«Відкритий урок» фальсифікації історії
Володимир Путін виступив у ролі дідуся-казкаря, провівши 1 вересня «Відкритий урок» з російськими першокласниками під претензійною назвою «Пам'ятати - значить знати». Говорив він про 75-річчя перемоги у Другій світовій війні. Разом зі школярами в онлайн-уроці взяли участь курсанти довишівських навчальних закладів Міноборони: Тверського суворовського військового училища, Президентських кадетських училищ у містах Кемерово і Петрозаводську, філії Нахімовського військово-морського училища в Калінінграді. Хоча переважали все-таки цивільні школярі, зокрема з окупованого Криму. Володимир Володимирович відразу взяв бика за роги. Він заявив, що «після Другої світової війни було створено той світопорядок, ті правила, за якими і в межах яких ми живемо сьогодні. І комусь після закінчення «холодної війни» (а після гарячої Другої світової, дуже жорстокої війни, на жаль, почалася й «холодна війна» - протиборство між різними країнами), комусь здалося, що після «холодної війни» вони виявилися переможцями, вони вважають себе винятковими, вважають, що можна і потрібно поміняти порядок, який виник після Другої світової війни. Тому, для того щоб створити умови для цих змін, потрібно трошки переробити, переписати те, що було в історії насправді. Тих людей, які під час війни співпрацюють із ворогом, їх, як відомо (Вікторія Борисівна як викладач історії знає), називають і називали завжди і всюди колабораціоністами. Тих, хто сьогодні погоджується з ініціаторами перепису історії, цілком можна назвати колабораціоністами сьогоднішнього дня». Ймовірно, діти повинні розуміти, що в «холодній війні» взагалі не було переможців, тільки ось незрозуміло, чому відразу після її закінчення розвалився комуністичний блок і розпався Радянський Союз. А вважаючи тих істориків, які історію звикли переписувати, колабораціоністами, Путін образив багато тисяч чесних дослідників, які прекрасно знають, що історію доводиться постійно переписувати через появу нових джерел і концепцій і встановлення нових фактів.
Тут же Путін порадував довірливу дитячу аудиторію ще одним відкриттям: «Метою нацистів було не просто звільнення території нашої країни, не поневолення народів Росії і тоді Радянського Союзу, як вони це робили в Європі, а знищення народів Російської Федерації і народів інших республік Радянського Союзу». Зовсім не хочу виправдовувати і захищати Гітлера і його соратників, чиї злочини безмежні. Але на території СРСР нацисти знищували з народів тільки євреїв, а також кочових циган (осілих циган, які жили в містах, не чіпали). Всі інші народи, так чи інакше, повинні були після німецької перемоги обслуговувати інтереси Рейху. Однак їхнє фізичне знищення не передбачалося. У своїй статті, присвяченій Другій світовій війні, Путін зовсім недавно цитував «Застільні розмови Гітлера». Так ось, під час цих бесід фюрер, зокрема, так говорив про жителів окупованих східних територій: «Найсерйознішою помилкою з нашого боку будуть спроби просвітити місцеві маси. У наших інтересах, щоб народ знав настільки, щоб розрізняти дорожні знаки. Вони і зараз не вміють читати і повинні залишитися в цьому стані. Звичайно, їм повинно бути дозволено гідне існування, і це також у наших інтересах». Зрозуміло, Гітлер не збирався давати народам окупованих територій Росії «зайвої», на його думку, освіти або можливості управляти своїм життям. Але збирався забезпечити їм «гідний рівень життя», щоб вони добре працювали на Рейх. Це у будь-якому разі не передбачало знищення населення окупованих територій. Стверджуючи зворотне, Путін свідомо чи мимоволі принижує значення голокосту і геноциду циган - народів, яких нацисти дійсно збиралися знищити.
Путін дорікнув західним союзникам за «безглузде» бомбардування Дрездена (хоча про це бомбардуванню також просило радянське командування) і за атомні бомбардування Хіросіми і Нагасакі (хоча вони наблизили капітуляцію Японії і врятували життя десятків і сотень тисяч союзних солдатів і життя мільйонів японців, які загинули б при продовженні війни і висадки союзників на Японські острови). Під час уроку один учень під впливом відвідин Музею сучасної історії Росії в Москві з гордістю повідомив, і Путін його анітрохи не поправив: «Блискуче проведена Маньчжурська операція, висадка десанту на Курильських островах і Сахаліні, блискуче проведена битва за острів Шумшу за участю наших десантників - все це визначило беззастережну капітуляцію мілітаристської Японії». Насправді на капітуляцію Японії, крім атомних бомбардувань, вплинув тільки сам факт оголошення війни Японії Радянським Союзом, що позбавило Токіо останніх надій на радянське посередництво в переговорах із США про більш м'які умови капітуляції. Маньчжурська операція японців не хвилювала, оскільки японське командування не мало можливості евакуювати Квантунську армію на Японські острови і давно списало її з рахунків. Курильська ж операція почалася 18 серпня 1945 року, через три дні після того, як японський уряд оголосив про капітуляцію, тому на рішення про капітуляцію ця операція вплинути ніяк не могла. З перших класів російським школярам розповідають відверто фальсифіковану історію війни.
Як заявляє президент Росії, «ніколи не дозволимо применшити роль, значення Червоної Армії, народів Радянського Союзу, народів Росії, російського народу в боротьбі з нацизмом. Вони абсолютні герої і залишаться в такій якості в нашій свідомості навічно». Цікаво, а що Росія збирається робити з тими сотнями мільйонів американців, англійців, французів, китайців, японців, німців, італійців, українців, білорусів, литовців, латишів, естонців, фінів, поляків, чехів, словаків, угорців, румунів, болгар, євреїв і представників багатьох інших народів, які мають іншу картину Другої світової війни, істотно відмінну від тієї, що намалював Путін? Притягати до судової відповідальності? Або відразу завойовувати ті країни, влада яких посміла засумніватися у вирішальній ролі Радянського Союзу в перемозі у Другій світовій війні? Біда в тому, що злегка підновлена сталінська концепція історії Великої Вітчизняної та Другої світової війни зараз використовується Путіним для обґрунтування російської експансії на пострадянському просторі та в Східній Європі, а весь світ нібито є в неоплатному боргу перед Росією як правонаступницею СРСР за визволення від нацизму, тому повинен крізь пальці дивитися на порушення сучасною Росією норм міжнародного права.
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
