Нафтовий «Брестський мир»
Прибутки від продажу в Росії скорочуються семимильними кроками. Чи припинить агресор воювати з Україною?
Минулими вихідними закінчилися переговори країн ОПЕК+ та міністрів енергетики, фінансів і керівників центробанків країн G20, у результаті яких було досягнуто домовленості про зменшення видобутку нафти на 10 млн барелів на день, а також переговори з участю країн не членів ОПЕК, які також погодилися зменшити видобуток на 5 млн барелів за добу. В результаті цих дипломатичних маневрів можна сказати, що Росія, кажучи словами Путіна про Крим, «после длительного, изнурительного плавания — вернулась в свою родную гавань», тобто країни ОПЕК та країни G20 фактично примусили її підписати, як його оцінюють російські експерти, «унизительный и тяжелый мир», за словами співвласника «Лукойла» Леоніда Федуна, — це нафтовий «Брестський мир». Це найбільше скорочення видобутку нафти у світі за останні 12 років. Між іншим, той же Леонід Федун висловив вдячність керівникам Росії за досягнуту домовленість, бо якби її не було, заявив він, то через перевидобуток нафти Росії все одно довелося б зупиняти свердловини і тоді все скорочення брати на себе, а це становило б не менше як 50% нинішнього видобутку. Висловив задоволення досягнутими успіхами в переговорах 22 країн і Володимир Путін, бо хоч Росії і доведеться скоротити вчетверо більше, ніж просили скоротити раніше, але все ж не половину видобутку.
Принизливість його, як вважають у Росії, полягає в тому, що, по-перше, ще до розгортання кризи Саудівська Аравія пропонувала Росії зменшити видобуток у межах 500 тисяч барелів на добу, але глава «Роснефти» Ігор Сєчин і Володимир Путін на це не погодились, бо сподівалися, що видобуток зменшать усі країни, але не Росія, тому тепер Росію зобов’язали зменшити видобуток на величину в чотири рази більшу, ніж пропонували спочатку. Країни ОПЕК+ прийняли рішення, що всі учасники угоди скоротять видобуток на 23% порівняно з рівнем жовтня 2018 року, а Росія та Саудівська Аравія, як найбільші експортери, скоротять: Росія — на понад 1,8 млн барелів із 10,3 млн, а Саудівська Аравія — на 1,3 млн барелів із 9,8 млн барелів на добу.
По-друге, Росія вимагала, щоб США також брали участь у цих переговорах та в скороченні видобутку, але досягти цього так і не вдалося, бо Дональд Трамп на вимогу Володимира Путіна відреагував досить нервово і заявив, що в такому разі він запровадить мито на ввезення нафти із Росії та з Європи, і питання було знято. Проте президент США не ослабив своєї уваги до зазначених переговорів і коли представниця Мексики, яку країни ОПЕК примушували скоротити видобуток на 400 тисяч барелів на добу — а вона погоджувалася лише на 100 тисяч барелів, — з гнівом вийшла з перемовин, які проводились у формі відеоконференції. Вона мотивувала це тим, що за останні роки видобуток Мексики і так уже скорочений вдвоє, і нового скорочення не витримає бюджет країни. Але втрутився Дональд Трамп, заявивши, що бере скорочення частини мексиканської квоти на долю США, і погодився скоротити свій видобуток на 250 тисяч барелів. У сумі це й становить майже 400 тисяч, хоч 50 тисяч барелів просто повисають у повітрі. Але учасники перемовин на це не погодилися. Вони записали в протоколі, що Мексика є членом ОПЕК, а тому повинна сама підкорятися рішенням картелю, а не сподіватися на допомогу США.
По-третє, тому, що раніше під час попередньої домовленості з країнами ОПЕК Росія хоч і обіцяла скорочувати видобуток, але не робила цього, і тому сподівалася, що й цього разу їй вдасться так зробити. Але при таких цифрах Росії доведеться реально скорочувати видобуток, бо вже закінчуються ємності, в які можна було б ховати видобуту, але не скорочену нафту. Тепер її ховати нікуди. А тому доведеться реально зупиняти свердловини, звільняти робітників, втрачати потужності, які потім відновити буде не так легко.
