Сектор Гази, "чорні лебеді" та соціальна динаміка на Близькому Сході
Ввечері 17 жовтня на лікарню Аль-Ахлі в Газі впала ракета. Відомо про принаймні 800 загиблих. Палестинське міністерство охорони здоров'я стверджує, що удару завдала ізраїльська армія. У ЦАХАЛ же заявляють, що ракету невдало випустило палестинське угруповання "Ісламський джихад". Хто насправді винен, встановить розслідування. Поза тим, ця трагедія уже спричинила серйозні політичні наслідки.
Ще днем раніше здавалося, що ситуацію після звірського нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня вдалося взяти під контроль. З одного боку, на Прем'єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху почали тиснути родичі захоплених ХАМАСом заручників, адже важко уявити проведення наземної операції в Газі без гибелі полонених.
З іншого, тиск США. У Вашингтоні, схоже, аж ніяк не хочуть нової війни. Тут би впоратись зі стримуванням Росії в Україні чи Китаю щодо Тайваню. Саме для зменшення напруги Держсекретар США Ентоні Блінкен здійснив екстрене турне країнами регіону. І судячи з усього, його місія мала певний успіх.
Тож Ізраїль досі обмежувався дистанційними обстрілами Сектору Гази, а Нетаньяху як справжня політична тварина продумував, як з одного боку не починати наземну операцію з усіма її руйнівними наслідками. З іншого, залишитися при владі попри громадську думку. За опитуваннями, четверо з п'яти ізраїльських євреїв покладають на Бібі всю повноту відповідальності за неготовність до нападу (https://m.jpost.com/israel-news/article-767880#767880)
Десь там на задньому плані маячіли Хезболла та Іран з погрозами на повну застосувати силу у випадку повноцінної операції проти ХАМАС. Однак, судячи із сумбурності їх дій, повноцінної стратегії у них не було. Лише для проформи антиізраїльські коментарі та поодинокі обстріли Північних районів єврейської держави.
Все змінила ніч з 17 на 18 жовтня. З точки зору наслідків, не важливо, чия була ракета, що потрапила в лікарню у Газі. "Арабська вулиця" не сприйме навіть 100% докази того, що це невдалий запуск з боку ХАМАС. А реагувати арабським та іранським лідерам буде потрібно. Тож нічні протести і спроби спалити ізраїльські дипмісії в Йорданії та Туреччині видаються лише "квіточками".
Що важливіше, скасована посередницька зустріч лідерів США, Єгипту, Йорданії та Палестини, яка мала пройти 18 жовтня в Аммані. Разом з нею зникла навіть примарна можливість визволити ізраїльських заручників без ескалації та наземної операції в Газі.
Шанси зберегти прихильність країн Заходу у Ізраїлю все ще зберігаються. Всі інші в регіоні більше схильні петляти, "випускати пару" на мітингах і просто підкидати ХАМАСу кошти. Однак ризик повноцінного втягування у війну Хезболли та Ірану як ніколи великий. Чим тут насправді можуть допомогти Ізраїлю США, окрім боєприпасів та надсилання авіаносних груп, окреме питання.
В цих умовах для України пріоритетом залишається збереження підтримки з боку партнерів, попри загострення в інших гарячих точках світу. А їх ще може бути немало.
Роман Кот
редактор Українського радіо
