають сторонніми спостерігачами, сили зла і руйнування набирають вагу і могутність. Ніхто не демонструє такого презирства до інших країн і до благополуччя власного народу, як аморальний режим Північної Кореї. Він несе відповідальність за голодну смерть мільйонів північнокорейців, а також за тортури, вбивства, арешти і пригнічення незліченної кількості людей... Північнокорейському режиму і цього виявилося недостатньо. Сьогодні він бездумно випробовує ядерну зброю і балістичні ракети, погрожуючи всьому світу і створюючи небезпеку незліченних людських жертв. Це обурливо, коли деякі країни не тільки торгують з таким режимом, але й озброюють, постачають і надають йому фінансову підтримку, знаючи, що він погрожує світу ядерним конфліктом... Жодна країна на нашій планеті не хоче, щоб ця банда злочинців озброїлася ядерною зброєю і ракетами. У Сполучених Штатів багато сил і терпіння, але якщо Америку змусять захищатися або захищати своїх союзників, у нас не залишиться вибору, окрім як повністю знищити Північну Корею. Рокетмен став на самогубний шлях для себе і для свого режиму. Сполучені Штати готові і в змозі відбити удар, але сподіваються, що необхідності в цьому не буде. У цьому весь сенс Організації Об'єднаних Націй. Саме для цього вона і створювалась. Подивимося, як вони себе поведуть».
Ці слова нагадують ультиматум. Після такого виступу будь-який новий північнокорейський ракетний пуск або будь-яке нове ядерне випробування може розглядатися президентом США як привід для початку операції з ліквідації ядерної та ракетної програм КНДР, яка при найгіршому розвитку подій може призвести до великої війни на Корейському півострові, під час якої, на думку Трампа, північнокорейський режим буде знищено. «Найпотужніше випробування» водневої бомби в Тихому океані, яким «рокетмен» Кім Чен Ин пригрозив «божевільному старому» Трампу, якраз і може стати таким приводом.
Хоча водночас після виступу на Генасамблеї Трамп максимально посилив фінансові санкції проти КНДР, немовби намагаючись взяти Північну Корею змором. Але без повного торгово-фінансового ембарго з боку Китаю змору, тобто економічного придушення північнокорейського режиму, не вийде, а Китай піти так далеко явно не готовий. Коли ж Трамп назвав угоду щодо ядерної програми Ірану однією з найгірших, які коли-небудь укладали США, західноєвропейські союзники всерйоз занепокоїлися, що американський президент може найближчим часом вийти з цієї угоди. Але вони швидко зрозуміли, що на такий радикальний крок до розв’язання північнокорейської кризи навіть Трамп навряд чи ризикне піти. Тому лідери країн Євросоюзу зосередилися на критиці його заяви з корейської проблеми. Еммануель Макрон вкотре повторив, що кращий метод тиску на Пхеньян - це міжнародні санкції, оскільки «на нас і наших партнерів (серед них Китай і Росія) лежить відповідальність за те, щоб повернути за стіл переговорів врегулювання цієї кризи. Франція відмовляється від будь-якого нагнітання напруженості і залишає всі двері для діалогу відкритими, якщо такий діалог призведе до миру». А Ангела Меркель назвала будь-яку форму військового розв’язання північнокорейської кризи «абсолютно неприйнятною» і зажадала дипломатичного розв’язання проблеми за допомогою міжнародних санкцій. Біда тільки в тому, що дипломатичного розв’язання вже навряд чи можна досягти.
На зустрічі з Порошенком Трамп підтримав пропозицію українського президента про введення миротворців на всю окуповану територію Донбасу, включно з російсько-українським кордоном. Цей жест може розглядатися як важливий знак моральної підтримки України, але він навряд чи призведе до реального введення миротворців ООН на Донбас через різку опозицію з боку Росії. У своїй промові в ООН Україну Трамп назвав лише один раз, коли говорив про необхідність протистояти загрозам суверенітету, «які існують від України до Південно-Китайського моря».
Ця думка знайшла відгук у виступі Порошенка, який подякував Трампові за заклик «поважати і гарантувати суверенітет у глобальному вимірі». Ще український президент цілком передбачувано заявив, що «Росія є не контрибутором міжнародної безпеки, а її найбільшою загрозою», і вказав на кричущі порушення російською стороною прав людини в Криму і на Донбасі, де триває російська агресія. Відкидаючи намір Росії «обміняти мир в Україні на свободу України», Порошенко запропонував ввести миротворців ООН на всю окуповану територію Донбасу, щоб вони перекрили можливість поставок зброї сепаратистам. Але ось про конкретне наповнення мандата миротворців український президент нічого не сказав, так само як і про їх можливу чисельність. Ймовірно, Порошенко не дуже вірить в успіх своєї ініціативи, яку гарантовано заблокує Росія.
Зустріч з Порошенком Трамп назвав «чудовою», підтримав економічні реформи в Україні. Щоправда, закликав українського президента «продовжувати працювати над усуненням корупції і поліпшенням бізнес-клімату». Але прямої обіцянки про постачання летальних озброєнь Україні американський президент не зробив, якщо тільки вона не ховається за словами Порошенка про «безпрецедентний рівень» співпраці з США, зокрема і з Пентагоном. Очевидно, такої заяви можна чекати не раніше ухвалення відповідного закону Палатою представників. І, боюся, поки не буде розв’язано так чи інакше північнокорейську кризу, США не будуть серйозно займатися проблемою Донбасу.
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
