І ти, Брут?
33 російських богатирів в Білорусії
З Білорусії прийшла сенсаційна новина: у санаторії під Мінськом і на півдні республіки заарештовані 33 бійців російської ПВК «Вагнер». Затриманий на півдні боєць - Андрій Бакуновіч - воював на Донбасі і очолював снайперську групу «Вагнера». Його мати заявила журналістам, що Андрій нібито просто проводив час з дружиною і дітьми. А ось 32 бійця, що проводили час в санаторії під Мінськом, при цьому, навпаки, цуралися жінок і спиртного і взагалі усіляких розваг, тому, за офіційною версією, викликали підозри людей, які відпочивали в цьому санаторії, саме вони і звернулись до правоохоронних органів. В адміністрації санаторію викликало підозри те, що «вагнерівці» весь час трималися разом, ні з ким не контактували і ходили навіть на сніданки, обіди та вечері в однакових військових камуфляжних одностроях і майже строєм. Пізніше, як розповіли в правоохоронних органах Білорусі, була отримана інформація про прибуття на білоруську територію понад 200 бойовиків для дестабілізації обстановки в період виборчої кампанії. При собі заарештовані росіяни мали невеликий ручний багаж, і на всіх - три великі важкі валізи, завантаження яких в транспортний засіб здійснювали кілька чоловіків. Після прибуття до Мінська в ніч з 24 на 25 липня група заселилася в один з готелів, звідки мусила виселитися 25 липня, але залишила готель тільки 27 липня і переїхала до санаторія.
Ця історія для Олександра Лукашенка - справжній подарунок у нинішній президентській кампанії, найскладнішої для нього за всю історію виборів. Незважаючи на репресії, опозиція все голосніше заявляє про себе, в тому числі багатотисячними мітингами на підтримку своїх кандидатів. У той же час, Москва відверто робить ставку на зміщення Лукашенка в ході майбутніх, 9 серпня, президентських виборів за будь-яку ціну. Не випадково два найбільш сильних опозиційних кандидати, Віктор Бабарико та Валерій Цепкало, явно проросійські, а той же Цепкало, коли, за його словами, над ним нависла загроза арешту, вважав за краще втекти з Білорусі не на Захід, до Польщі і далі, а в Москву. Затримання вагнерівців - це досить серйозний доказ втручання Росії в передвиборну кампанію. Тепер опозиції доведеться доводити виборцям, що вони - не агенти Москви, а нинішній білоруський президент постає захисником національної незалежності.
Лукашенко відразу ж скликав Раду Безпеки Білорусії і заявив, в стилі гоголівського городничого: «Я запросив вас для того, щоб розібратися з цією, можна сказати, надзвичайною подією, яка сталася сьогодні вночі. Інакше її не назвеш ... Я дивлюся на реакцію росіян. Вони вже, виправдовуючись, говорять, що мало не ми їх самі сюди завезли. Ясно, треба ж якось виправдати свої брудні наміри. Тому дуже просив би, щоб в цій ситуації і з цим фактом було все гранично щиро і чесно. Якщо це російські громадяни (а я так розумію, їх допитали), значить, треба звернутися негайно до відповідних структур Російської Федерації, щоб вони пояснили, що відбувається ... Нам треба звернутися до російських засобів масової інформації, в тому числі Telegram-каналів, щоб вони, як каже Путін, «пургу не гнали». Якщо винні, треба з цієї ситуації виходити гідно. Якщо не винні - добре, у нас немає ніякої мети зганьбити близьку нам країну». Водночас в Мінську був затриманий колишній політтехнолог Ксенії Собчак Віталій Шкляров, але невідомо, чи мав він будь-які зв'язки з вагнерівцями.
Думаю, що Путіну і його оточенню слухати таке було просто нестерпно. Можливо, в той час, коли Олександр Григорович виступав на Радбезі, Володимир Володимирович вже викликав «на килим» і шпетив останніми словами відповідальних за провалення операції генералів. Реакція ж з Росії, правда неофіційна, відбулася дуже швидко. Відставний генерал-майор ФСБ Олександр Михайлов, який спеціалізувався в сфері піару, заявив, що ситуація із затриманням виглядає непрофесійно з боку влади країни і схожа на наклеп, мета якого - дестабілізувати обстановку перед виборами. У Росії немає інтересу провокувати конфлікт у сусідній державі. Щодо затриманих, то вони цілком можуть виявитися білоруськими громадянами, які направлені для посилення, військовими структурами Білорусі. Російські паспорти вагнерівців, мовляв, нічого не доводять, оскільки жителі двох країн можуть вільно жити на території один одного. Крім того, в ПВК працюють найманці, що виконують замовлення тих, хто платить. Силові структури Росії не стали б наймати таких людей. Останню фразу відставному генералові ФСБ краще б не говорити - в світі надто добре знають, скільки кришталево чистих людей використовують для досягнення своїх цілей російські спецслужби. Можливо, версії Михайлова хтось би і повірив. Однак тут письменник Захар Прилєпін зовсім недоречно упізнав в деяких заарештованих чоловіках бійців свого батальйону, разом з якими він боровся на Донбасі на стороні «ДНР».
