Референдум у Криму як підготовка суїциду Росії?
(Крим і номенклатурні рятувальники у радянсько-пострадянському просторі)
Майже епіграф. Василя Шукшина я дуже люблю, навіть у період тотальної цензури він зумів багато про нас розповісти... Є у нього сюжет про зека, який тікає з в'язниці. Пораненому міліціонерами, злочинцеві вдається втекти від погоні і сховатися в тайзі. Ледь живий, утікач натикається на хатину лісничого. Господар хатини виходжує хлопця. За кілька тижнів той оговтується і збирається йти далі. На прощання рятівник дає втікачеві свої лижі, а той випрошує ще й рушницю. Йдучи в ліс, парубок прощається з лісничим, але, зробивши кілька кроків, зупиняється і знімає рушницю... Убитий наповал, старий падає на сніг. Спасителю - куля, зеку - свобода. «Так буде вірніше, батьку», останні слова урки...
Епізод перший, громадянська війна. У листопаді 20-го року, на жаль, не червоні залишили Москву , це ще попереду, а Біла армія покидала Крим. Евакуація з Севастополя була однією з найбільш успішних і грамотних операцій у військовій історії. Але частина Білої гвардії ні за яких умов не погоджувалася залишати Батьківщину і під чесне слово червоного командира Фрунзе прийняла умови більшовиків: здача зброї і відмова від опору в обмін на збереження життя. За кілька днів після капітуляції кремлівські вожді надіслали до Криму телеграму з пропозицією - всі 20 тисяч тих, хто здався розстріляти, що й було виконано молодою Червоною армією.
Торік кримські історики, які вивчили, нарешті, сімферопольські архіви, виступали у Москві. Як виявилося, вказівки вождів пролетаріату були «перевиконані». «Звільнивши» Крим, «борці за народне щастя» блокували вулиці Севастополя, перетворили їх на концтабори і розстріляли близько 100 тисяч кримчан. Що ж до самого М. Фрунзе, то, як зазначають історики Некрич і Геллер, 1925 року його успішно прооперували, «рятуючи» від неіснуючої хвороби й урочисто поховали в кремлівській стіні. «Так вірніше, батьку». А ви говорите ленінопад!
Епізод другий, Голодомор і статус Криму. До 1932 року Сталін повністю контролював правлячу партію і встановлював контроль над останнім незалежним соціальним шаром - селянством. Для цього селян позбавляли власності та заганяли у колгоспи, чому самі селяни всіляко опиралися. Випробуваною зброєю Сталіна став голод. Взимку 1932-1933 рр. Голодомор був організований по всій країні, але в особливо жорстокій формі він проходив в Україні. У круглій залі Київського Музею голодоморів встановлені кафедри, на яких лежать томи з іменами загиблих. Всього в 1932-1933рр. в Україні від голоду померло чотири мільйони осіб. У розпал ІІ Світової на фронтах за добу гинуло п’ять тисяч осіб, в розпал Голодомору в Україні за добу помирало понад 20 тисяч людей! (Вцілілі навесні поповзли записуватися в колгоспи). Наприкінці 30-х Хрущов очолив «народну владу» в Києві. Він не був організатором Голодомору, щоправда, при ньому тричі розстрілювали весь партдержактив, (так вірніше, батьку). Ворогів тоді називали..., ні, не вгадали, не «бандерівцями», а «петлюрівцями», на честь гетьмана Української народної республіки, окупованої Червоною армією. Не пощастило Микиті Сергійовичу набагато пізніше. У 53-му він, нарешті, став видатним марксистом-ленінцем і персеком партії, а 54-го, як на ту біду, належало відзначати 300-річчя возз'єднання України з Росією... Хрущов, звичайно, ненавидів Сталіна, який змушував його ночами напідпитку танцювати гопака, але одночасно усвідомлював - саме сталінщина зробила його - малоосвічену сірість - вищим керівником СРСР, соцтабору та світового комунізму. Тому ні до ювілею, ні після правду про Голодомор не відкривали. Замість цього зробили щедре урізання - відкат: Крим, без референдумів, з усім населенням, перейшов до юрисдикції УРСР. Жителям країни показали, що вони номенклатурні раби, яких можна запросто передавати від одного господаря іншому.
Епізоди третій і четвертий; Друга світова. Оборона Криму і Севастополя почалася у вересні 1941 року і завершилася в перших числах липня сорок другого. 30 червня спецлітак керівника оборони, віце-адмірала Пилипа Сергійовича Октябрського таємно покинувши червоноармійців і червонофлотців, відлетів на Кавказ (чи могла вчинити інакше людина, яка змінила рідне прізвище Іванов на червону кликуху). Кілька сотень партактивістів і головних воєначальників тоді ж таємно втекли на двох підводних човнах. «Народ і партія - єдині!» Без управління і постачання було кинуто 80 тисяч червоноармійців і тисячі поранених. Моральний дух захисників був зломлений і за кілька днів вони опинилися у ворожому полоні. «Так вірніше, батьку». У квітні сорок четвертого П. Октябрський отримав звання адмірала.
