Від Євромайдану до Армагеддону
Українська чартівня: хіт-парад химерних подій
Нечистої поторочі в Україні розвелося так багато, що класичних капостей на честь гоголівської Ночі на Різдво вже вистачає не лише православним, але й католикам…
На 5-те місце сьогоднішньої чартівні видерся перший президент України Леонід Кравчук. Леонід Макарович поділився з опозицією та революцією чітким рецептом, як відрізняти хижих перевертнів у студентських мантіях від справжніх студентських представників Євромайдану. На думку Кравчука, двійко мажорів із молодіжного крила Партії регіонів, яких Адміністрація Януковича запросила на круглий стіл представляти революцію, жодних підозр викликати не мусять.
«Вони представились, як з Євромайдану. Хай Євромайдан дасть мені довідку, що вони – не Євромайдан», – пояснив Кравчук в інтерв’ю «Громадському телебаченню». Простий як сокира спосіб ідентифікації громадян заслуговує на якнайширше застосування та поглиблення. Справді, як уже на те пішло, хай той Євромайдан іще спочатку доведе, що саме він і є Євромайдан, а не той «дімка-текілка» з круглого столу, якому так довіряють президенти. Хай зареєструється в Мінюсті, печатку свою заведе, статут в управлінні благоустрою КМДА завірить, дозволи в СЕС та у пожежній інспекції отримає, – а тоді й вирішує, чи є в нього ще бажання по круглих столах вештатись, чи хай уже Дімка сам перед телекамерами своєю пишною фізіономією поторгує. В Дімки-то довідки точно в порядку, Адміністрація Президента порожняк в ефір ніколи не гонить.
Хоча в методі Леоніда Макаровича все-таки є суттєвий недолік – забагато паперів та непотрібної бюрократії. Значно простіший спосіб визначення причетності до Євромайдану вже не перший день практикує «Беркут»: утік перехожий – отже, не причетний до Євромайдану, не встиг – і без жодної довідки поламають та запакують.
4-те місце сьогодні здобувають неуважні фахівці з Національного екологічного центру України, що поскаржилися до Генеральної прокуратури України на катастрофічний стан, у якому залишився Маріїнський парк Києва після проведення в ньому «безстрокового Антимайдану» Партії регіонів. Наївні екологи повідомили прокуратурі, що «забруднення, руйнування елементів зовнішнього дизайну парку та пошкодження дерев» підпадають під статтю 252 Кримінального кодексу як «умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду».
Екологи, звісно, люди аполітичні, але щоби більше не поширювати подібних дурниць, їм би таки варто було читати уважніше стрічки новин. Адже на момент їхнього звернення Віктор Федорович уже підписав закон Верховної Ради про звільнення від відповідальності «осіб, які були учасниками акцій протесту та масових заходів, щодо їхніх дій і рішень у період з 21 листопада 2013 року і до дня набрання чинності цим Законом».
Отже, хтозна, чи визнаватимуть колись «учасниками акцій протесту та масових заходів» Андрія Дзиндзю, його адвоката чи інших затриманих євромайданівців, у яких немає оспіваної Леонідом Макаровичем довідки. А от факт участі людей в Антимайдані зафіксовано силою-силенною документів – тут тобі й розписки за отримані гроші, й непідписані заяви на звільнення з роботи за власним бажанням (найпоширеніша гарантія участі людини в провладному мітингу), й іменні залізничні квитки в спеціальні чартерні поїзди. З такими чудовими охоронними документами, як в учасників Маріїнського шабашу, люди спритні колись не те що парк загидити – Міледі на смерть скарати не соромилися…
Лише 3-тє місце відвойовує завсідник нашої п’ятірки Микола Азаров. Голова Уряду на засіданні Кабміну прикро образився на засоби масової інформації, яким навіть такі незначні буденні події, як радикальна зміна геополітичного вектору держави, калюжі крові на головній площі країни та мільйонний Майдан протесту зі справжніми барикадами, завадили помітити, що в Україні знову подешевшала капуста. «Ми уникли падіння ВВП і за підсумками року вийдемо приблизно в 0% в порівнянні з 2012 роком», – хвалився Микола Янович круглою цифрою, але кляті журналісти вперто не хотіли бачити ні видатної газової перемоги Віктора Федоровича над Росією, ні масового будівництва шкіл та лікарень, ні навіть стрічечку, яку Янукович перерізав на електростанції.
