Вилучення катаракти двадцять восьмого дня
Ліквідація катаракти – це заміщення пошкодженого природного кришталика новою штучною лінзою. У випадку з війною все інакше. Рукотворна вада суспільного зору внаслідок болісної операції повертається до норми.
З подивом, жахом і захопленням людство тре очі, ще не розуміючи, що дасть йому здатність бачити і розрізняти. Усі надто довго покладалися на собак-поводирів, ціпочки та темні окуляри. З ними було зручно оминати будь-які неприємності. З очей геть – із совісті геть. Але настав страшний час: ні рожеві, ні темні окуляри вже не допомагають уникнути сигналів від сітківки до мозку. Доводиться реагувати, хоч це не дуже хочеться. Чорт забирай! Світ зовсім не такий, яким він був намальований політичними художниками останніх років.
Озирнувшись довкола себе, українці виявили велику і міцну країну з величезним людським потенціалом: монолітну і розумну, зовсім не відсталу і роздроблену, а як віл, що застоявся, натягнула вуздечка в упертому русі вперед. Цікаво і страшнувато, куди рушить ця махіна.
Розсмикнувши щільні штори європейського вікна, Захід побачив міцну істоту, що затулила йому звичний російський краєвид. Дехто був у захваті, а дехто розгубився. Що цілком зрозуміло. Зовсім недавно гер Штайнмайер вибачався за фашизм перед росіянами, але справа обернулася подякою від росіян за справу Адольфа. Взагалі, всі ці старі слівця з ізмами потьмяніли і втратили сенс. Фашист легко може боротися із нацизмом, а нацисти із задоволенням бити фашистів у Чорнобаївці. Щоб зрозуміти ху є ху потрібні нові визначення для з'ясування абсолютної інфернальності. Поки що домінує слово «руський».
Дивна штука сталася і з Голокостом. Раніше думав, що це найбільша трагедія людства. Не припускав, що ще й національний бренд. Ізраїльтяни проти його використання в інших регіонах приблизно так, як французи заперечують назву «шампанське» на чужих етикетках. Ось як повернулося!
Нації, релігії, ідеали та принципи вишикувалися в незрозумілій послідовності. Православним українцям за духом ближчі мусульмани: кримські татари, турки, азербайджанці… А брати у Христі, тобто росіяни, вірмени та білоруси – єдиний супостат. Виходить, одновірці пізнаються у біді, а не в церкві? Питання фундаментальне.
За ці 28 днів, поки ми перемелюєм матеріальну лють путінського режиму, відбулися тектонічні зрушення в альянсах. По-перше, економічний локомотив Євросоюзу Німеччина + Франція перетворився на морально-політичний причіпний вагон. По-друге, утворилася нова вісь протидії Москві: Україна, Польща, країни Балтії, Великобританія, США, Канада, Австралія. (Остання днями відрубала постачання бокситів до Росії). Вісь міцна і довга. У цих країнах живуть люди, які знають звідки за останні 100 років постійно відбувається загроза миру.
Та багато дивовижних речей відбуваються у страшний час. Стрес знищує пандемію. Війна виявляє характери і часто добрі та популярні персони минулого життя виявляються абсолютно непридатними для нового. На кшталт шмоток у наших шафах, які просто захаращують простір.
Скрипить колесо історії. І хоча прилиплий на ньому бруд минулого гальмує рух, оборот відбувається на наших очах, без катаракти.
