Коронавірус: чи винен Китай?
Нинішня пандемія коронавірусу виявила повне безсилля міжнародних організацій та об'єднань, особливо в плані оперативної реакції на раптово виниклу загрозу глобального масштабу. Всесвітня організація охорони здоров'я не змогла ні спрогнозувати масштаб і швидкість розвитку епідемії, ні дати які-небудь універсальні рекомендації державам щодо дій в умовах пандемії, нерідко змінюючи їх на прямо протилежні буквально наступного дня. Все це призвело до того, що провідні країни світу почали прислухатися не до рекомендацій ВООЗ, а до рекомендацій власних фахівців. Євросоюз оголосив про виділення майже трильйона євро на боротьбу з коронавірусом, але механізм їхнього розподілу досі не виробив. Тому народам доводиться покладатися головним чином на національні уряди. Тим більше, що всюди, включно із шенгенською зоною Євросоюзу, закриваються кордони.
У цьому контексті рішення Дональда Трампа призупинити американські внески у ВООЗ виглядає досить логічним, хоча і не беззаперечним. Він звинувачує ВООЗ не тільки в тому, що вона проґавила початок епідемії і не вжила вчасно необхідних заходів, але і в тому, що її керівництво увійшло в змову з владою Китаю (можливо, не без корупційної складової) і, на прохання КНР, применшувало розмах і швидкість поширення епідемії. Робилося це для того, щоб інші країни не вжили обмежувальних заходів, які зруйнували б китайську торгівлю. В результаті США та інші держави з запізненням закрили сполучення з Китаєм, причому ці заходи на початковому етапі викликали рішучі протести з боку ВООЗ. Крім того, Трамп прямо звинуватив ВООЗ у сліпій довірі до китайської статистики захворювань і смертей, що в десятки разів занижувала реальний розмах епідемії в країні.
У відповідь на ці звинувачення Китай раптом відразу збільшив число померлих від коронавірусу в Ухані на 1290 осіб. Нібито це ті, хто на самому початку епідемії померли поза медичними установами або без постановки діагнозу зараження коронавірусом. Тим часом, як відомо, тіла померлих у Китаї кремують. І незрозуміло, яким чином можна було кілька місяців по тому з’ясувати, що люди стали саме жертвами коронавірусу. Як видається, ця акція Китаю теж мала суто пропагандистський характер і покликана була на якийсь час поставити КНР на більш правдоподібне місце в світовому рейтингу за кількістю хворих і померлих. До цього Китай за цими показниками обганяли навіть такі країни, як Туреччина та Іран, населення яких у 15-20 разів менше за китайське. До оголошення про збільшення на 1290 померлих Китай був позаду них за кількістю хворих, а потім відразу опинився попереду, але ненадовго, оскільки через кілька днів його обійшла Туреччина. І за померлими Китай хоча б наблизився до Ірану.
Але давайте проведемо таке порівняння. У США зараз 40 109 померлих на 755 162 хворих, що дає смертність у 5,31%. У Китаї ж на 84 225 хворих припадає лише 4642 померлих, що дає смертність у 5,51%. Однак населення США - 328,9 млн осіб, а Китаю - 1404 млн осіб, за офіційними даними, а за неофіційними, які вочевидь є більш близькими до дійсності - 1,6 млрд. Якби в Китаї був нинішній американський рівень розвитку епідемії (а в США, на відміну від Китаю, вона ще далеко не закінчилася), то в Піднебесній мало б, з урахуванням офіційної чисельності населення, захворіти близько 3222,6 тис. осіб, а померло б 171,2 тис., тобто. в 4,3 разу більше, ніж в Америці. Реально ж у Китаї, якщо вірити офіційним даним, захворіло в 38,3 разу менше, і померло в 37,2 разу менше, ніж повинно було. Хтось у здоровому розумі й твердій пам'яті повірить, що китайська медицина в 37-38 разів краще за американську? Крім китайських і російських пропагандистів та деякої частини інтелігенції на Заході, що симпатизує лівим, ніхто. Ось і я не вірю і моїм читачам не раджу. Навпаки, якщо врахувати, що реальна чисельність населення Китаю близько 1,6 млрд осіб і що в США до кінця епідемії можуть померти, за розрахунками експертів, ще близько 25 тис. осіб і заразитися ще близько 472 тис. людей, а також взяти до уваги, що смертність від коронавірусу в Китаї, швидше за все, становить показник, близький не до а американського в 5,31%, а до італійського в 13,22%, то загальне число тих, що заразилися, в Китаї можна оцінити в 5984,2 тис. осіб, а число померлих - в 791,6 тис. осіб.
