Кирило Серебренніков: злочинець чи жертва
Вирок у справі «Сьомої студії» винесено. Міщанський суд Москви визнав режисера Кирила Серебреннікова винним в розкраданні у справі «Сьомої студії» і призначив йому три роки ув'язнення умовно за звинуваченням у шахрайстві в особливо великому розмірі. Крім того, колишній художній керівник «Сьомої студії» засуджений до штрафу в 800 тис. рублів. Прокурор вимагав для Серебреннікова шість років колонії. Екс-генпродюсер «Сьомої студії» і колишній директор «Гоголь-центру» Олексій Малобродський і екс-гендиректор «Сьомої студії» Юрій Ітін отримали відповідно два роки умовно і штраф в 300 тис. рублів і три роки умовно і штраф в 200 тис. рублів. Колишня співробітниця Мінкульту Софія Апфельбаум, що була куратором проєкту «Платформа», реалізованого «Сьомою студією» за підтримки держави, була визнана винною не в шахрайстві, а тільки в халатності і мусить виплатити штраф 100 тис. рублів, від якого вона, однак, буде звільнена через закінчення терміну давності за цією статтею. Малобродському прокурор просив призначити п'ять років ув'язнення, а Ітіну і Апфельбаум - по чотири роки. Таким чином, необхідні прокуратурою терміни були скорочені приблизно вдвічі і перетворені в умовні. Присутні біля суду люди, в тому числі артисти і театральні діячі, оплесками вітали те, що Серебренніков і інші підсудні уникли реальних термінів. Фотограф Вікторія Івлєва з цього приводу заявила: «Я рада, звичайно, що людей не посадять, але аплодувати такому вироку - це жахливо, це показує ступінь нашого рабства».
За позовом Міністерства культури Серебренників, Малобродський і Ітін повинні виплатити 129 млн. рублів, які, за версією слідства, вони викрали з державних коштів, виділених для підтримки проєкту «Платформа», за допомогою завищення реальних витрат на театральні постановки і інші культурні заходи. І це, можливо, найнеприємніший результат обвинувального вироку. Настільки значної суми у засуджених напевно немає, і якщо не допоможуть багаті меценати-спонсори, або якщо колеги з театрального цеху не пустять шапку по колу, виплати за позовом можуть перетворитися в проблему. Адвокати Серебреннікова і Малобродського пообіцяли оскаржити вирок, але шанси на те, що він буде хоч якось істотно змінений, дорівнюють нулю. Буде лише якась косметична правка в сторону пом'якшення: місяців на шість зменшать умовні терміни, та трохи зменшать розміри штрафів (але не виплат за позовом).
Значення вироку Кирилові Серебреннікову і його команді є неоднозначним. З одного боку, влада не хотіла, щоб всесвітньо відомий режисер, лауреат багатьох престижних міжнародних премій опинився б у в'язниці або в колонії. За Серебреннікова і його колег заступилися видатні громадські діячі та діячі культури, як в Росії, так і за її межами. Зокрема, уповноважена уряду ФРН з прав людини Бербель Кофлер вже в день винесення вироку заявила, що результат справи є важливим для розвитку співпраці двох країн в галузі культури. М'який вирок, що був винесений якраз в дні голосування щодо поправок до конституції, це також своєрідний сигнал системним лібералам і незадоволеним діячам культури: ще не все втрачено, влада теж може бути м'якою, якщо її не дратувати і не робити недоречних заяв. Але, з іншого боку, це - сигнал всім тим в театральному середовищі, хто, або підтримує внесистемну опозицію, або, принаймні, ризикує відкрито критикувати владу через придушення свобод, включно зі свободою творчості: не висувайтеся, сидіть тихо, бо з вами буде вчинено так само, як із Серебренніковим. Адже, як справедливо зауважив напередодні винесення вироку у справі «Сьомої студії» відомий режисер Павло Лунгін, у всіх театрах Росії і в усіх знімальних групах фільмів, що випускаються коштом державного фінансування, при бажанні можна було б посадити всіх художніх керівників (режисерів), директорів і генеральних продюсерів. Бо ті ж самі порушення, які були виявлені у справі «Сьомої студії», є у всіх російських театрах і знімальних групах. Без них ні вистави не поставити, ні кіно не зняти. Адже з державних коштів, виділених на ту або постановку, платити офіційно можна тільки за державними розцінками. А в реальному житті за цими розцінками більшість робіт виконати не можливо. Ось і доводиться переводити гроші в готівку і придумувати фіктивні роботи, щоб більше заплатити виконавцям за реально зроблене. Не кажучи вже про те, що в ряді випадків доводиться платити з виділених коштів «відкати» чиновникам усіх рівнів. У випадку ж з Серебренніковим і іншими засудженими у справі «Сьомої студії» ми бачимо типовий приклад так званого «вибіркового правосуддя», під дамокловим мечем якого опиняються практично всі видатні діячі театру і кіно, які ризикнули взяти гроші у держави. Всім їм дали чіткий сигнал не тільки не підтримувати опозицію, але і відмовитися навіть від найменшої фронди. Інакше буде, як із Серебренніковим. Якщо не посадимо, то вже точно зруйнуємо.
Чому ж вирішили почати саме з Кирила Серебреннікова, раніше ні в якій відкритій опозиційності не поміченого? На думку ряда російських журналістів, які посилаються на деяких чиновників, за переслідуванням Серебреннікова стоїть нинішній митрополит Псковський, а на початку справи «Сьомої студії» - єпископ Єгор'євський, Тихон (Шевкунов), якого часто називають «духівником Путіна». Інші джерела, близькі до адміністрації президента, стверджують, що отець Тихон зберігає близькі стосунки з Путіним, але достеменно невідомо, чи є він насправді духівником президента Росії. Митрополита Тихона навіть бачать наступним патріархом РПЦ. Нібито в бесідах з Путіним отець Тихон неодноразово скаржився на творчість Серебреннікова і, особливо, на фільм «Учень», де показано в алегоричній формі засилля РПЦ і її догм у духовному житті сучасної Росії. Що ж, ця версія виглядає дуже схожою на правду. Серебреннікову ж залишається сподіватися лише на перегляд своєї справи Європейським судом з прав людини.
