Передвиборче отруєння
Справа про спробу отруєння колишнього полковника ГРУ РФ Сергія Скрипаля та його дочки Юлії вже, схоже, стала ще більш скандальною, ніж справа про вбивство колишнього підполковника ФСБ Олександра Литвиненка за допомогою радіоактивного ізотопу полоній-210, і, можливо, ще більш загадковою. Звичайно, і в тому, і в іншому випадку настільки зухвалі і складні злочини на території однієї з великих держав не могли бути здійснені без прямого наказу Володимира Путіна. Але ось якими саме були путінські мотиви, коли він наказав ліквідувати Литвиненка, в перші місяці і навіть роки після отруєння в лондонському готелі Millennium було невідомо. Тільки зараз стало зрозуміло, що відставний підполковник ФСБ, крім усього іншого, сильно наступив в Іспанії «на хвіст» друзів Путіна з числа «тамбовських» і «братнього кола», що цілком могло стати причиною його вбивства. У випадку ж зі Скрипалем судити про мотиви замаху на вбивство поки можна лише дуже приблизно. І цілком імовірно, що мотивів могло бути відразу кілька.
Перш за все, ми до цього часу не знаємо, що саме повідомив Скрипаль британській стороні з тієї інформації, яку мав у межах своєї службової діяльності. Але, як здається, російські спецслужби цілеспрямовано мстять Сергію Вікторовичу. Уже в 2012 році померла за не до кінця прояснених обставин від раку його дружина, минулого року в Росії загинув в автомобільній катастрофі син. Відомо, що Скрипаль був завербований і контактував з британськими розвідниками на території Іспанії, де служив російським військовим аташе. Не виключено, що він там намацав якісь зв'язки російської мафії, що замикаються на вельми високопоставлених особах. Це теж могло бути однією з причин отруєння екс-полковника. А тут ще британська газета The Telegraph повідомляє, що Скрипаль підтримував тісні зв'язки з колишнім співробітником британської розвідки МІ-6 Крістофером Стілом, який працював у приватному агентстві розслідувань Orbis Business Intellegence і підготував та передав американській владі «російське досьє» Трампа. З інформації про існування цього досьє, по суті, і почався скандал щодо можливого російського втручання в американські президентські вибори 2016 року. Теж привід для того, щоб прибрати можливого небажаного свідка.
Але тут треба взяти до уваги наступні обставини. Заарештований у 2004 році Скрипаль активно співпрацював зі слідством, дав свідчення і отримав порівняно невеликий, для відставних працівників ГРУ у справах про зраду батьківщині, термін у 13 років тюремного ув'язнення. У 2010 році він був помилуваний указом тодішнього президента Росії Дмитра Медведєва і обміняний разом із кількома іншими ув'язненими російських в'язниць на 10 російських шпигунів-нелегалів, заарештованих у США. Хоча помилування формально підписав Медведєв, можна не сумніватися, що зроблено це було з санкції Путіна. Якби російські спецслужби, так само як і перші особи Російської держави, запідозрили, що Скрипаль, як і раніше, є носієм будь-яких небезпечних для них таємниць, вони або не стали б його обмінювати на Анну Чапмен і її соратників, яких, до слова, ніхто труїти не збирався і не збирається, або постаралися б прибрати його вже незабаром після приїзду до Англії. Причому використали б для цього набагато менше екзотичний спосіб, який не вказував би на пряму причетність Росії до замаху. Однак спроба прибрати Скрипаля була зроблена лише через без малого 8 років після прибуття звільненого з ув'язнення полковника на Британські острови, причому за допомогою такої отрути, яка прямо виводить на російський слід.
А Скрипаль наївно сподівався, що раз він був помилуваний президентським указом, то спецслужби Росії втратили до нього інтерес, тому жив абсолютно відкрито, під своїми ім'ям, і не перебував під програмою захисту свідків. Його можна хоч з пістолета будь-якої марки застрелити, хоч банальним ціаністим калієм угробити. А ось отруїли Скрипаля нервово-паралітичним газом сімейства «Новачок», який розроблявся ще в СРСР і вироблявся тільки в Росії.
Прем'єр-міністр Англії Тереза Мей, ознайомившись з матеріалами слідства, передала російському послу в Лондоні ультиматум - до вечора вівторка відповісти на запитання, чи було отруєння Скрипаля «прямою» дією Росії, чи Москва втратила контроль над речовиною, що володіє «катастрофічним потенціалом». Крім того, від Росії зажадали «негайно надати відомості про програму «Новачок» Організації з заборони хімічної зброї». Як і очікувалося, задовільну відповідь з Москви так і не було отримано. Не могли ж у Кремлі справді зізнатися у використанні хімічної зброї, якої до того ж офіційно у Росії немає. І Лондон увів проти Росії санкції.
Йдеться про висилку з Англії 23 російських дипломатів, анулювання британських віз у деяких близьких до Кремля бізнесменів і можливі фінансові санкції проти російських активів підозрілого походження у Сполученому Королівстві. Крім того, не виключається, що Англія бойкотує чемпіонат світу з футболу в Росії цього літа. Англія тепер має всі підстави для того, щоб прирівняти отруєння Скрипаля та низки осіб, які контактували з ним, за словами Мей, «до незаконного застосування сили Росією проти Британії».
Путін на рідкість цинічно відреагував на запитання кореспондента Бі-бі-сі Стівена Розенберга, чи причетна Росія до отруєння Скрипаля, і цей цинізм може свідчити про те, що замах був заздалегідь продуманим демонстративним актом. Президент, якого неприємне запитання застало під час передвиборної поїздки по Кубані, сказав буквально наступне: «Слухайте, ми тут займаємося сільським господарством. Як бачите, це спрямовано на те, щоб створити умови для життя людей, - а ви мені говорите про якісь трагедії. Ви спочатку розберіться там, а потім ми з вами будемо це обговорювати, добре?» Путіну якраз потрібна жорстка відповідь Британії і Заходу. Колишній агент КДБ Борис Карпичков розповів про те, що 12 лютого його попередили, що з ним і деякими іншими людьми, зокрема й зі Скрипалем, станеться щось погане. Він тоді вважав це недоречним телефонним жартом. А тепер зрозумів, що з ним не жартували.
Думаю, що Путіну треба не тільки залякати перед самими виборами усіх своїх супротивників з числа перебіжчиків і політичних діячів, які живуть за межами Росії (мовляв, всіх дістанемо), але й спровокувати черговий санкційний конфлікт із Заходом, щоб голосування 18 березня відбулося в максимально напруженій атмосфері «обложеної фортеці». Таким чином він розраховує перемогти бойкот і згуртувати навколо себе росіян, спираючись на страх і ненависть до навколишнього світу.
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
