Третя втрата
Російська преса розповідає громадянам, що з важкого авіаносного крейсера «Адмірал Кузнєцов» і фрегата «Адмірал Григорович» по позиціях терористів булозавдано ударів крилатими ракетами «Калібр-НК».
У тіні переможних рапортів якось загубилися повідомлення про втрату авіаносної групою в східній частині Середземного моря третього палубного винищувача-бомбардувальника МіГ-29КР (корабельний, російський). Як пише московська «Независимая газета»: «Літак перервав тренувальний політ через технічну несправність. Льотчик встиг катапультуватися, був виявлений рятувальною службою за декілька кілометрах від авіаносця і доставлений на його борт». У військовому відомстві повідомили, що «здоров'ю знайденого у воді пілота нічого не загрожує». Пригода сталася при заході винищувача на посадку.
В принципі нічого особливого не сталося. Аварії і технічні несправності трапляються завжди і з усіма. Проблема в тому, що флагмана російської групи кораблів вони переслідують постійно.
Тож не дивно, що в Москві усіма силами намагаються применшити те, що трапилося. Наприклад, вказуванням на більше число таких подій у потенційного противника США. Там за останні 10 років розбилося п'ять палубних літаків. У російському флоті це третій випадок за попередні 25 років. Начебто рахунок на користь російського флоту й авіації.
Однак все це не більше ніж цифрова еквілібристика.
По-перше.У російському флоті крейсер «Адмірал Кузнєцов» - єдиний корабель, який має на борту літаки і в чомусь наближається до справжніх авіаносців. У той час як у американців їх завжди було більше десятка і це повноцінні кораблі цього класу.
По-друге. Кількість літаків на російському крейсері близько 15-20, за різними повідомленнями. Приймемо, що їх 20. На американському авіаносці близько 90 літаків. Не всі постійно літають, приймемо, що їхнє число 70. Зараз американський флот має в своєму розпорядженні 10 авіаносців приблизно однакового виду. Іншими словами, число літаків - 700. Значить, за 25 років втрати літаків в американському флоті склали 0,7%, а в російському за 10 - 15%. Розрахунок, звичайно, досить умовний, проте відображає якоюсь мірою не тільки технічний стан літаків російської палубної авіації, але й підготовку пілотів.
Про те, що вона абсолютно недостатня, говорилося ще до того, як кремлівська сурма покликала збірну групу кораблів у дальній похід.
Про незадовільний технічний стан флагмана також писалося багато і досить докладно. На обох берегах Ла-Маншу могли спостерігати за смугою диму з труб крейсера, більше схожою на димову завісу, щоб сховатися від супротивника. Йшов корабель на невеликій швидкості, пожираючи при цьому велику кількість пального.
З літаками теж не все просто. У вересні перед виходом крейсера «Адмірал Кузнєцов» у похід з'явилися повідомлення про незавершеність циклу випробувань літаків МіГ-29КР і щойно розпочату підготовку пілотів для польотів на них.
Начальник морської авіації російського флоту генерал-майор Ігор Кожин навесні зробив доповідь, з якої випливало, що «будівництво трампліна і розгінної ділянки (крейсера «Адмірал Кузнєцов». - Авт.) закінчено, вони готові до здачі в експлуатацію. На сьогодні готовність аерофінішерів становить 90%. Їх будівництво буде завершено в травні... Весь комплекс буде зданий повністю до кінця цього року». У вересні пішли більш докладні роз'яснення Кожина: «Поки випробування тривають, тому не можна сказати про перспективу. Поки все позитивно. Ми дуже велику частину випробувань вже провели, але взагалі вони розраховані до 2018 року. Літаки поки що будуть використовуватися в певному обсязі. Випробування - це процес довгий, але левову частину випробувань, що стосуються корабля, ми в цьому році виконаємо».
Очевидно, що повний цикл випробувань літаки МіГ-29 не пройшли, тому складно щось говорити про їхній технічний стан. Ще більше запитань до підготовки льотчиків. Так само очевидно, що і вони не пройшли повністю всю програму підготовки та беруть участь у польоті, як і їхні літаки, в «сирому стані».
Відзначимо, що «Адмірал Кузнєцов» не має парової катапульти і через поганий стан своєї силової установки не може розвивати необхідну швидкість. В результаті літаки змушені злітати з половинним запасом пального і зменшеним боєкомплектом.
Все це прикривається розмовами про повноцінну підготовку на полі бою або в бойових умовах. Цікаво, про які бойові умови йдеться. Поки жодних даних, що терористи мають авіаносці або авіацію, взагалі немає. Значить, про бої в повітрі годі й казати. Що стосується засобів ППО, то вони у бойовиків тільки ручні з висотою поразки менше 5 км, що набагато менше, ніж літають російські літаки.
Все це затіяно задля відомої російської і радянської хвороби під назвою показуха. Потрібно було терміново показати, що і російський флот має палубну авіацію числом 15-20 і цією,даруйте, грізною силою має намір мірятися з 6-м американським флотом з його двома авіаносцями з 180 літаками і значно більшим числом кораблів. Зрозуміло, що такого російського флоту ніхто не боїться і нікого ним не налякаєш у майбутньому.
До речі, про обстріл ракетами «Калібр-НК». З 7 жовтня 2015 року по 15 листопада 2016 року з російських кораблів було випущено близько 54 ракети. Вартість аналогічної американської ракети Tomahawk приблизно $1 млн. Для російського бюджету ціна однієї ракети набагато нижча, приблизно вдвічі. Пуск 54 ракет обійшовся в $27 млн або 1,7 млрд руб. за нинішнім курсом. Цифру цю потрібно збільшити в два рази, так як випущені ракети потрібно поповнити, і це теж коштує грошей. Виходить, що військові забави з пропагандистською метою обійдуться російському бюджету в 3,4 млрд руб.
При цьому невідомо, скільки з пущених ракет долетіло до цілі. Так після пуску 26 ракет у жовтні 2015 року з акваторії Каспійського моря, за даними американської розвідки, мінімум чотири до цілі не долетіли або 15%. В операції «Буря в пустелі» американський флот випустив 300 ракет. З них до цілі не долетіло 6%. Наскільки вдалими були останні пуски російських ракет, відомостей немає, але тенденція навряд чи істотно змінилася.
Загалом, мілітаристське надування щік Москвою не має жодного військового сенсу. Навпаки, всьому світу продемонстрували всю ущербність, зокрема, російського флоту, його обмежені можливості, зокрема і в далеких походах.
Не для потенційних супротивників все це затівалося, а для власного народу. В умовах погіршення економічної ситуації потрібні відволікаючі картинки військової могутності. Подробиці ракетного обстрілу нікому не цікаві, бо вибух патріотизму і гордості за армію і флот покривають усе. Зокрема й неефективність всієї сирійської авантюри.
