Соціологи, на вихід!
Те, що знаменитий «Левада-Центр» потрапив до списку іноземних агентів, — черговий тривожний симптом напередодні виборів у Росії
Водночас сайт Центру піддався хакерській атаці та припинив працювати. Не виняток, що вся ця комбінація якраз і затіяна для того, щоб паралізувати діяльність Центру протягом останніх тижнів передвиборчої кампанії, а також у день виборів і найближчими подальшими днями.
Можна припустити: коли пов’язані з виборами пристрасті стихнуть, суд задовольнить апеляцію «Левада-Центру» на рішення про включення до списку іноземних агентів. Тоді і негативний міжнародний резонанс можна буде мінімізувати. Голова Центру Лев Гудков уже заявив про намір подати таку апеляцію, засвідчивши при цьому, що з клеймом «іноземних агентів» соціологам у Росії працювати просто неможливо. Люди боятимуться відповідати на запитання, вочевидь, побоюючись, що їхніми відповідями зможуть скористатися іноземні спецслужби.
Хочу наголосити, що жителі Росії зараз взагалі бояться відповідати на запитання соціологів, принаймні на ті, які так чи інакше пов’язані з політикою. Зокрема, дуже важко уявити собі, що у рядового росіянина не йокне серце, коли йому запропонують висловити своє ставлення до президента Володимира Путіна та його політики. Напевно, для того, щоб обрати варіанти відповіді «негативно» або «дуже негативно», у сьогоднішніх умовах треба мати певну громадянську мужність. Або ось, як росіянин відповість на запитання про анексію Криму і про російську політику щодо України? Адже пропаганда вдень і вночі переконує його, що Росія фактично веде війну, що вона оточена ворогами з усіх боків, і якщо ти не підтримуєш політику Путіна щодо «повернення Криму» і «допомоги співвітчизникам на Донбасі», то ти не патріот Росії і зрадник.
Усі запевнення соціологів, що опитування мають виключно анонімний характер, що дані респондентів ні в якому разі не будуть розголошені, російського обивателя, заляканого десятиріччями радянської влади, далеко не завжди переконують, навіть якщо відповідають дійсності. А тут ще оголосили, що і наступний перепис населення хочуть позбавити анонімності, змусивши вказувати в переписних документах усі особисті дані, аж до податкового номера. Якщо ця інновація насправді буде введена, то, напевно, в наступному переписі населення намагатиметься не брати участі — від гріха подалі — ще більше жителів, ніж в останньому переписі, результати якого багато фахівців вважають не репрезентативними і багато в чому сфальсифікованими. Такий погляд поширений саме тому, що значна частина росіян, багато в чому не за власною волею, а через погану організацію проведення перепису, участі в ньому не брало. Я не можу зараз навіть сказати, чи завищують результати перепису 2010 року чисельність населення Росії чи занижують, і наскільки саме її точність нижча, ніж попереднього перепису населення 2002 року, теж, до речі сказати, далекого від ідеалу.
До честі «Левада-Центру» необхідно наголосити, що його соціологи не боялися проводити політично гострі опитування, у тому числі з української тематики. Але в переддень 18 вересня владу, звичайно ж, хвилюють опитування не про Україну, а про вибори. І «наїзд» на «Левада-Центр», ймовірно, пов’язаний із побоюванням, що дані опитувань і офіційні результати голосування можуть значно різнитися між собою, причому дані опитувань будуть не на користь провладних кандидатів. На прикладі України, Грузії та інших країн ми знаємо, що така розбіжність між опитуваннями, особливо екзит-полами (опитуваннями на виході з виборчих дільниць), і офіційними результатами може призвести до революційного вибуху.
Щоправда, протягом попередніх років «Левада-Центр» щодо цього жодного занепокоєння властям не приносив. Навпаки, дані його опитувань безпосередньо перед виборами, як правило, були найближчими до офіційно оголошених результатів. За умов, коли деякі експерти вважають, що за допомогою фальсифікацій на російських виборах може перерозподілятися до 20% голосів виборців (зрозуміло, на користь якої партії і яких кандидатів), такому феномену можуть бути два пояснення. Або обсяг фальсифікацій насправді не настільки великий, як вважають деякі представники ліберальної публіки (не дуже віриться, але, врешті-решт, все можливо), або «Левада-Центр», як і інші соціологічні центри, на відміну від нього, цілком лояльні Кремлю, напередодні виборів отримують своєрідні орієнтування з президентської адміністрації, де вказано контрольні цифри, від яких не слід дуже відходити, публікуючи результати передвиборчих опитувань та екзит-полів.
Говорячи про окупацію Криму, Путін стверджував, що перед тим, як ввести туди «зелених чоловічків», адміністрація президента Росії провела там закрите соціологічне опитування. Ймовірно, це відповідає дійсності в тому сенсі, що путінська адміністрація справді проводить закриті, тобто не призначені для публікації, соціологічні опитування як перед президентськими і парламентськими виборами, так і з інших актуальних тем. А потім, уже за результатами таких опитувань, визначаються бажані для Кремля результати виборів і задається певний обсяг і механізм фальсифікацій. Доказів цьому поки немає, хоча схема досить скидається на правду.
Хоч як би там було, як показує історія з «Левада-Центром», Путін і його команда цього разу вирішили підстрахуватися, щоб після виборів навіть тіні Майдану не могло виникнути. Адже цього разу, після довгої перерви, виборці обирають депутатів не лише за партійними списками, а й за одномандатними округами. А що, коли екзит-поли покажуть, що «одномандатник-единоросс» набрав значно менше голосів, ніж оголошено офіційно, і насправді переміг небажаний владі опозиційний кандидат? Це ж може спровокувати Майдан, нехай навіть місцевого масштабу. А тепер «Левада-Центр» або взагалі не зможе проводити опитування, або проводитиме їх дуже акуратно, оглядаючись на владу. Та й усім іншим соціологам острашка буде.
Борис СОКОЛОВ, публіцист, Москва
