Ядерний вибух назустріч з'їзду
Тоталітарні й авторитарні режими живуть за датами та національними святами. У Північній Кореї такими, зокрема, є день народження товариша Кім Ір Сена. Його офіційний титул, як за життя, так і після смерті: «Великий вождь товариш Кім Ір Сен». Після смерті його оголосили «вічним президентом» Кореї. На честь народження вождя був запланований запуск балістичної ракети середньої дальності, ймовірно, «Мусудан». Її дальність польоту 3-4 тис. км., цього достатньо, щоб досягти Аляски або острова Гуам, на якому розташована велика американська військова база.
До попередньої дати 7 лютого в результаті запуску міжконтинентальної балістичної ракети був виведений на орбіту північнокорейський супутник Kwangmyongsong-4 (Яскрава зірка-4). У цілому нічого не вийшло, супутник, як шматок непотрібного нікому заліза, бовтається в космосі. У прямому сенсі. Як повідомляють американські військові, він здійснює неврегульовані рухи в кількох площинах.
У березні були два пуски ракет у бік Японського моря, що негативно було сприйнято у світі. Рада Безпеки ООН ухвалила вкрай жорстку резолюцію, і за неї вперше проголосував представник Китаю. Тим самим китайський спонсор досить чітко позначив своє незадоволення політикою північнокорейського лідера Кім Чен Іна.
Проте логіка і здоровий глузд абсолютно не властиві північнокорейським товаришам. Це йде ще від сонця нації Кім Ір Сено, який зумів переконати Сталіна і Мао Цзедуна в легкій військовій перемозі над південнокорейськими союзниками США і тим самим розв'язав кровопролитну війну на півострові. Нічого не добилися, окрім жертв і руйнувань. Тепер Пхеньян загрожує своїм сусідам і навіть всьому світу можливою ядерною війною.
Для підтвердження цих намірів розпочата підготовка до проведення підземного ядерного вибуху. І не просто так, а йдучи назустріч VII з'їзду Трудової партії Кореї, що відбудеться в травні 2016 року. Треба народові і з'їзду піднести дарунок, адже не збирався найвищий орган партії більше 30 років. Сімейство Кімів цілком обходилося без цього помпезного заходу.
Населення теж як підготовку до з'їзду отримало завдання — відмовитися від пірсінгу, джинсів і взагалі західного одягу. Зовнішній вигляд громадян країни проконтролюють на вулицях інспектори з молодих людей лояльних режиму. Вони стежитимуть за довжиною спідниць, формою взуття, а також за іншим одягом і зачісками.
Особливу увагу буде приділено провінціям Північний Хамген і Янгандо, що межують з Китаєм і де населення може піддатися впливу іноземних культурних трендів. На думку японського журналіста Ісімару Дзіро, це пов'язано з тим, що дедалі більше жителів КНДР захоплюються західною культурою. До з'їзду країна має підійти ідеологічно дисциплінованою, правильно вдягненою, такою, що користується лише вітчизняною косметикою, а не якимись Lancome, Chanel і Christian Dior, до того ж китайського виробництва.
З ракетними запусками не дуже виходить, тому зайнялися ядерними вибухами. Як повідомляють південнокорейські урядові джерела, рух автомобілів, перевезення устаткування та робочої сили до ядерного полігону Пунгері в Північній Кореї зросли вдвічі або втричі порівняно з березнем. Спостерігачі вважають, що настала остання фаза підготовки до п'ятого ядерного випробування. Обгрунтовуючи свої ядерні приготування, Пхеньян заявляє, що «володіння КНДР ядерною зброєю – це не загроза, а неминучий захід самозахисту від ядерного удару з боку США. Чим більше ударна потужність ядерної зброї КНДР, тим більше в неї можливості запобігти агресії».
Войовничі танці Пхеньяну явно мають продемонструвати, що жодні санкції й навіть приєднання до них Пекіна не змусять відхилитися від обраного курсу на підтримку напруженості на Корейському півострові. Більше того, чим значніший зовнішній тиск, тим стійкішим буде мілітаристський курс Кім Чен Іна.
Зрозуміло, що в китайській столиці зростає роздратування поведінкою керівництва сусідньої країни, яка й існує лише завдяки спонсорській допомозі Пекіна.
У зв'язку з цим у китайській пресі, передусім партійній, розгорнулася дискусія з питання, як далеко тягнуться зобов'язання Китаю захищати Північну Корею за договором про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу. Він був укладений 55 років тому в період холодної війни й дуже складних відносин Китаю з США і СРСР.
Зрозуміло, що Пекін не бажає підтримувати авантюристський курс північнокорейського керівництва. Професор Народного університету в Пекіні Пан Чжунін вважає, що північнокорейська ядерна програма завдає невиправної шкоди китайсько-північнокорейським відносинам, фактично звівши до нуля двосторонній договір. У свою чергу, професор Академії суспільних наук Китаю Шень Цзіжу назвав договір реліктом холодної війни. У ньому не вказані конкретні умови, за яких Китай надає військову допомогу, і Пекін не має наміру його виконувати.
Північнокорейський режим опинився в дипломатичній і економічній ізоляції. Наскільки довго він так зможе існувати, сказати важко. Принаймні, населення закликали готуватися до «гордого голоду». Утім, йому не звикати.
