Як відповість Майдан?
Неприховано задоволені регіонали, щасливі комуністи та відверто стурбована опозиція – гама емоцій на обличчі депутатів сьогодні говорила набагато більше, аніж сотні полум’яних тирад ні про що. Уже до обіду коридорами Верховної Ради лише одиноко походжали прибиральниці, а в кулуарах парламенту не було видно ані душі. Чергова п’ятихвилинка радівської бездіяльності закінчилася, так і, по суті, не розпочавшись.
Із самого ранку опозиція вже за звичкою взялася блокувати трибуну ВРУ. Хоча, будем відвертими, райдужній перспективі отримати зайвий вихідний ніхто особливо і не пручався. Спікер Рибак напрочуд ввічливо оголосив про початок засідання, запропонував депутатам зареєструватися і вже за пару секунд відпустив всіх у «вільне плавання». Як виявилося, на роботу сьогодні вирішило прийти трохи менше половини народних обранців, а, отже, й сенсу проводити засідання не було.
«Ні, я звичайно розумів, що робота депутатом ВР це не рабом на галерах, але що б ТАК …, - іронічно написав у своєму Facebook екс-«фронтовик» Володимир Полочанінов. - Сьогодні процедура «поголитися» за часом виявилося тривалішою за процедуру «попрацювати». Я розумію, що можливо в це важко повірити, але якщо раніше ця «робота» плавила тільки мій мозок безглуздістю того, що відбувається, то тепер мене ще й совість починає мучити від того, що у ВР взагалі нічого не відбувається». Хоча з фактом, що «тут взагалі нічого не відбувається» можна і посперечатися. Формально, так воно і є, але є відразу кілька «але»…
«У бюджеті на наступний рік передбачається підвищення зарплат, пенсій, стипендій, соціальних стандартів, – як під копірку повідомляли сьогодні спікери від ПР. – Договір, який президент підписав у Росії, неодмінно забезпечить зростання економіки в 2014-му. Навіть не сумнівайтеся». «Той, хто в четвер не голосуватиме за проект бюджету – депутат-самовбивця, - не на жарт розходилися окремі регіонали. – Якщо вам щось не подобається, то шукайте причину в собі, а людям дайте жити!».
Такого потоку свідомості від адептів Партії регіонів не доводилося чути вже давно. Воно й не дивно, останнім часом всі розмови зводилися до того, що партії влади прийшов кінець, парламентська більшість за кілька днів переформатується, а прем’єра Азарова на день народження таки вдасться відправити на пенсію. Але не тут-то воно було… Схоже, опозиція вкотре переоцінила свої можливості. «У планах президента ані пункту «здачі» своїх, ані добровільної капітуляції точно немає, - переконував «День» один із регіоналів. – Незгідних із нинішньою ситуацією є чимало. Ми цього, власне, і не приховуємо, але всі чудово розуміють, що за президентом рано чи пізно «підуть» всіх нас. Поки така «райдужна перспектива» нікого не влаштовує. Публічного розколу не буде».
Зважаючи на останній «розвод» опозиції – не вірити цьому немає підстав. Перед вівторковою поїздкою Януковича у Росію опозиція грала на нервах людей, розкачуючи тему неприйняття вступу України в Митний Союз. Янукович же зіграв на випередження: ні про який вступ у МС на зустрічі і не йшлося (навіть сам Путіна про це радо повідомив журналістам), ба більше – Україні дали багатомільярдний кредит і врешті вдалося домовитися про знижку на газ. Якою ціною – інше питання. Красива обгортка, як-не-як зробить свою справу.
Опозиціонери виявилися неготовими до такого розвитку подій. А тому виклик Януковича на ринг чи погроза «різками» на фоні фактичної здачі незалежної країни в російську оренду виглядають, меншою мірою, смішно, більшою – безпорадно. «Давайте дочекаємося завтрашнього дня і думатимемо разом, що тут зробити, - пропонував «Дню» політик від опозиції. – Блокуватиме чи не блокуватимемо ми Раду у четвер поки теж не відомо. Треба узгодити дії з іншими партіями Та й який сенс? 226 голосів у нас немає, а якщо треба, то бюджет на наступний рік більшість може ухвалити хоч у бані за бокалом пива». «Ну, розумієш, скоро свята, працювати і так ніхто не хоче, - замріяно ділився опозиціонер. - Партія регіонів прагне тільки прийняти бюджет і спокійно піти у відпустку. А далі – блокуйте собі на здоров’я…».
«Звісно, це було б повною дурнею з політичної точки зору зі сторони опозиції голосувати за бюджет у формуванні якого вона не бере ніякої участі», - починав розповідати «Дню» народний обранець від «УДАРу». Утім, після кількахвилинної бесіди риторика депутата помітно еволюціонувала. «Ви знаєте, що таке бюджет? Не треба перебільшувати його важливості, бо країна може працювати і за місячним розписом, - доводив політик. – Нічого страшного в цьому немає. Хоча, за великим рахунком, краще мати навіть поганий бюджет і могти його контролювати, ніж не мати його взагалі…». Як опозиція збирається контролювати такий бюджет політик не уточнив.
«Партії регіонів, якщо вона дуже переживає за людей і соціальні виплати, нічого не заважає ухвалити його хоч завтра - у спокійній обстановці, без допомоги радіомікрофонів і живого кільця навколо Рибака. Для цього потрібно покарати винних у побитті студентів, відправити у відставку уряд Азарова і підписати Угоду з ЄС, - написав у своєму Facebook позафракційник Віктор Балога. - Якщо влада не хоче йти на найменші поступки, значить і вина за те що в країні немає бюджету, а у дітей - ялинки, лежить на ній, а не на мирних мітингувальниках. Хочеться, щоб це розуміла і опозиція».
Більшість опозиціонерів переконує, що розуміє. «У даному випадку це окозамилювання. Нам пропонують хліб в обмін на гідність. І хай там люди мерзнуть, студентів убивають, журналістів б’ють тільки тому, що вони журналісти, а ми тут будемо країну рятувати. Ні, так не буде, - нарікав «Дню» свободівець Юрій Сиротюк. - І не треба нам розказувати байки про бюджет. Із нинішнім урядом взагалі немає про що говорити».
«Якщо у опозиції таки є план «Б», то час його уже запускати. Бо за останні три дні влада встигла скупити 4 округи, розблокувати ВР і продати країну Росії, - пише Балога. – Президент Янукович розв'язав суспільству руки на будь-які сценарії - від формування альтернативних структур, до повного блокування державних установ. Невже не зрозуміло, що усе надто серйозно, щоб витрачати час на наради у Рибака і змагання у риториці?».
«Люди на Майдан вийшли не за п’ять копійок, а за гідність, і я переконаний, що вони готові отримувати трохи менші зарплати, трохи складніше жити, аби тільки все в країні відбувалося за законами справедливості, - говорить Юрій Сиротюк. - Ніхто на Майдані не просив добавок до своїх пенсій чи зарплат. На Майдані я також бачив як старі люди віддавали свої заощадження заради того Майдану. Тому зараз ми не можемо дозволити працювати цьому парламенту, поки не буде вирішено політичної кризи».
Тому поки комуністи говорять про «великий економічний прорив», а регіонали щиро переконують, що до Нового року Майдан «саморозпуститься», останнє слово, як завжди, залишається за громадянським суспільством. Дякувати Богу, воно в Україні вже є.