По-четверте, Росія, бюджет якої був розрахований на продаж великої кількості нафти за ціною по 40,2 долара за барель, втрачає велику кількість надходжень до бюджету і саме в час пандемії коронавірусу, коли й так виникла тяжка фінансово-економічна криза. Якщо зважити на те, що за оцінками експертів ціна нафти марки Brent буде до кінця року коливатися навколо позначки 32 — 33 долари за барель, то ціна низькоякісної російської нафти Urals буде становити на треть менше (під час кризи вона падала до 10 — 13 доларів). Угода ОПЕК+ розрахована на два роки, до травня 2022 року (причому переглядати її не можна до грудня 2021 року), а це означає, що Росія за рахунок продажу власних надр недоотримає треть, а то й більше коштів бюджету, і не лише поточного року, а й у двох наступних. Наслідком цього може бути необхідність кардинально зменшити фінансування Криму та війни в Донбасі, урізати фінансування гонки озброєнь, а якщо Володимир Путін не зробить цього, то це значить, що практично доведеться закрити всі гуманітарні проєкти й ігнорувати соціальні потреби населення — росіянам у такому разі довелося б затягнути паски, і хто знає, чи не призведе це до бунтів і повстань проти влади.
І — по-п’яте, Росії так і не вдалося втягнути в процес скорочення нарівні з іншими і США, які, як відомо, добувають за добу понад 13 млн барелів нафти, а зобов’язалися скоротити якісь смішні 250 тисяч, та й то замість Мексики.
Відтак російські експерти заявляють, що подібні скорочення «не могли їм привидітися навіть у страшному сні» і що це матиме «катастрофічний» результат. Ну, що тут скажеш? Хіба що єдине — Путін знову всіх перехитрив.
ДОМОВЛЕНОСТІ ПРИХОВУЮТЬ НОВУ КРИЗУ
Перемовини хоч в основному й закінчилися, однак остаточне рішення для зняття потенційної кризи так і не знайдено. Проблема в тому, що світове споживання нафти через зупинку транспорту і промисловості скоротилося на 30 — 35 млн барелів на добу (на 30 — 35%), а за оцінками Дональда Трампа — так і на всі 40%. Тобто, щоб запобігти розгортанню нової кризи, світовий видобуток нафти має бути скорочений саме на 35 — 40%, тобто на 35 — 40 мільйонів барелів на добу. Країни ОПЕК разом з Росією (ОПЕК+) же досягли домовленості, що 13 держав-членів і Росія скоротять видобуток на 10 млн барелів на добу. Це лише 10%.
А під час саміту міністрів енергетики країн G20 досягнуто домовленості, що також не члени ОПЕК, зокрема Канада, Норвегія, Бразилія, Аргентина і США, скоротять десь орієнтовно 5 млн барелів на добу. Загалом це становитиме не більше ніж 15 млн барелів, тобто лише 15%, тоді як потрібно вдвічі більше. Тому експерти вважають, що країни-експортери нафти ще повинні домовлятися про подальше скорочення, бо нинішній його рівень все одно призведе до надлишку нафти на світовому ринку і вона стане неліквідом, а це призведе до ще одного катастрофічного падіння ціни, хоч вона й так уже на межі рентабельності.
ЯКИЙ ВИХІД?
Певна річ, і країни ОПЕК, і Росія, і США продовжуватимуть переговори, бо ніхто не хоче продавати нафту задешево. Резерви полягають у тому, щоб залучити до скорочення видобутку ті країни, які до цього не брали участі у скороченні — скажімо, Великобританію та інші, адже нафту у світі видобувають більш ніж 50 країн, а в процесі скорочення взяли участь не більше, ніж 20 країн.
До речі, на заклик країн ОПЕК про скорочення видобутку через загрозу світової кризи відгукнулися й країни Африканської організації виробників нафти (АРРО). Керівництво цієї організації в заяві, опублікованій у суботу, відзначило, що вони теж візьмуть участь у скороченні видобутку «в дусі співробітництва і колективної відповідальності за глобальний стан справ». На скільки і які країни скоротять видобуток, стане відомо під час подальших консультацій та перемовин, але світ стоїть перед прірвою: або назбирається від 35 до 40 млн барелів сукупного скорочення — або ж знову відбудеться падіння ціни, знецінення валют, ріст безробіття, крах бюджетів і ще більш жорстка глобальна економічна криза.