Тоді версія Михайлова була терміново модернізована. Бійці Вагнера, мовляв, прямували до Судану за сприяння білоруської влади, але в останній момент Лукашенко їх «кинув» заради передвиборного піару. На доказ суданської версії, яку охоче підхопили ліберальні російські ЗМІ, наводяться такі факти: на кадрах з затриманням видно банкноту в 20 суданських фунтів і телефонну картку із зображенням мечеті Хатмія в суданському місті Кассала. Дійсно, російські ПВК працювали в Судані за період правління суданського президента Омара аль-Башира. Але немає ніяких даних, що вони продовжили там свою діяльність після його повалення. Нова суданська влада прагне налагодити відносини з США і Євросоюзом, і в цих умовах вдаватися до послуг вагнервців їм не потрібно. Головне ж в іншому. Де Судан, а де Білорусь! Намагатися потрапити з Росії в Судан хоч через Білорусію, хоч через будь-яку іншу країну в умовах пандемії і загального закриття кордонів - це справжня авантюра, приречена на провал. З Мінська до Хартума можна дістатися, тільки зробивши кілька пересадок з літака на літак. І що ж, вагнерівці так в камуфляжі і збиралися летіти? До речі щодо камуфляжу. Він у них, як видно по кадрам затримання та обшуку, російський. Але Судан - країна тропічна, там потрібен зовсім інший камуфляж, іншого забарвлення і пошитий з більш легкої тканини. І вже якщо б операція відбувалася за сприяння білоруської влади, навіщо б вони стали розташовувати підрозділ найманців в одностроях в звичайному санаторії зі звичайними відпочиваючими. Невже не знайшли б для них одну з численних баз спецназу?
Пам'ятаєте, як свого часу міністр оборони Росії Павло Грачов обіцяв вирішити проблему з Чечнею за допомогою єдиного парашутно-десантного полку і що з цього вийшло? Ось і зараз цілком можна допустити, що хтось із генералів спецслужб зумів переконати президента Путіна, що проблему Лукашенка можна вирішити за допомогою двох рот спецназу. Цілком ймовірно, що ідея операції полягала в тому, щоб в той момент, коли 9 серпня ввечері в Мінську почнуться демонстрації проти фальсифікації підсумків виборів (а що фальсифікації будуть, сумніватися не доводиться), дві сотні вагнерівців штурмуватимуть резиденцію Лукашенка, як в 1979 році приблизно така ж кількість радянських спецназівців в Кабулі штурмували резиденцію Хафізулли Аміна. І білоруський президент тоді б ризикував повторити сумну долю афганського президента. Термін «вагнерівці» я вживаю умовно, оскільки після розгрому в Сирії в 2018 році ПВК Вагнера перестала існувати в колишньому вигляді, а її вцілілі бійці зараз служать зовсім в інших ПВК, не обов'язково пов'язаних зі структурами Євгена Пригожина. Але в даному випадку це не принципово.
Якщо інформація про 200 вагнерівців є правдивою, то вцілілі 170 чоловік, швидше за все, або вже покинули Білорусію, або відмовилися від наміру туди приїхати. Проти їх затриманих товаришів уже порушено справу про підготовку теракту, що побічно може свідчити на користь версії про підготовку перевороту. Цікаво, що анонімний боєць групи «А» КДБ Білорусії в ефірі Білоруського державного телебачення сказав, що деякі з затриманих говорили, що вони є громадянами Росії і раніше служили в російських силових відомствах, тому притягати їх до відповідальності не можна. Натомість вони проведуть кілька місяців в Мінському СІЗО, а через деякий час після виборів їх можуть тихо обміняти на когось, або вірніше, на що-небудь, наприклад, на російський газ або нафту.
Російська і білоруська опозиція відчувають когнітивний дисонанс щодо того, що Путін у випадку з Білоруссю може виступати в ролі булгаковського Воланда, тобто Зла, що творить добро. Але не думаю, що в разі приєднання Білорусі до Росії (а тільки заради цього Путін прагне повалити Лукашенка), білорусам буде жити краще і вільніше, ніж зараз. Як не живуть краще і вільніше жителі Криму, анексованого Росією.
