Російські силовики: від свавілля до свавілля
Активіст Фонду боротьби з корупцією Руслан Шаведдінов був затриманий поліцією у власній квартирі, а потім його в прискореному порядку відправили відбувати військову повинність на край світу - на Нову Землю. Тим самим відомство Сергія Шойгу ще раз підтвердило, що воно насправді не є скільки-небудь боєздатною сучасною армією, а давно вже перетворилося на один гігантський штрафбат. У спробі виправдатися Міністерство оборони в особі заступника військового комісара Москви полковника Максима Локтєва заявило, що місце служби визначили за підсумками медичного обстеження і відповідно до групи професійної придатності Руслана Шаведдінова. За словами Локтєва, Шаведдінов тривалий час ухилявся від постановки на військовий облік, проте 28 жовтня прийшов за повісткою на медобстеження. Того ж дня співробітника ФБК призвали на військову службу, вручивши йому нову повістку.
Шаведдінов оскаржив рішення в суді, але 11 листопада йому відмовив суд першої інстанції. Після цього активіст звернувся в Мосміськсуд, який 23 грудня також встав на бік військкомату. Тут відразу треба зауважити, що раз людина сама добровільно прийшла у військкомат за повісткою, то її в жодному разі не можна вважати ухильником, тим більше злісним. А те, що раніше військкомат з якихось причин не міг вручити йому повістку, то це проблеми не призовника, а військкомату. До того ж військові не пояснили, чому в квартирі Шаведдінова провели обшук, причому силовики зламали двері й винесли звідти частину техніки. Не пояснили вони також, чому затриманого активіста відвезли не в військкомат, а на допит до Слідчого комітету і чому його сім-карту було заблоковано на вимогу влади. Під час розгляду скарги на обґрунтованість її призову людину, згідно із законом, не можуть відправити в армію. Шаведдінов подав скаргу на судове рішення тільки 17 грудня. І тут Мосміськсуд, виходить, проявив неабияку оперативність, розглянувши її всього через 6 днів (зазвичай до розгляду проходить кілька місяців), якраз у день затримання активіста, ще й не сповістивши про засідання суду ні Руслана, ні його адвоката.
Керівник штабу Навального Леонід Волков щодо призову Шаведдінова в армію зауважив: «Кремлівські телеграм-канали зливають короткі відео, на яких Руслан у легкій куртці в супроводі величезного натовпу нероб у формі йде заметами в якомусь аеропорту. Тут прекрасно буквально все. Держава, не ховаючись, демонструє: армія - це такий вид репресії. Якщо ми не знайшли, за що тебе посадити, ми тебе служити відправимо. В покарання». Що ж, тут є давня традиція. У царській Росії політичних баламутів із числа студентів відправляли в армію, щоб навчилися Батьківщину любити! Тепер зрозуміло, чому Шойгу і Путін так ратують за розміщення російських військових гарнізонів в Арктиці. Буде куди баламутів засилати!
Як пише Олексій Навальний: «Служба в армії перетворилася просто на тюремний механізм. Різновид позбавлення волі. У квартирі Руслана @shaveddinov зламали двері, викрали його, миттєво посадили на літак (!!), відвезли кудись в Архангельськ і там возять під конвоєм з величезною кількістю поліції».
Прес-секретар президента Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи затримання Шаведдінова, зауважив, що якщо молодий чоловік був ухильником, то все повинно бути зроблено в межах закону. Але про всяк випадок обмовився, що не знає, чи є Шаведдінов ухильником, а на запитання про те, чи кидає випадок тінь на російську армію, взагалі не відповів. Тим часом, очевидно, що на перше запитання відповідь має бути негативною, а на друге - позитивною. Те, що активіста призвали в армію незаконно і тільки в покарання за його політичну діяльність у боротьбі з корупцією, видно, як то кажуть, неозброєним оком. І настільки ж зрозуміло те, що російська армія подібною спецоперацією ще більше дискредитується. Вочевидь, у Кремлі сильно сумніваються в її здатності протистояти ворогам зовнішнім і внутрішнім. А тому в плані протистояння ворогам внутрішнім, особливо в умовах виникнення дійсно масових протестів і революційної ситуації, основну надію покладають на спішно створену Росгвардію. Створили її, втім, шляхом простого перейменування колишніх внутрішніх військ з додаванням до них ОМОНу. Ну, те, що внутрішні війська зі своєї боєздатності поступаються російській армії, добре показали ще обидві чеченські кампанії. Та й розганяти мирні демонстрації вони не дуже вміють. На відміну від ОМОНу, який у цій справі собаку з'їв. Однак у разі, якщо на вулиці російських міст одночасно вийдуть десятки тисяч, а в Москві й у Петербурзі - сотні тисяч протестувальників, сил порівняно нечисленних омонівців може й не вистачити.
Поки ж росгвардійцям, як видається, влада схильна пробачати практично будь-яке свавілля. Ось в Омську місцевий житель, 25-річний Дмитро Федоров, поскаржився на бійців Росгвардії, що вони підкинули йому наркотики, а потім вони й поліцейські силою змусили його дати свідчення. Відповідний ролик він розмістив в Інтернеті. І вже ввечері того ж дня, коли він направив скаргу до місцевого управління ФСБ на дії силовиків, Федорова знайшли мертвим на залізничній колії на околиці міста з відрізаною головою. За офіційною версією, в темряві він випадково потрапив або навмисно кинувся під приміську електричку і «слідів насильницької смерті на тілі не виявлено». Однак рідні, близькі та друзі, зокрема депутат омської міськради Дмитро Петренко, який збирався зустрітися з потерпілим, і адвокат Федорова Ігор Суслін, а також наречена загиблого Людмила Троїцька, з якою у нього за два тижні мало бути весілля, сумніваються, що Дмитро став жертвою нещасного випадку або вчинив самогубство. Є всі підстави вважати, що на рейки бідолаху поклали вже мертвим, а вбили десь в іншому місці. Бо коли у живої людини відрізають голову, виникає сильна кровотеча. Але якраз крові на місці трагедії практично не було.
«Будь-хто розсудливий знає різницю між розрізанням живої і мертвої людини. Ви тільки подивіться на сніг, чи схоже це на обезголовлення живої людини?» - зазначив Петренко. До того ж із 17:00 до 19:00 Федоров з адвокатом планував разом вирушити в Росгвардію, про що домовилися ще вранці, але о 16:40 Дмитро просто зник, а о 18:15 його знайшли мертвим. У протоколі обшуку за місцем проживання Федорова не виявилося підпису слідчого. А після затримання йому не стали знімати піднігтьові змиви, що могло б довести, торкався він наркотиків чи ні. У Федорова також не вилучили куртку, щоб перевірити, чи містить вона сліди наркотиків, і не перевірили гаджети, які могли б містити листування та фотографії, які підтверджують те, що він мав справу з наркотиками. Що ж, друга справа Голунова з можливими подальшими відставками омським силовикам явно не потрібна. Тому вони, як видається, діють за принципом: хто нас скривдить - до ранку не доживе!
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
