Співчуття і соціальна компетентність
Про що є сенс говорити після трагедії в Брюсселі
Тероризм є значною загрозою для людства. Хоча кількість жертв терористичних атак в середньому в 13 разів менша за кількість жертв навмисних вбивств, а рівень збитків приблизно в 20 разів менший за збитки від природних катастроф, зростаюче географічне поширення терористичних атак, урізноманітнення цілей і методів терористів розглядаються як значна загроза безпеці суспільства. В останні п'ять років щороку здійснюється від 12 до 14 тисяч терористичних атак, в яких гине від 32 до 38 тисяч осіб.
СВІТОВИЙ ТЕРОРИЗМ І ЗАХІДНІ КРАЇНИ: АТАКА НА ЄВРОПУ
Втрати західних країн останніми роками складають від 2,5 до 3,5% загальних втрат від тероризму, але в контексті світових медіа вони сприймаються найболючіше. При цьому саме в 2014-2016 рр. втрати західних країн від терористичних атак почали стрімко зростати – майже в сім разів за 2,5 року. Ці небезпечні тенденції вимагають розуміння.
Вранці 22 березня 2016 року тероризм завдав чергового удару в Європі. Вибухи пролунали на кількох транспортних вузлах в Брюсселі, менш як за тиждень після того, як влада Бельгії заарештувала Салаха Абдельсалама, якого вважають одним з нападників на громадські центри в Парижі в минулому листопаді. Відомо про два потужних вибухи в аеропорту Брюсселя, один з яких, найімовірніше, здійснено смертником, а інший – за допомогою автономного пристрою (ще один пристрій не спрацював і був знайдений на місці пригоди), а також окремий потужний вибух стався на станції метро Maelbeek, який був найбільш кривавим. Зараз відомо про майже три десятки загиблих і 130 поранених (з них 70 – важко).
Ця атака, що сталася всього за кілька місяців після теракту в Парижі і за лічені дні після арешту Салаха Абдельсалама в районі, де він виріс – в комуні Моленбек, підтверджує, що Європа стоїть перед великою терористичною небезпекою, яка має внутрішнє походження.
Якщо ми будуємо відкрите багаторівневе мультикультурне середовище, ми маємо бути готовими до того, що в ньому виникатимуть квазіавтономні структури, з власними, іноді штучними ідентичностями, недостатньо вбудованими в структуру суспільства, а тому вразливими до зовнішніх впливів. Зокрема до впливів деструктивних. Екстремістські мережі, причетні до терактів в Парижі та Брюсселі, створені з громадян цих країн, нащадків вихідців з колишніх колоній, а не з новоприбулих мігрантів. В цій проблемі немає нічого нового, але її треба чітко ідентифікувати і не створювати фальшивих пояснень.
ПРОСТОРОВО-ЧАСОВІ І МЕТОДИЧНІ ІДЕНТИФІКАТОРИ АТАКИ
Сьогодні - за короткий час після вибухів - не всі факти є відомими, але вже можна зробити певні припущення, виходячи із просторово-часових характеристик атак та використаних методів. Зокрема, можна з високою ймовірністю припустити, що терористична мережа, яка причетна до організації терористичної атаки на Париж 13 листопада 2015 року, організувала і цю атаку.
Минулого тижня бельгійські спецслужби заарештували Салаха Абдельсалама, єдиного, хто вижив з учасників теракту в Парижі, двом іншим підозрюваним нібито вдалося втекти.
З одного боку, логічно було б припустити, що мотивом брюссельської атаки є помста за арешт Абдельсалама. Але ступінь опрацювання, рівень підготовки та забезпечення теракту свідчать, що арешт Абдельсалама міг бути скоріш тригером, прискорювачем планів терористів. Вони планували цей або аналогічний напад найближчим часом і, розуміючи, що поліція йде їхніми слідами, прискорили реалізацію свого плану. Швидкість, з якою відбувся напад, показує, що мережа найімовірніше була підготовлена до такого нападу, відповідний процес підготовки відбувався кілька місяців або принаймні тижнів, ще до арешту Абдельсалама. Методи атаки також є максимально подібними, майже тотожними до паризьких: просторово-розподілене використання кількох груп терористів-самогубців (також з автоматичною зброєю) проти цивільних цілей з невеликим часовим інтервалом в місцях масового скупчення людей. Отже схожість і повторюваність дозволяють припустити, що до брюссельської атаки причетні мережі ІДІЛ, або афілійовані до них групи. Отже, атака не була спонтанною акцією помсти чи швидкою реакцією на арешт Салаха Абдельсалама.
Це була заздалегідь спланована і підготовлена акція. Арешт Салаха Абдельсалама лише, ймовірно, прискорив її реалізацію.
І це не є гарною новиною для європейської безпеки. Бо це означає, що в Європі діє мережа терористичних груп, яка має достатній ресурс для організації та здійснення масштабних терористичних акцій. Ми пам'ятаємо, що на початку 2000-х «Аль-Каїда» мріяла про виконання такого роду акцій на території Європи і Америки, але тоді вони не мали необхідних ресурсів і можливостей з оперативної підтримки дій такого масштабу. Сьогодні ІДІЛ, в тому числі використовуючи мережі «Аль-Каїди» та, можливо, зовнішній фінансовий, інтелектуальний та організаційний ресурс, такі можливості демонструє. При цьому слід пам'ятати, що за кожним знешкодженим терористом в таких випадках стоїть мережа з 10-12 осіб, які забезпечують організаційну та технічну підтримку теракту. Отже, викрита мережа з 3-4 терористів вимагає пошуку 30-40 осіб, які підтримували їхню діяльність, забезпечували комунікації, постачали гроші, зброю, вибухівку тощо. Отже, кожен арешт – це не ліквідація загрози, а викриття лише верхівки айсберга.