Однак реальне число померлих від коронавірусу в Китаї може бути ще більше. І ось чому. За даними всіх трьох операторів стільникового зв'язку Китаю, з початку січня і до кінця березня 2020 року, коли з епідемією вже було покінчено, у всіх провінціях Китаю число абонентів стільникового зв'язку, які реально виходять у мережу, зменшилася на 21 030 тис. осіб, при тому, що ще в грудні це число зростало. За останніми даними, з початку грудня епідемія коронавірусу в Китаї вже існувала, але, очевидно, ще не призводила до масової смертності, яка могла б впливати на число абонентів стільникового зв'язку. Також за перші три місяці 2020 року кількість абонентів стаціонарного зв'язку зменшилася на 840 тис. одиниць. Але припинення активності абонентів стаціонарних телефонів можна хоча б пояснити тим, що вони стояли в офісах фірм і підприємств, зачинених на час карантину. А ось із мобільними телефонами ця теза не проходить. Навіть якщо припустити, що кожен китаєць, який помер від коронавірусу, мав по три мобільних номери, від кожної з мереж по одному, число померлих виявиться близько 7 млн. Не ручаюсь за точність цієї цифри, але вважаю, що в Китаї від коронавірусу цілком могло померти кілька мільйонів людей. Тоді й загальне число хворих треба збільшити в кілька разів - мільйонів до 20. З огляду на те, що китайська влада жорстоко переслідувала тих блогерів, які давали реальні картини епідемії (наприклад, як іще на самому початку епідемії з однієї з уханьських лікарень за 5 хвилин вивезли 10 померлих ), і максимально посилила цензуру Інтернету, нічого неймовірного в подібних оцінках немає.
Гірше того, в світі все більше експертів схиляються до того, що джерелом covid-19 став інститут вірусології в Ухані, а першим заразився саме співробітник його лабораторії. Спочатку до такого висновку прийшли джерела в американській розвідці, які вирішили, що за допомогою коронавірусу китайці намагалися створити ліки проти інших хвороб, наприклад проти СНІДу. А потім їх висновки підтвердив нобелівський лауреат, француз Люк Монтаньє, який якраз і відкрив вірус СНІДу. Він разом із математиком Жан-Клодом Перезом проаналізував послідовність генома нового типу коронавірусу і дійшов висновку, що в цей геном вставили частину вірусу імунодефіциту людини, ймовірно, щоб зробити вакцину проти СНІДу. До такого ж висновку, за словами Монтаньє, прийшли й індійські вірусологи. Загалом, хотіли як краще, а вийшла трагедія! І оскільки новий коронавірус розроблявся не як біологічна зброя, а як матеріал для вакцини, то, природно, вакцини проти нього заздалегідь просто не могли створити. Звідси й порівняно низька летальність covid-19, звідси і тривале приховування інформації про епідемію. Керівництво інституту до останнього приховувало витік коронавірусу від вищого начальства, побоюючись репресій за порушення техніки безпеки. А потім вже влада в Пекіні майже місяць приховувала епідемію від світової громадськості, а потім ще довго применшувала її масштаб. За півтора місяця, поки Ухань було ізольовано, коронавірус поширився по всіх провінціях Китаю і проник в багато країн світу, не тільки сусідні з Китаєм. А інші уряди не могли оцінити реальний масштаб загрози, не маючи достовірної інформації.
У Росії поки що 42 983 тих, що заразилися, і 363 померлих, що дає смертність в 0,85%. Через це російські пропагандисти, на кшталт Дмитра Кисельова, щодо цього не втомлюються кричати в телевізорі, що це доводить величезну перевагу як російської медицини, так і Російської держави над проклятою Америкою і країнами Європи, де у Франції, Італії, Іспанії та Англії смертність від коронавірусу понад 10%. Найближчі до Росії за кількістю заражених країни - це Бельгія - 38 496 тих, що заразилися, і 5683 померлих (14,77%) і Бразилія - 36 925 тих, що заразилися, і 2372 померлих (6,43%). Якщо ми візьмемо бразильський, нижчий показник смертності, то число померлих у Росії до сьогодні можна було б оцінити в 2 764 осіб, тобто в 7,6 разу більше, ніж показує офіційна статистика. Однак є підстави вважати, що епідемія в Росії почалася не в березні, коли її офіційно визнала влада, а ще в грудні, і в січні вона вже дала відчутний приріст смертності.
Тому число інфікованих у Росії також, швидше за все, у кілька разів більше за офіційні цифри. І не можна виключити, що російське керівництво ще в середині січня знало про фактичний початок епідемії в країні і, з урахуванням світової пандемії, в усякому разі прогнозувало масштабну економічну кризу в Росії. Можливо, заміна Медведєва на Мішустіна на чолі уряду і внесення поправок до конституції були ініційовані з урахуванням цього чинника. Згадаймо, як перед дефолтом 1998 року Черномирдін, який вважався тоді наступником Єльцина, був замінений на Кирієнка, щоб саме на Сергія Владиленовича обрушився гнів росіян за наступну кризу. Цілком імовірно, що так само Путін вирішив вивести Медведєва з-під удару, а заодно і вніс поправки, що дозволяють йому, за необхідності, царювати ще 12 років, а Медведєву дають ще один додатковий президентський термін. В умовах паніки у зв'язку з пандемією в Кремлі розраховували, що «всенародне голосування» щодо поправок пройде на «ура». Але у справу втрутилася епідемія, яка виявилася більш руйнівною, ніж очікували. А це створило політичну невизначеність у Росії, яка навіть після кінця пандемії навряд чи вирішиться швидко.
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
