Країна неляканих…
Росіянам треба боятись перш за все не «бандерівців» вночі, а того, що завтра настане день, який розставить все на свої місця
Російська пропаганда домоглася свого. Образ українця для типового росіянина став чітко асоціюватись з чимось злобним і небезпечним. Особливо вночі, «коли сили зла панують безроздільно». Раніше російські ЗМІ, фільми, передачі та анекдоти малювали образ огрядного, трохи тупуватого «хохла» з чубом, салом, великою пляшкою мутної сивухи, з якого не гріх покепкувати, а якщо щось не так, то можна і танки ввести. Що в принципі Путін і зробив. Тепер українець – це danger, як табличка на дверях за якою потужний струм. Без Путіна українці приїдуть в Москву на танках, з’їдять всіх російськомовних, як снігурів, будуть ґвалтувати бабусь із георгіївськими стрічками на блок-постах та неодмінно розіпнуть хлопчиків. Світ взагалі злий і небезпечний, а Путін є гарантом того, що «соотечественников» ніхто не стане ображати, пригнічувати, дискримінувати. Все це виглядає нісенітницею, але мабуть й самі російські пропагандисти не можуть уявити наскільки вони ВЖЕ праві. Фактично віртуальну реальність, яка цілком була зіткана з брехні, Кремль втілив в життя. І українці дійсно стали небезпечними для імперії. Тепер Росії дійсно є чого і кого боятись, адже ми прокинулись. У нас є армія, є дух, є справжні жертовні патріоти. Ми згадали про свою історію, почали розшукувати вкрадені Москвою кістки князів, почали нагадувати світу, що Русь – це не Москва, а Москва – це не столиця «провінційної» України. Тому нещодавнє опитування на «Ехє» просто видало цей страх, який існує об’єктивно. Росія, як країна неляканих «мєдвєпутов» та «лібералів» Вась Обломових, виявилась дійсно переляканою. Останній в своєму лібералізмі в ефірі «Еха» навіть бовкнув згадане слово «хохол».
Рівно рік тому, я випадково в потязі з Києва на Львів зустрів родичку, яка мешкає в Росії і приїхала в Україну погостювати. Випадковість унікальна – ми сіли в один потяг, в один вагон і навіть місця наші були поруч. Я не бачив її з 1987-го року, коли ми поховали дідуся. І тут такий винятковий збіг обставин та ще й по дорозі на вотчину «бандерівців». Вона щиро була здивована тим, що українці виявились привітливими, не озлобленими. Виявляється ніхто тут не переслідує російськомовних і по вулицям не бігають «карателі». Вона була переконана, що потрапить в середовище суцільного зла та темних сил, де краще зайвий раз не вступати в діалоги і тим більше суперечки.
Тож зовсім не дивні результати опитування «Еха», які так рясно обговорювали і щодо яких жартували на цьому тижні в соціальних мережах. Як в принципі не дивним є сам факт опитування – типовий розповсюджений прийом маніпуляції, коли самі результати голосування вже є елементом нав’язування думки. І особливо ефективно діє така маніпуляція під соусом псевдо ліберальності. Така собі «обломовщина» нового типу, якій дозволено навіть мочитись під стінами Кремля, але щоправда не дозволено при цьому знімати штани. Як висловився москвич, історик Тарас Орльонок: «ЗМІ, яке задає такі питання, ліберальним не може бути за визначенням. Лібералізм падав, зникав: під час Першої світової, і після - почав оживати після двох воєн. Лібералізм слабкий і зараз - але не до такої міри».
Відмітимо, що згадане опитування торкається не просто страху росіян, а страху саме перед конкретними національностями – українцями і чеченцями. «Знає кішка чиє м'ясо з’їла». Якоюсь мірою цей страх підсвідомий, як у злочинця, який відчуває потенційну небезпеку справедливого і невідворотного покарання. Тому злочинець буде намагатись перш за все переконати себе в тому, що інакше діяти він не міг, що його жертва небезпечна і її треба було знищити. Так спокійніше, легше і головне – навколо такої позиції можна гуртуватись, мобілізуватись.
Після масового знищення чеченців в 90-х роках на порозі 21-го століття нема чого дивуватись, що «криваві хлопчики», як писали в свій час Ільф і Петров, являються в снах «путінам». Навмисне вказую це прізвище у множині, адже давно треба ввести поняття «колективного Путіна», яким є середньостатистичний росіянин. Тепер Кадиров має власну армію, яка складається за національною ознакою виключно із чеченців, а в самих збройних силах РФ неодноразово виникають бійки між росіянами і чеченцями. Бійки жорстокі. Російських військових на «исконно русских землях» б’ють арматурою. Б’ють сильно і ефективно, нагадуючи хто саме в їхньому домі хазяїн. Одного разу Кадирова впустили в Кремль до Путіна в спортивних штанях. Російські ЗМІ чітко малювали образ нетямущого дикого звіра. Мовляв, дивіться – ця недолуга істота, якщо не буде Путіна, вас з’їсть.
Олександр Нєвзоров, онук чекіста і нинішній радник імперського шовініста пропагандиста Костянтина Ернста, рівно 20 років тому зняв за гроші Бориса Березовського кривавий фільм бойовик «Чистилище». В ньому окремою ниткою проходить тема українців одні з яких воюють на боці чеченців (УНА УНСО), а інші б’ються за росіян. Б’ються суворо. Нєвзоров в фільмі посадив двох українців в російський танк Т-80. Той з них хто розмовляв на суржику був товстенький та трусливий, а інший – зросійщений – сміливий і жертовний. Останній не бере з рук чеченця Rolex за 5 тисяч доларів і іде буквально на вірну загибель. За Росію… В Чечні… «Справжній козак», - говорить російський спецназівець про танкіста Григоращенко.
Нєвзоров мабуть і не знав тоді, як вгадав з типажами. Через два десятки років в танках російськомовні українці будуть героїчно захищати свою землю від росіян і найманих чеченських загонів Кадирова, а інші українці підуть найманцями до окупанта. Плотницький і Захарченко своїми українськими прізвищами наче натякають – ще не перевелись на нашій землі «козаки Носи». Нагадаю, що саме козак Нос зрадницьки впустив до Батурина війська Мєншикова, який спалив гетьманську столицю. Не перевелись і Кочубеї, які замість того, щоб виступити з Іваном Мазепою єдиним фронтом, пишуть доноси царю в Москву, їздять на поклон до московських «спонсорів».
Але не перевелись й інші козаки.
Три роки тому під Луганськом поруч із селищем Металіст загін українських військових потрапив в пастку. Страшною смертю гинули хлопці. Серед них був Іван Ісик, якого обпеченого катували і допитували знімаючи на відеокамеру. Кат знімав муки добровольця з особливою маніакальною насолодою приговорюючи з типовим російським акцентом образи про те, що «это земля русских» і якими мають бути православні. Всі ці відео і фото кадри є в мережі інтернет. Передивляючись їх можна в черговий раз переконатись – московітам є чого боятись. Після цього ми такі – ми навчені, злі і з доброю пам’яттю. Але боятись їм треба перш за все не «бандерівців» вночі, а того, що завтра настане день, який проллє світло на істину хто є хто в нашій історії, чия це земля і що кара неминуча.