...У травні 1944 року кримськотатарське населення острова було звинувачено у колабораціонізмі й депортовано в центральну Азію. (Через головотяпство НКВСників уцілів один бойовий льотчик, Герой СРСР Аметхан Султан). За місяць радвлада депортувала з Криму вірменів, греків і болгар. Через 45 років депортацію оголосили незаконною. Але організатори та виконавці терору поки до відповідальності не притягувалися (це вам не Болотна). 2013 року в Сімферополі був знятий перший повнометражний кримськотатарський художній фільм «Хайтарма» про катастрофу депортації. У Росії він не закуплений і не демонструвався ні по телебаченню, ні в кінотеатрах.
Епізод п'ятий, розпад СРСР. Перший президент України Кравчук в мемуарах зазначає, що під час Біловезьких перемовин, у серпні 1991 року, був готовий поступитися Єльцину Севастополем і навіть обговорювати питання про Крим в цілому, однак Бориса Миколайовича цікавила влада, а не якась колись російська територія. І на кримчан вкотре плюнули... Та що там Крим, якщо навіть Транссиб частково проходить не по російській землі! Але запам'ятаємо назавжди: втрата територій незворотна, їх повернення можливе тільки, не дай Боже, через війну!
Навіщо Кремль «рятує» кримчан, кого і як «рятувала» номенклатура
...Після приходу до влади Гітлера, німецькі комуністи намагалися втекти до СРСР, країни їхньої мрії. Кільком тисячам прихильників Сталіна вдалося дістатися до Радянського Союзу. Що було далі? 1938 року сотні перебіжчиків НКВС оголосив шпигунами і знищив у ГУЛАГу. А за рік, після підписання пакту Молотова - Ріббентропа, Гітлер попросив повернути вцілілих німецьких комуністів. Прохання «бойового друга» товариш Сталін не міг не почути, і всі вцілілі німці були депортовані до Третього Рейху.
...У1979 році радянські війська вторглися в Афганістан. Молодим хлопцям, які вирушали до Кабула зазвичай лише останньої миті пояснювали, яку « інтернаціональну допомогу » і кому вони надаватимуть. У результаті війни, що почалася, п’ять мільйонів афганців втекли з країни, півтора мільйона загинули. У СРСР на могилах воїнів-інтернаціоналістів заборонялося вказувати місце їхньої загибелі. ...Але ось що взагалі не вписується ні в яку шкалу оцінок, хоча є для номенклатури нормою. 1989 року війська повернули назад. Кілька тисяч рядових афганців дійсно симпатизували СРСР і розуміли, що на них тепер чекає, благали - заберіть хоча б наші сім'ї. Але їх покинули! Номенклатура рятує тільки себе!
...Ви знову питаєте, чи потрібен Москві Крим? Коли колишній президент Медведєв оголосив про нині забуту програму наукового прориву і створення центру Сколково, сотні вчених, які виїхали, звернулися до нього з листом. Інтелектуали пропонували свої послуги, хотіли повернутися додому, прохаючи лише про створення нормальних умов для життя і роботи. Відповіді на лист не було...
Минулого президентського терміну Путін вів перемовини з тодішнім лідером Туркменії. Ліберальні видання повідомили: Туркменбаші поступився в ціні на газ, у відповідь Москва погодилася, що 200 тисяч російськомовних жителів республіки втратять подвійне громадянство і право повернутися до Росії. Кримчанам привіт!
Підводячи риску. Так навіщо ж цього разу запущено машину «Референдум - приєднання»? Ну, точно не через палку любов до жителів півострова, що раптово спалахнула. Це боротьба з Україною, яка позбавляється корумпованої номенклатури, боротьба з братнім народом, який позбавляється радянщини. Розкол потрібен для зіштовхування двох його частин, щоб вільних оголосити фашистами, а обдурених і тих, хто не має інформації, - «нашими». Але зло вже не перемагає добро, цей час проходить! Криме, почуй нас - з референдумом «не буде вірніше», буде гірше! Існуючому в Росії політичному режиму економісти дають не більше трьох років. І коли криза гранично загостриться, хто гарантує, що інші держави не зажадають провести референдуми в різних регіонах Росії?!
НІЯКИХ ПСЕВДОРЕФЕРЕНДУМІВ! ЗА СОБОРНІСТЬ УКРАЇНИ, ЗА ЦІЛІСНІСТЬ РОСІЇ!
Ігор Чубайс, Москва
11.03.14
