Кремль знову грає «увертюру»?
Деякі роздуми, навіяні пожежами у Василькові та Сілламяє (Естонія)
Практично одночасно з масштабною пожежею на нафтобазі «БРСМ-Нафта» у Васильківському районі Київської області у невеликому місті Сілламяє в Естонії сталася пожежа на території заводу з виробництва рідкоземельних металів Silmet. Наразі все оповив отруйний дим. Рятувальники закликали городян не виходити на вулицю і не відкривати вікна. З аналогічним закликом до жителів населених пунктів 10-кілометрової зони від пожежі на нафтобазі поблизу Василькова звернулася місцева влада. Повідомляють про чотирьох загиблих на нафтобазі; на момент написання статті інформації про загиблих на заводі Silmet у Сілламяє не було.
Ясна річ, ці дві події можуть бути аж ніяк не пов’язаними між собою, а їхніми причинами можуть виявитися чиїсь недбалі дії чи прикрі випадковості — але ж, з іншого боку, й Україна, й Естонія є об’єктами агресивної політики Кремля, що її (як і в радянські роки) просто-таки неможливо уявити без активної діяльності спецслужб.
Окрім того, лише за останній тиждень у Таллінні сталося дві пожежі (загинули троє осіб), спалахували пожежі й у провінції; про інші надзвичайні події в цій країні у мене немає інформації. Що ж стосується України, то тут за тиждень сталося чимало: напад праворадикалів і зіткнення під час «Маршу рівності», спроба започаткувати у Києві «Майдан 3.0», атаки російсько-терористичних сил «ДНР» і «ЛНР» на різних напрямках та різке посилення спрямованої проти чинної влади агітаційно-пропагандистської кампанії у столиці (судячи з усього, організатори цієї кампанії не мають жодних фінансових проблем). Окрім атак терористів, ще одна з цих подій, за інформацією СБУ, вочевидь пов’язана з діями зарубіжних спецслужб — «Майдан 3.0». Стосовно інших — названих і неназваних — теж є певні міркування...
Утім, краще з цього приводу надати слово знаному фахівцю з методів дій спецслужб СРСР і Росії Віктору Суворову (він же — майор ГРУ Володимир Різун, який з ідейних міркувань ще за часів Брежнєва залишився на Заході та став борцем із комуністичною системою). Цитую за книгою «Спецназ»:
«Все эти операции и другие подобные им, поскольку ни одно из этих происшествий не является аварией, официально известны в ГРУ как «подготовительный период», а неофициально — как «увертюра». «Увертюра» является серией больших и малых операций, целью которых является, в канун настоящих военных операций, ослабление морального духа противника, создание атмосферы всеобщей подозрительности, страха и неуверенности, отвлечение внимания армий и полицейских сил противника на громадное число различных объектов, каждый из которых может стать объектом следующей атаки. «Увертюра» выполняется агентами секретных служб советских стран-сателлитов и наемниками, завербованными через посредников... Советские секретные службы не оставляют на этом этапе свои визитные карточки или визитные карточки других людей. Террор происходит от имени уже существующих экстремистских групп, никоим образом не связанных с Советским Союзом, или от имени фиктивных организаций. ГРУ полагает, что в этот период его операции должны походить на природные катаклизмы, на действие сил, неподвластных человеческому контролю, на ошибки людей или на террористические акты организаций, не связанных с Советским Союзом».
Нагадаю, що книга «Спецназ» («Spetsnaz») була опублікована англійською мовою у 1987 році, а написана ще раніше, та призначена західному читачеві, тому в ній ідеться про СРСР та КҐБ і «розжовуються» речі, відомі всім, чия юність і зрілість припала на радянські роки. Та на пострадянських просторах ця книга маловідома, а даремно; що ж стосується «розжовування», то воно, як на мене, є вельми корисним для частини молодшої генерації українців, особливо громадянських активістів і журналістів, які не мають уявлення про методи і розмах діяльність радянських спецслужб, на ґрунті і традиціях яких виросли спецслужби російські. І ще одна заувага: Віктор Суворов писав про часи, коли Радянський Союз планував повномасштабне вторгнення на Захід (перед тим паралізувавши за допомогою «Увертюри» й інших акцій життя західних країн), а нинішня Росія здатна тільки на «гібридну війну», яка, втім, включає операції частин і з’єднань регулярної російської армії. Торік ця війна не досягла намічених цілей, отож зараз Кремль може спробувати її модифікувати, завдавши відволікаючий удар по Естонії і Латвії (де вже діють певні групи від імені «Латгальської народної республіки»). Адже в разі успіху відволікаючого удару Захід може зосередитися на підтримці держав Балтії, відволікшись від України, і тоді Кремль спробує поторгуватися...
