"Освободители"
Нас знову "освобождают". Персонаж, гідний пера Салтикова-Щедріна, на з'їзді регіоналів у Харкові закликав їх "освобождать Украину". Скільки вже було цих освободителів! Але такого карикатурного, як цей, здається, ще не було. І в якій тільки ролі він не виступав! То в ролі опереткового "антифашиста", який узяв та й оголосив "фашистом" вченого світової міри Юрія Шевельова, а заодно і його шанувальників. То в ролі проктолога, який погрожував чи не особисто встромляти щось у певне місце своїм політичним противникам, якщо вони наважаться з'явитися на Харківщині (пам'ятаєте цей телесюжет?). То в ролі "беркутівця", хизуючись перед телерепортерами набором беркутівських обладунків, - замість піти та постояти зимової ночі в лаві рядових беркутівців, відчувши, що воно таке. То припарадив депутатів облради в новий мундир – теніску з гордим тавром: БЕРКУТ. А тепер нахваляється "освобождать Украину". Від нас, українців. Бо ж ким, як не українцями, є ті, хто викликає в нього пароксизм злоби. Це ж треба мати стільки ненависті й політичної сліпоти, а може, просто хамства, щоб називати "фашистами" мільйони людей, які не хочуть, щоб ними керували, озброївшись беркутівськими щитами й закривши обличчя беркутівськими масками.
Усе це було б дуже смішно, "когда бы не было так грустно". І більш ніж "грустно": бо якщо вони таки розпочнуть свое "освобождение", то воно вже не обмежиться чорносотенними вихватками чи рейдами "ескадронів смерті", а виллється в повномасштабну війну проти "освобождаемых".
Іван Дзюба, 1 лютого 2014
