Важливо було б знати
У зв’язку з потребою вжиття Україною низки практичних заходів у межах Міжнародної морської організації (ІМО)
Професійне використання міжнародного права зовнішньополітичним відомством України має не лише постійно тримати російську агресію на порядку денному міжнародних організацій, двосторонніх і багатосторонніх переговорів, світових засобів масової інформації, а й обумовлювати практичні наслідки для держави-агресора.
Цілком очевидною є необхідність денонсації Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 24 грудня 2003 року; використання механізмів, що надаються участю України в Конвенції Монтре про статус Чорноморських проток 1936 р.; виключення Російської Федерації з Дунайської комісії, яка, відповідно до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї від 1948 р., може складатися лише із «представників Придунайських країн», припинення та призупинення дії низки договорів із Російською Федерацією на підставі ст. 60 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р.: припинення договору або призупинення його дії внаслідок його порушення, формування правозастосовної практики, необхідної для тлумачення міжнародних угод, включаючи Будапештський меморандум, і багатьох інших кроків.
В умовах необхідності захисту інтересів України як морської держави одним із ключових міжнародних майданчиків для протидії агресивним діям російської сторони проти України на морі є Міжнародна морська організація (ІМО). Під егідою ІМО на щорічній основі відбуваються сесії головних комітетів організації — комітету з безпеки на морі (КБМ), комітету із захисту морського довкілля (МЕРС), юридичного комітету, а також низки підкомітетів.
У зв’язку з потребою вжиття Україною низки практичних заходів у межах IМО важливо було б знати:
1. Чи ініціювалося українською стороною винесення на порядок денний роботи ІМО питання про позбавлення Російської Федерації постійного місця члена Ради ІМО в категорії А через порушення РФ усіх основоположних принципів та норм міжнародного морського права, конвенцій та цілей ІМО із забезпечення безпеки судноплавства і навігації, а також питання усунення дискримінаційних заходів та обмежень, які запроваджені РФ і пов’язані з міжнародним торговельним мореплавством? Чи ставились такі питання взагалі? Якщо так, то коли, в якому відомстві й у якій формі?
2. Які конкретні заходи вжиті МЗС України щодо схвалення Асамблеєю ІМО відповідної окремої резолюції щодо реагування на агресивні дії РФ у Чорному та Азовському морях?
3. Чи включалися у документи ІМО, представлені Україною, питання щодо безпеки судноплавства в Азовському морі, побудованого РФ мосту в Керченській протоці?
4. Скільки документів було винесено Україною на розгляд КБМ, МЕРС, юридичного комітету, відповідних підкомітетів ІМО з початку російської агресії, які стосуються порушення Росією норм та принципів міжнародного морського права (порушення територіальних вод, виключної економічної зони та ін.)? Який практичний результат розгляду таких документів з точки зору захисту інтересів нашої держави на морі? Які документи були прийняті з цього приводу в межах ІМО?
5. Які кроки вжиті МЗС України щодо набуття членства нашою державою в Раді ІМО в категорії С? Чи висувала Україна в цьому контексті свою кандидатуру на членство в Раді ІМО починаючи з 2008 року? Якщо так — то коли?
6. Які конкретні кроки здійснюються МЗС України, спрямовані на ухвалення проекту спільної українсько-грузинської резолюції Асамблеї ІМО «Безпека та охорона навігації в північно-східній частині Чорного моря» (документ № MSC 97/4/2) від 2016 року?
7. Чи порушувала Україна в межах ІМО та МЕРС зокрема питання щодо заподіяння РФ шкоди навколишньому середовищу в Чорному морі (розливи нафтопродуктів, шкідливий вплив на екосистему та міграції риб через будівництво Керченського мосту)? Якщо ні — то чому?
8. Яка позиція України щодо реформування Ради ІМО у світлі сучасних пропозицій зі зміни складу Ради ІМО, принципів формування її членського складу, строків повноважень та інших критеріїв? Чи є затверджений план дій щодо цього питання?
I ще одне питання, яке пов’язане з дунайсько-чорноморським простором.
З огляду на те, що Російська Федерація відповідно до Белградської конвенції 1948 року про режим судноплавства на Дунаї не має підстав для членства в Дунайській комісії, чи порушувало МЗС України питання щодо виключення Росії зі складу членів Дунайської комісії після збройної агресії РФ проти України? Якщо так — то коли і в якій формі? Якщо ні — то чому?
