«Ученье — вот чума, ученость — вот причина»
Результати опитувань, проведених російськими соціологічними центрами, стають дедалі більш захоплюючим читанням. Щойно Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦГДМ) оприлюднив дані опитування на предмет уявлень росіян про планету Земля, існування позаземних цивілізацій та першої висадки людини на Місяці. Виявилося, що з 2010 до 2017 року показник довіри до науковців коливався від 66% до 79%. Захоплення у респондентів російська наука точно не викликає. Сьогодні 59% опитаних переконані, що науковці приховують від нас правду. Серед тих, хто не закінчив середню школу, такої думки дотримуються 77%. Тоді як серед людей з вищою освітою цей показник нижчий і становить лише 45%.
Зауважу, що недовіра до російської науки мені видається цілком виправданою. Ще в радянські часи науковці занадто часто робили експертизу тих чи інших проектів, зокрема таких, що несуть чималі екологічні ризики, виходячи не з міркувань наукової істини, а насамперед прислухаючись до думки начальства. Ось і зараз ця традиція успішно триває. Наприклад, у світлі запланованої пенсійної реформи з’явилися очевидно замовні публікації солідних наукових мужів, що представляють солідні наукові установи, на кшталт Вищої школи економіки, в яких доводиться корисність підвищення пенсійного віку як для нинішніх, так і для майбутніх поколінь пенсіонерів.
При цьому старанно замовчуються справжні причини, через які російська влада змушена вдаватися до вкрай непопулярного підвищення пенсійного віку, а саме: всі зростаючі витрати на війни на Донбасі й у Сирії і на утримання анексованого Криму. Не дивно, що росіяни дедалі менше довіряють науковцям. І при відповіді на питання, чи знають науковці істину чи ні, думки розділилися майже порівну: 42% респондентів відповіли, що науковці знають істину, тоді як 41% переконаний, що вчені мужі всього лише щиро помиляються. При цьому 54% осіб з неповною середньою освітою вірять, що науковці дійсно помиляються.
У тому, що Земля має форму кулі, й на підтвердження цього є незаперечні наукові докази, переконані 93% опитаних. Проте 7% респондентів продовжують вірити у теорію пласкої Землі, що для початку XXI століття — показник досить високий. Також 42% росіян вважають, що представники позаземних цивілізацій ніколи не відвідували Землю або що позаземних цивілізацій взагалі не існує. Однак відносна більшість, а саме 45% респондентів, вірить в існування інопланетян: серед них 27% вважає, що прибульці ховаються від землян, а 18% вважають, що влада приховує від нас прибульців.
Останній показник — непряме свідчення популярності серед росіян різного штибу теорій змов. Однією із таких змов вони вважають, зокрема, історію з висадкою американських астронавтів на Місяці. Дивно, але сьогодні більше половини росіян (57%) стверджують, що 1969 року жодної висадки людей на Місяці не було, і що уряд США фальсифікував документальні матеріали експедиції на Місяць. Частіше за інших цієї думки дотримуються люди з середньою освітою (65%). А вірять у те, що американці дійсно побували на поверхні Місяця, лише 24% опитаних.
Тут, звичайно, дається взнаки домінуючий антиамериканізм російської пропаганди, передусім телевізійної. Про те, що американці нібито сфальсифікували докази висадки людей на Місяці, йдеться у безлічі псевдонаукових передач, які заповнили російські телеканали. Тут проявляється головне стратегічне завдання російських пропагандистів. Від них вимагають переконати мільйони росіян у тому, що США, основний геополітичний супротивник Росії, — не такий сильний, як самі американці себе представляють. Телеглядачів переконують у тому, що американські технологічні досягнення, зокрема у військовій сфері, — здебільшого вдавані. А ось російські досягнення, особливо у частині новітніх озброєнь, ні в чому американським не поступаються і часто навіть перевершують їх. Прагнення представити американську висадку на Місяці фейком ідеально вписується в цю стратегію.
Засилля пропаганди на російському телебаченні створило ситуацію, коли вчені мужі, прикрашені науковими ступенями, несуть необхідну від них пропагандистську нісенітницю з екрану в маси. Межа між наукою і ненаукою у свідомості більшості росіян виявилася досить ґрунтовно розмитою. А тут ще «Диссернет» свій внесок зробив, наочно показавши, як багато власників кандидатських і докторських ступенів насправді є банальними плагіаторами.
І, звичайно ж, відіграв свою роль роман влади з Російською православною церквою. В результаті біблійні постулати прагнуть затвердити як наукові істини. Особливо це стосується біологічних наук і насамперед — теорії еволюції. РПЦ, як відомо, дотримується теорії креаціонізму, тобто одноразового створення всіх існуючих і таких, що раніше існували в природі, видів тварин і рослин і людини, й тому є ворожою до дарвінізму. Дуже характерно, що соціологи з ВЦВГД не ризикнули включити у своє опитування пункт про ставлення респондентів до креаціонізму і теорії еволюції, щоб не засмучувати патріархію. Тут будь-який результат був би по-своєму поганий. Якби переважна більшість опитаних віддала б перевагу Дарвіну, це могло б засмутити ієрархів РПЦ. Якщо ж, навпаки, більшість росіян заявила б про свою прихильність до креаціонізму, то в очах цивілізованого світу Росія виглядала б як країна ретроградів.
Загалом результати проведеного ВЦВГД опитування про ставлення росіян до наукового знання та науковців, як я думаю, російську владу цілком задовольнили. Вони показують, що переважна більшість населення Росії як і раніше вважає за краще жити у світі міфів. А такими людьми набагато легше маніпулювати за допомогою засобів пропаганди. Власне наука, на відміну навіть від радянських часів, коли принаймні держава активно підтримувала наукові дослідження, зокрема фундаментальні, пов’язані з військово-промисловим комплексом, нинішнім володарям Росії взагалі непотрібна. Вони вважають за краще триматися за розвиток ще радянських технологій, сподіваючись, що те, чого бракує, вдасться купити або вкрасти у Заходу. Щоправда, вдається це далеко не завжди.
