Головна небезпека для Путіна - Навальний?
Акції протесту проти четвертого терміну Володимира Путіна під гаслом «Набрид», організовані «Відкритою Росією» Михайла Ходорковського, сміливо можна назвати провалом. 29 квітня в Москві, за даними МВС, вийшли на демонстрації лише 250 осіб. Навіть якщо поліція, за своїм звичаєм, применшила кількість опозиційних демонстрантів, то навряд чи більше ніж на сотню-другу. І, хоча акцію не було погоджено (влада узгодила її щодо часу, але не щодо місця, відмовившись пустити протестувальників на Слов'янську площу під приводом того, що це найважливіший транспортний вузол, блокувати роботу якого не можна, нехай на короткий час, навіть вихідного дня), в Москві затримань демонстрантів не було.
У Петербурзі демонстрація була ще менш чисельною, всього 150 людей. Але затримання тут були, так само як і в деяких провінційних містах, на кшталт Кемерово, Тюмені або Казані. У Казані затримали двох активісток «Відкритої Росії» - це з 15 учасників мітингу. При цьому казанські поліцейські так постаралися, що одну із затриманих довелося відправити до лікарні просто з відділу поліції. А в Петербурзі зі 106 затриманих протоколи про адміністративне правопорушення склали на 72 демонстрантів. У Єкатеринбурзі, в одному з небагатьох міст, де мітинг «Відкритої Росії» був дозволений, на нього зібралися лише від 80 до 100 осіб, зокрема далекобійники, які протестують проти системи "Платон", і захисники відеоблогера Руслана Соколовського, суд над яким триває цими днями і який обвинувачується в образі почуттів віруючих і розпалюванні релігійної і національної ненависті. Проте поліція, якої було в 10 разів більше, ніж демонстрантів, визнала за необхідне декількох із них затримати. Вона також не дозволили розгорнути транспаранти з критикою Путіна. У Москві ж сили порядку, повторю, були до прихильників «Відкритої Росії» дивно толерантні, заявляючи, що ніяких порушень громадського порядку не було. Тим часом вони могли б діяти жорстко, як це було на акціях протесту проти «Дімона», організованих Фондом боротьби з корупцією Олексія Навального. І ця обставина наводить на роздуми.
Мені здається, що влада навіть була б не проти, якби на акцію Ходорковського в Москві зібралося трохи більше народу. Звичайно, не 10-15 тисяч, але хоча б 2-3 тисячі осіб. Кремлю дуже хочеться якомога сильніше розколоти російську несистемну опозицію. Зараз, після вбивства Бориса Нємцова, Навальний залишається єдиним помітним опозиційним лідером, який має хоч якусь підтримку мас. Кремль це турбує, тому Навальний залишається постійною мішенню для атак, зокрема фізичних - з традиційним для пропутінської молоді обливанням опонента зеленкою. Цього разу вона була змішана ще з якоюсь гидотою, так що лідер опозиції побоюється осліпнути на одне око. Поліція ж, як водиться, кримінальної справи за фактом нападу на опозиціонера, та ще з явним заподіянням шкоди здоров'ю, заводити не стала.
А ось про Ходорковського забули майже всі, зокрема влада. Михайло Борисович щодо своєї популярності у народу ніби не помиляється. Не випадково напередодні демонстрації він покинув пост глави «Відкритої Росії», ймовірно, сподіваючись, що на мітинги і демонстрації, організовані «Відкритою Росією» без Ходорковського, прийде більше народу, ніж у тому випадку, якби він залишився формальним главою руху. А влада заздалегідь сповістила, що акції, організовані «Відкритою Росією», не санкціоновані, а тому на них краще не ходити. Інакше була небезпека, що на них взагалі ніхто з протестного електорату не піде. Приклад Єкатеринбурга, де акція була дозволена і вкрай нечисленна, особливо з урахуванням місцевого протестного потенціалу, підтверджує ці побоювання.
Можна припустити, що для російської влади все ж Навальний - це більш несистемний опозиціонер, ніж Ходорковський, тому вона готова за певних обставин дозволити Михайлу Борисовичу стати альтернативним Олексію Анатолійовичу лідером протестного руху, щоб послабити його боротьбою між вождями. У Кремлі, очевидно, думають, що два ведмеді в одному барлозі не вживуться. Однак, якщо подібні надії у Путіна і його команди існували, події 29 квітня, схоже, поставили на них хрест. Дослідним шляхом з'ясувалося, що Ходорковський серед представників несистемної опозиції, готових виходити на несанкціоновані демонстрації і мітинги, популярністю не користується.
Напевно, опозиціонери не мають нічого проти того, щоб отримати гроші на боротьбу з Путіним від екс-олігарха, але не бачать у ньому свого вождя. Навальний набагато більш харизматичний. Крім того, Фонд боротьби з корупцією, незважаючи на переслідування з боку влади, все-таки володіє набагато більшими можливостями з мобілізації своїх прихильників і в Москві, і в регіонах, ніж відділення «Відкритої Росії». Головне ж, те гасло, яке привертає до Навального і його фонду симпатії десятків мільйонів росіян, гасло боротьби з корупцією, екс-власнику ЮКОСа використовувати якось не з руки, особливо якщо згадати, яким чином в 90-ті роки він став найбагатшою людиною в Росії. Тому йому залишається одне тільки негативне гасло - «Путін повинен піти», без висунення будь-якої конкретної позитивної програми. І вся суть акції «Відкритої Росії» полягала в тому, що її активісти мали нести до прийомних президента листи з вимогами до Володимира Путіна не висувати свою кандидатуру на виборах 2018 року. Погодьмося, що надихнути протестні маси на таку акцію досить важко.
Події 29 квітня в короткостроковій перспективі стали певним виграшем для Кремля. Російська влада змогла продемонструвати власному населенню і всьому світу, що протестна активність пішла на спад. Однак у довгостроковій перспективі у Кремля додасться турбот. Стало ясно, що розколоти протестний рух, оскаржити лідерство Навального і знайти прийнятну для влади альтернативну йому фігуру в таборі опозиції поки що не вдається. Не виключено, що найближчим часом Кремль зосередиться на боротьбі проти Навального, зокрема і з використанням жорстких методів, аж до тюремного ув'язнення (про ще гірші варіанти не хочеться навіть думати). Звичайно, крайнощів влада хотіла б уникнути, перш за все із зовнішньополітичних міркувань. Однак, якщо протестний рух наростатиме, не можна буде виключити жодного сценарію.
