Сім хвилин жаху на шляху історії
Ввечері 26 листопада 2018, після «7 хвилин жаху», пов’язаних з подоланням марсіанської атмосфери, в червоній долині Елізій завершилася подорож місії NASA InSight до Марсу, і тепер має розпочатися передбачена дослідницька програма.
Статична дослідна платформа InSight була спрямована до Марсу 5 травня 2018 за допомогою носія Atlas V 401 з каліфорнійської бази Ванденберг разом з двома нано-супутниками типу CubeSat, - це два ідентичні супутники Mars Cube One, під назвами MarCO-A та MarCO-B (швидко перейменовані інженерами NASA на WALL-E і Eva). Ці супутники по-перше, мають довести здатність такого формату супутників до міжпланетних місій та подорожей, а по-друге, мають забезпечувати зв'язок між платформою InSight та Землею.
Назва платформи відображає характер діяльності місії - Interior Exploration using Seismic Investigations, Geodesy and Heat Transport – внутрішні дослідження сейсмічної активності, теплових потоків та геодезії планети. Ідея полягає у продовженні геологічних і геофізичних досліджень, розпочатих місією Phoenix в 2008, коли було проведено хімічний аналіз поверхневого та підповерхневого покриву Марсу, виявлено частинки льоду, солі хлорної кислоти, магнію, натрію, калію і хлору. Тоді це дозволило зробити припущення щодо достовірності реконструкцій палеоклімату Марсу, зокрема, про геологічну історію марсіанської води. Апарат InSight має продовжити і розвинути ці дослідження, що має дозволити з’ясувати невідомі досі деталі еволюції планет земної групи і зрозуміти тонкощі побудови Марсу.
Науковий модуль InSight має розміри 1,56 м в ширину і 1,08 м у висоту. Його, як і його попередника Phoenix, забезпечено роботизованою рукою-маніпулятором Instrument Deployment Arm (IDA - інструмент для розгортання приладів) довжиною 2,4 м. Живлення забезпечується двома круглими сонячними панелями по 2.15 м в діаметрі.
Дослідницький комплекс складається з трьох видів інструментів. По-перше, це Seismic Experiment for Interior Structure (SEIS - Сейсмічний Експеримент Внутрішньої Структури) — сейсмометр для прецензійного вимірювання тектонічної активності Марса. Цікаво зазначити, що прилад має фіксувати поштовхи від падіння метеоритів і, таким чином буде обрахована кількість метеоритів, які потрапляють на поверхню Марсу.
По-друге, це Heat Flow and Physical Properties Package (HP3 - Набір вивчення теплових потоків і фізичних властивостей) — зонд, призначений для вимірювання теплового потоку під поверхнею Марса. Передбачено, що інструмент пробурить п’ятиметрову свердловину, що дозволить значно покращити знання, отримані попередніми місіями за допомогою скребків, маніпуляторів та простих бурів. Цей прилад має дозволити оцінити кількість тепла, яку продукують внутрішні шари Марсу.
По-третє, це комплекс радіометричних приладів, якій складається з допплерівського радіометру для вимірювання зміщення і змін в тривалості серії радіопередач між зондом і Землею з метою прецензійного вимірювання коливань Марса під впливом Сонця Rotation and Interior Structure Experiment (RISE - Експеримент Обертання і Внутрішньої Структури), «метеорологічної станції» Temperature and Winds for InSight (TWINS - вимірювання температури і вітру), лазерного далекоміру Laser RetroReflector for InSight (LaRRI - лазерний ретрорефлектор), та двох кольорових камер The Instrument Deployment Camera (IDC - камера на інструменті для розгортання) і The Instrument Context Camera (ICC - контекстна камера) з матрицями CCD 1024×1024 пікселів, аналогічних встановленим на марсіанських роверах Spirit, Opportunity та Curiosity.
Цей комплекс приладів має забезпечити аналіз розміру, товщини, щільності і загальної структури ядра Марсу, мантії і кори. Зокрема, як сподіваються розробники-планетологи, нові дані дозволять оцінити товщину кори, мантійну в'язкість, радіус ядра і його щільність, тектонічну та сейсмічну активність на рівні в 3-10 разів точнішому за поточні розрахунки.
Крім того, очевидно, місія дозволить опрацювати багато технологічних рішень щодо посадки та управління міжпланетними апаратами. І Марс, з його жахливою історією негостинної зустрічі земних апаратів, є найкращім полігоном для опрацювання нових технологій такого роду. Власне, саме тому і з’явився вислів про «7 хвилин жаху» - ті 6 хвилин 45 секунд, коли ніхто на Землі не зможе жодним чином вплинути на те, що відбувається з апаратом, що в автоматичному режимі з колосальною швидкістю наближається до поверхні Марсу. В цих хвилинах сконцентровано досвід і зусилля цілої команди фахівців, які розробляли програму автоматичних маневрів, захист апарату та розраховували траєкторію польоту. Від цього залежить успіх всієї місії. Наразі цей етап подолано, що вже є значним досягненням.
Можливо, все це нам знадобиться, коли ми здійснюватиме пілотовані місії до Марсу. Як відомо з планів одного дуже практичного мрійника, до цього залишилося вже не так багато часу.
Отже, це є потужним сигналом нам, тим мешканцям нашої планети, хто зараз перебуває у важких кризах. Посеред усього цього нашого божевілля головне для нас - не забувати, що майбутнє людства визначають зовсім не інфантильні, хоч іноді і криваві, ігри божевільних диктаторів в солдатиків і морський бій. Майбутнє людства визначається мрійниками і романтиками, вченими та інженерами, іноді – досить далеко від Землі.
Тому я впевнений, що ми обов’язково переживемо свої історичні «7 хвилин жаху» і впевнено потрапимо у майбутнє, на яке заслуговуємо, на побудову якого власними руками ми здобули безумовне право. Дуже ймовірно, що через криваві ігри божевільних диктаторів дехто з нас – і я в тому числі – не побачать результату ані потужних інтелектуальних проривів суспільства, ані майбутніх здобутків глобального людства. Втім, мене особисто це не дуже засмучує: дещо мені вдалося зробити – розв’язати кілька задач, за які принаймні не соромно, розповісти тим, хто готовий був слухати про те, що майбутнє людства визначається мрійниками і романтиками…