ВАСИЛЬКІВ. 10 ЧЕРВНЯ 2015 Р. ЛІКВІДАЦІЯ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ / ФОТО РЕЙТЕР
Та повернімося до тексту Віктора Суворова. Він зазначає, що суттєвою складовою дестабілізації під час «Увертюри» є дискредитація чесних урядовців, політиків, військовиків, лідерів громадянського суспільства: «КГБ и ГРУ могут поднять и стереть пыль с огромного количества материалов и пустить их в оборот. Главными жертвами теперь становятся люди, которых Советский Союз попытался завербовать, но потерпел неудачу. Теперь тщательно отредактированные и снабженные комментариями материалы попадают в руки прессы. Советская разведка пыталась завербовать тысячи, даже десятки тысяч людей за это время. В их число входили молодые лейтенанты, ставшие теперь генералами, и третьи секретари, ставшие теперь послами. Они все отклонили советские попытки завербовать их, а теперь советская разведка мстит им за отказ. Число скандалов растет... Советская разведывательная служба ничего не потеряет, если пресса получит материал, показывающий, что она пыталась завербовать французского генерала, но не указывающий, чем закончилась эта попытка... Газеты полны требований о расследованиях и сообщений об отставках, отстранениях от должности и самоубийствах. Наилучший способ убить генерала — это убить его его же собственными руками».
І ще одна деталь: ви помітили, скільки у Києві з’явилося білбордів та реклам у метро, де тим чи іншим способом киян агітують за мир? А тепер беремо книгу Суворова і читаємо: «Отмечается значительное увеличение силы движения за мир. Во многих государствах существуют постоянные требования сделать эту страну нейтральной и не поддерживать американскую иностранную политику, которая всячески дискредитируется».
Отож імовірність того, що всі зазначені події — складові «Увертюри», велика.
...Торік наприкінці квітня автор цих рядків опублікував на сайті «Дня» статтю (теж із посиланнями на В. Суворова) під назвою «ГРУ розпочинає в Україні свою «Увертюру»? А тепер згадайте тодішні події. Вже після написання статті (і напередодні її публікації озброєною групою «зелених чоловічків» було проголошено «Луганську народну республіку». 11 травня «ЛНР» разом із проголошеною раніше «ДНР» провели «референдум» на підтримку своєї «незалежності», а 24 травня обидві ці «республіки» оголосили про своє об’єднання у «державу Новоросія» та висунули претензії на інші південні та східні області України — Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Дніпропетровську й Харківську. В усіх тодішніх подіях безпосередню (передусім керівну) участь брали агенти російських спецслужб. І, якби не мужній опір українських добровольчих формувань, підтриманих деякими частинами Збройних сил та МВС, то ці претензії могли би, принаймні, частково, бути реалізованими. А згадаймо трагічні події в Одесі 2 травня, інспіровані, як тепер добре відомо, російською агентурою? Мала постати й «Одеська народна республіка», але цього не сталося...
А тепер у світлі написаного вище подивимося на події під час «Маршу рівності» у Києві та на сам цей марш. Фактом стала передусім дискредитація Правого сектору, який перед тим своєю активною участю у війні проти російсько-терористичних сил здобув повагу мільйонів українців. Одна з цілей «Увертюри», таким чином, досягнута. Але водночас посилилося й негативне ставлення іншої частини українців до ЛГБТ-спільноти — мовляв, такий час, а вони, замість боротися з ворогами, дбають лише про свої права. Тож на місці лідерів і «Правого сектору», і ЛГБТ-спільноти, і, до речі, тих журналістів, які заздалегідь злетілися на прогнозовані під час «Маршу рівності» сутички, я б серйозно подумав, як би уникнути ролі маріонеток у новій «Увертюрі», що її розігрує Кремль за допомогою своїх спецслужб.
Що ж стосується політиків, то їм варто підвищити рівень своєї освіченості, інакше-бо давно відомі ходи Кремля ставатимуть для них несподіванками.