«На превеликий жаль, практично нічого з того, що я перерахував, громадяни України не побачили на екранах телевізорів протягом року. Все заглушив інформаційний шум Майдану, фрагменту на карті нашої країни і лише частинки нашого життя», – виписав Микола Янович категоричний діагноз провокаторській пресі.
Звісно, ми, каста писак-безсоромників, чудово розуміємо, що Ніколаю Яновичу з його російським корінням безмежно хотілося б бачити на українських екранах нескінченні сюжети про те, як Микола Янович цілує в животик капустину чи очолює клин сухолуцьких кабанів Віктора Федоровича, а сам Віктор Федорович одним порухом руки множить нульове зростання ВВП на 3, а то й удесятеро. Проте ЗМІ, навіть якщо левова частка їх належить партії Миколи Яновича, завжди лишатимуться лише дзеркалом суспільних подій. І якщо Микола Янович у дзеркалі нинішніх днів узагалі перестав відбиватися, то про такі особисті комплекси варто мовчати в капустину, поки жоден допитливий спостерігач не помітив парадоксу.
На 2-ге місце з першої ж спроби сьогодні залітає Апеляційний суд Донецької області, який повернув міліційні звання правоохоронцям, що на честь чемпіонату Європи з футболу 2012 року запровадили «Євросодом» в одному окремо взятому відділку міліції. Суд логічно розсудив, що в країні, якій прем’єр-міністр обіцяє неодмінні одностатеві шлюби кожному прихильнику Угоди про асоціацію з ЄС, не можна карати захисників закону та справедливості лише за те, що вони влаштували групове зґвалтування гумовим кийком невинній людині. Тож тепер будь-який фарбований Колісніченко вам упевнено доповість, що толерантний режим Віктора Федоровича послідовно бореться з дискримінацією не ховаючи кийків.
Єдине, що можемо порадити боязкому Миколі Яновичу після такої рішучої сексуальної революції на Донбасі, - просто поменше туди їздити.
Ну а 1-го місця нарешті заслужив провідник химерного дискурсу в Україні президент Віктор Федорович Янукович. Як виявилося, всі криваві події в Україні останнього місяця – це не просто конфлікт свідомості вільних людей із поняттями кримінальної диктатури. Як зізнався сам український президент, це такий невеличкий «мєждусобойчик» Віктора Федоровича з Господом Богом:
«Коли ми побачили Євромайдан, в цьому – я з самого початку казав – в цьому нічого поганого немає. Ми робимо відповідні висновки для того, щоб у найближчому майбутньому ніколи не допустити таких випадків. Господь Бог дав нам цей також іспит, і ми його повинні пройти з відкритим обличчям, дивлячись людям в очі», – пояснив Янукович усіляким політологам-конспірологам суть проблеми.
Як бачимо, не така Віктор Федорович дрібна шавка, щоби його стабільності могли завадити якісь папереднікі Азарова. Зупинити Януковича, та й то ненадовго, досі був здатен лише Бог, але Віктор Федорович уже робить усі відповідні висновки.
Спочатку підступний Всевишній прислав Януковичу Євромайдан – не за те, що забрехався Віктор Федорович і поставив хрест на майбутньому мільйонів громадян, а чисто так, заради іспиту. Віктор Федорович одразу просік, що нічого в тому поганого немає, але правильні висновки зробив, і дуболоми з «Беркута» в ніч із 29 на 30 листопада іспит із честю витримали. Мало виявилося Богу – прислав він Януковичу вже цілий мільйон мітингувальників, але ж Віктора Федоровича просто так на понт не візьмеш! Висновки було зроблено ще швидше, й війська Януковича з відкритими обличчями, дивлячись людям в очі, посунули на барикади. Людей на Майдані цього разу виявилося більше, але ж Віктор Федорович знову зробив висновки, щоби «у найближчому майбутньому ніколи не допустити таких випадків». І не минуло й кількох годин після одкровень Януковича, як на Таню Чорновіл напали зграєю, згідно з «відповідними висновками» Віктора Федоровича.
Важко сказати, з чого саме Янукович зробив висновок, що замість Євромайдана в країні відбувається Армагеддон, у якому саме йому судилося відстоювати честь сил зла. Але якщо й нагадує щось в Україні «божий іспит», то саме правління режиму Віктора Федоровича. Україна цю важку зимову сесію склала на відмінно, і дуже хотілося б хоча б у новому році отримати нарешті до заліковки жадану позначку про її завершення.
