Хто вбив генерала Касема Сулеймані?
Генерал Касем Сулеймані був ворогом США та західного світу, він сам визначав, позиціонував себе таким чином і відповідно поводився все життя. Він був вольовим, ідеологічним і мозковим центром операцій КСІР – цієї держави в державі – сил Кудс та іранських проксі в Середньосхідному регіоні та в усьому світі. Завдяки його зусиллям на потужну бойову машину було перетворено ХАМАС, Хезболлу, деякі курдські та багато шиїтських угруповань в Іраку, створено та злагоджено загони афганського ополчення Фатімійюн та Зайнабійюн, що вони доклалися до просування іранських інтересів в регіоні та на певних напрямках досягли вирішальних успіхів у боротьбі з Ісламською державою в Сирії і Іраку.
Він особисто брав участь в багатьох операціях, зокрема, зараз він намагався втримати під контролем ситуацію в Іраку на тлі поточних масштабних протестів. Тому нема чому дивуватися, що він загинув внаслідок американського удару, що його було завдано у відповідь на нещодавній штурм проіранськими загонами Катаїб Хезболла та аль-Хашд аль-Шаабі американського посольства в Багдаді. Ліквідація ворога під час воєнної операції є логічним рішенням.
Важливим питанням є, чому це сталося лише чи саме зараз? Генерал Сулеймані багато разів брав участь в набагато запекліших воєнних операціях в набагато горячіших точках поточної війни. І ліквідувати його під час однієї з численних операцій внаслідок повітряного удару навряд чи складало велику проблему. Але це сталося лише зараз.
Справа, мабуть, не в тому, що змінилися можливості американських військових, а в тому, що змінився статус цілі, - самого Касема Сулеймані.
В першу чергу, справа в тому, що соціально-політична ситуація в самому Ірані докорінно змінилася: на тлі тривалого протистояння народу з владою, а особливо у зв’язку з останніми протестами та жорсткою репресивною реакцією політичної еліти на них, можна казати, що іранська владна конструкція остаточно перетворилася на режим, - на замкнену і відокремлену від населення систему, яка переймається виключно питаннями виживання та збереження влади.
Більше тисячі загиблих за три тижні, масові репресії, застосування парамілітарних сил, зокрема, керованих генералом Сулеймані, для тотальних невибіркових каральних акцій, масових позасудових і неправових розправ з населенням, фактичне введення військового стану та комендантської години в окремих містах, свавілля та жорстокість карателів, масовий спротив народу – все це істотним чином відбилося на статусі іранської влади.
Технічно, це означає, що іранська влада достатньою мірою втратила легітимність, і проти її представників, принаймні проти певних членів правлячих кланів, можна застосовувати інструменти, що зазвичай застосовуються по відношенню до ватажків терористичних угруповань.
Отже, Касем Сулеймані в очах світового співтовариства став тотожним Усамі бін Ладену, - з усіма відповідними наслідками. І це є головним поточним висновком із загибелі генерала Касема Сулеймані: масові радикальні протести в Ірані та непропорційна репресивна реакція на них з боку влади призвели до втрати владою легітимності та перетворення влади на терористичний режим в очах світового політикуму. Тобто, можна сказати, що це саме повсталий іранський народ знищив ватажка своїх катів, хай би і чужими руками.
Як відіб’ється загибель Сулеймані на ситуації не лише в Ірані, а в першу чергу – в країнах, на які останніми роками поширювався іранський вплив – є найважливішим питанням стратегічної безпеки. Мабуть, можна спрогнозувати, що швидкість та інтенсивність трансформаційних процесів в регіоні значно підвищиться. Але це вже інша історія…