ЗОВНІШНІ РЕСУРСИ ТЕРОРИЗМУ
Зв'язок місцевих мереж з ІДІЛ може бути забезпеченим через окремих агентів, що переміщуються з масою біженців. Про шляхи переміщення біженців, приховані рушійні сили цих процесів та засоби їхнього контролю сказано останнім часом дуже багато.
Системне постачання фінансового та організаційного ресурсу може бути забезпечено на тлі великого протистояння, яке сьогодні знову постало у світі. Не секрет, що в часи «холодної війни» СРСР виступав спонсором багатьох терористичних організації, в тому числі «Хезболли» та «Робочої партії Курдистану», які і сьогодні є джерелом небезпеки в своїх регіонах. Так і сьогодні є підстави підозрювати, що в «новій холодній війні» Росія використовує проти своїх «західних контрпартнерів» традиційні інструменти впливу.
Співробітництво російських структур та ІДІЛ не є секретом: відомо про спільні проекти компанії олігарха Тимченко «Стройтрансгаз» та сирійської фірми Hesco у будівництві та експлуатації газопереробного заводу Tuweinan, який працює на ІДІЛ, не менш відомою є участь Кірсана Ілюмжинова та його банку «Руський фінансовий альянс» та фірми Hudsotrade Limited у фінансових схемах ІДІЛ (відмивання грошей від продажу нафти через посередництво Асада).
НА ШАЛЬКАХ ТЕРЕЗІВ: СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЄВРОПИ ЯК ЗАПОРУКА ВИЖИВАННЯ У ПРОТИСТОЯННІ ТЕРОРИЗМУ
Десять років тому після вибухів в лондонському метро (7 липня 2005) європейські безпекові аналітики побоювалися потенційно фатальних наслідків повернення іноземних бойовиків терористичних угруповань «Аль-Каїди» до європейських діаспор, які зазвичай забезпечували їм безпечну гавань. Тоді говорили, що можливість безпечного повернення є додатковим фактором мобілізації і може надихнути молодь не лише до участі в терористичних угрупуваннях, а і на продовження терористичної діяльності вдома. Але ці побоювання тоді виявилися марними, «Аль-Каїда» ніколи не була здатна успішно мобілізувати незадоволену молодь ані всередині західних країн, ані в своїх лавах. Проте сьогодні ми спостерігаємо кількість розчарованих і дезорієнтованих мешканців місцевих громад Європи в лавах нинішніх і колишніх іноземних бойовиків ІДІЛ в масштабах в кілька разів більше, ніж в «Аль-Каїді» під час її розквіту.
Сьогодні ми маємо говорити про компетентність європейських інститутів по відношенню до викликів тероризму. Не лише безпекову чи військову, але й соціальну компетентність. Не тільки Франція, Бельгія, а і Німеччина, Нідерланди, Швеція, Данія, які стали прихистком великої кількості мігрантів та дали значну кількість бойовиків ІДІЛ, можуть стати наступною ціллю терористів.
Реакція європейських, в першу чергу, бельгійських та французьких, спецслужб на хвилю мережевих атак ісламістів визначить не лише долю підпілля ІДІЛ в Європі, а і багато в чому майбутнє самої ІДІЛ. Відомо, що в лавах ІДІЛ налічується від 5 до 7 тисяч громадян ЄС, що складає, за різними оцінками, близько 20% її складу. Отже, зв'язок між Європою та ІДІЛ (соціальними, політичними процесами) є двостороннім, а вплив екстремістів європейського походження на стратегію ІДІЛ може бути багато в чому визначальним.
Ефективність державних і громадських інститутів ЄС – не лише військова чи безпекова, а і соціальна, визначить перебіг протистояння коаліції з ісламістами в Сирії і Іраку, долю переговорного процесу міжнародної групи по Сирії, врегулювання питання біженців, відстоювання прав людини та протистояння пропаганді екстремізму у будь-якому вигляді. Це, безперечно, стосується і українського питання, бо стосується ціннісної моделі. Отже, ефективність європейських інститутів як відповіді на терористичну атаку визначить сталість європейської моделі життя, заснованій на повазі, співпраці і співчутті. Що ми сьогодні і продемонстрували...
Суто технічно атака в Брюсселі потребує скоординованого підвищення ефективності контртерористичної діяльності в усьому світі. Відомо, що паризькі атаки минулого листопада викликали хвилю терористичної активності мережевих філій ІДІЛ в Азії, Європі та Африці, а також «конкурентні» атаки від «Аль-Каїди» в регіоні Магрибу та посилили активність ісламістів в США (наприклад, в Філадельфії і Сан-Бернардіно). З високою ймовірністю, події в Брюсселі, як і події в Парижі, матимуть тотожні наслідки. В будь-якому куточку світу можуть з’явитися наслідувачі, натхненні сьогоднішньою увагою ЗМІ як остаточною мотивацією до насильства. Будь-який успіх терористів породжує потяг до наступного успіху. Заходи з контролю безпеки та соціального управління мають змінити цю тенденцію, поки вона не знищила наше суспільство.
