Україні потрібна перемога на Донбасі
Не встиг світ відійти від жахливих кадрів трагедії у Бучі, як російські війська в Україні відзначилися новим жахливим військовим злочином. Під час обстрілу ракетою «Точка-У» залізничного вокзалу в Краматорську загинуло 52 людини, у тому числі 5 дітей. Понад 100 людей поранено. Загиблі та поранені – це виключно мирні жителі, які чекали на вокзалі евакуації на неокуповану росіянами територію України. Російські пропагандисти зараз досить незграбно намагаються звалити провину за трагедію в Краматорську на Україну, стверджуючи, ніби фатальну «Точку-У» випустили українські військові. Тим часом, Пентагон, спираючись на розвіддані, що є в його розпорядженні (імовірно, насамперед дані супутникової розвідки), авторитетно підтвердив, що ракета по Краматорську була випущена з російських позицій.
Високопосадовець Міністерства оборони США заявив на закритому брифінгу на умовах анонімності: «Очевидно, ми не купилися на заперечення росіян про те, що вони не несуть відповідальності (за ракетний удар по Краматорську. – Б. С.). Спочатку вони заявили про успішний удар, але потім заперечували це, щойно надійшло повідомлення про наслідки… Це головний залізничний вузол східної частини України. І це дуже стратегічне місце. І ми бачили, як вони намагалися перемістити сили до Краматорська, де знаходиться ця залізнична станція».
Що ще важливіше, президент США Джо Байден опублікував у своєму твіттері промовистий допис: «Напад на українську залізничну станцію – це ще одне жахливе злодіяння, вчинене Росією, внаслідок якого постраждали мирні жителі, які намагалися евакуюватися та дістатися безпечного місця». Байден ніколи б не опублікував нічого подібного, якби він не мав 100-відсоткової впевненості у відповідальності Росії за цей військовий злочин.
Російська ж реакція на Краматорську трагедію один до одного збігається з реакцією на трагедію з малайзійським «Боїнгом». Спочатку тріумфування з приводу вдалого влучення ракети, як здавалося росіянам. А потім, коли з'ясувалося, що збили пасажирський лайнер – традиційне російське «Це не ми!» та потужна кампанія дезінформації з метою переконати населення Росії та світу, що у всьому винна українська сторона. Мовляв, «Боїнг», який збив ЗРК «Бук» (або винищувач) – точно українські. Ось і зараз кремлівські пропагандисти сподіваються, що ракетні комплекси «Точка-У» є на озброєнні тільки української армії. Справді, міністерство оборони Росії урочисто оголосило у 2019 році, що «Точка-У» знімається з озброєння російської армії та замінюється на сучасніші «Іскандери». Проте війна з Україною, мабуть, змусила дістати запаси «Точок-У». Тому під час навчань у Білорусі, які передували російському вторгненню в Україну, блогери помітили на білоруській території батарею ракетних комплексів «Точка-У» та опублікували відповідний відеоролик. У ньому чітко видно, що обслуговують комплекси солдати в російському, а не в білоруському камуфляжі, і на самих комплексах – характерне позначення у вигляді білої літери V, властиве тільки російській бойовій техніці та автотранспорту, що поряд з горезвісною Z стало одним з головних символів путінської "спецоперації" в Україні. Та й навіщо, здається, українцям, треба було б вбивати проукраїнськи налаштованих мешканців Краматорська, які збиралися евакуюватись на неокуповану росіянами частину України? Натомість удар «Точкою-У» по Краматорську цілком вписується у загальну стратегію Росії зі знищення залізничної інфраструктури Донбасу. Саме в ці дні російська авіація завдавала ударів по залізничних станціях і коліях цього регіону, через руйнування яких так багато людей, що чекають евакуації, зібралося на вокзалі Краматорська того фатального дня.
Після того, що Путін і російська армія творять в Україні, стає просто соромно бути росіянином, навіть якщо ти ніколи не підтримував Володимира Путіна і засуджуєш російську агресію проти України. Тепер до росіян відповідне ставлення у Європі, та й у багатьох інших країнах світу. Після закінчення війни Росії та росіянами від ганьби та ненависті, пов'язаних з діями путінського режиму, доведеться відмиватись ще довгі роки, а можливо – десятиліття.
У зв'язку з новими російськими злочинами в Україні Європейський Союз поступово дозріває до антиросійського нафтового ембарго. Про готовність заборонити імпорт російської нафти вже заявив міністр фінансів Франції Бруно Ле Мер, який назвав "масовим вбивством" ракетний удар по залізничному вокзалу у Краматорську. Саме негайна заборона Євросоюзом імпорту російських енергоносіїв – це та єдина санкція, яка може змусити Путіна припинити війну у відносно короткий термін, через вичерпання ресурсів її фінансування. Інший шлях припинення російської агресії, не менш важливий – це масштабне постачання Україні сучасного озброєння, включаючи танки, бойові літаки, комплекси ППО та ПРО середньої та великої дальності. Ще до Краматорської трагедії Сенат США ухвалив закон про поширення на Україну програми ленд-лізу, вперше задіяної у роки Другої світової війни. Тепер справа за Палатою представників. Якщо закон про ленд-ліз для України буде прийнято, він значно полегшить постачання Києву з Америки озброєння, бойової техніки та стратегічних матеріалів.
Західні партнери України мають розуміти, що з постачанням озброєння та бойової техніки Києву треба поспішати. Можливо, вже наступного тижня Росія почне великий наступ на Донбасі з метою розгрому угруповання українських військ і виграшу війни. Для цього поспішно підтягуються останні резерви, зокрема з Далекого Сходу, робляться спроби завербувати добровольців для війни з Україною, поспішно поповнюються розбиті на Київщині, Чернігівщині та Сумщині елітні військові частини. За оцінкою Пентагону, Росія має намір перекинути в Україну ще приблизно 60 тис. солдатів та офіцерів. Вочевидь, приблизно стільки військовослужбовців потрібно для поповнення понесених під час війни втрат. За оцінкою українського Генштабу, російські втрати вже перевищили 19 тисяч убитих. Якщо припустити, що кількість поранених приблизно вдвічі перевищує кількість убитих, то загальні російські втрати складуть близько 60 тис. осіб. Якщо Росія програє майбутню битву за Донбас, то Путіна буде поставлено перед непростим вибором: або закінчувати війну, не діставши навіть позірної перемоги, або оголошувати в Росії мобілізацію. Його прес-секретар Дмитро Пєсков щойно визнав в одному з інтерв'ю, що російська армія вже зазнала в Україні «значних втрат» і що це є «величезною трагедією». Боюся, що населення Росії почали готувати до загальної чи часткової мобілізації.
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
