За тих, хто в «МУРі»
Звільнення Путіним вісьмох генералів поліції, СК і розпочата зачистка Московського карного розшуку здійснюються в контексті парламентських виборів у Росії, що наближаються
Власне кажучи, легендарному «МУРу» не звикати зачищатись. Згадаймо гучну справу «перевертнів у погонах» 2003 року, коли за корупцію і створення організованого злочинного угруповання були заарештовані і засуджені шість високопоставлених офіцерів карного розшуку. Всього підозрюваних мурівців тоді було дев'ять, але трьох змогли затримати лише в наступні роки.
Так що безкорисливі і непідкупні гліби жеглови і володі шарапови в Московському карному розшуку якщо коли й існували, то давно перевелися. А ватажком банди, між іншим, був генерал-лейтенант МНС Володимир Ганєєв, близький співробітник тодішнього голови МНС Сергія Шойгу, який обіймав пост начальника управління безпеки МНС. У 2006 році його засудили на 20 років ув'язнення, але вже в 2014-му випустили на свободу за станом здоров'я після лише 11 років відсидки. Треба думати, непідкупний Сергій Кужегетович своїх не здає.
Але, очевидно, «МУР» таке місце, де не можна не брати хабарі і не можна не чинити посадові злочини. Зараз за штат виведені всі структури Московського карного розшуку, за винятком відділу з розслідування вбивств, якому якраз найбільше пощастило і в кіно, і в художній літературі. Своя логіка тут є. У відділі, що розслідує найбільш гучні і жорстокі вбивства, можливості для корупції мінімальні. Якщо там і відбувається фальсифікація справ, то швидше з політичних причин, а не за хабарі. Щоправда, в МВС чутки про чистку в «МУРі» офіційно спростували, але зробили це таким чином, що у громадськості з'явилися всі підстави цим чуткам вірити. Як було заявлено, «в карному розшуку зараз проходять організаційно-штатні зміни в цілях оптимізації організаційно-штатної побудови, підвищення ефективності роботи». При цьому реорганізація стосується якраз двох найбільш корупціємістких відділень - боротьби з шахрайством і оргзлочинністю і з обігом наркотиків. Їх обіцяють перетворити на відділи і не тільки не скоротити, але, навпаки, значно збільшити штатну чисельність, щоправда, вилучивши з їхнього ведення оргзлочинність. Ось тільки далеко не факт, що всім нинішнім працівникам цих відділень, які поки що виведені за штат і отримали повідомлення про звільнення, знайдеться місце в нових відділах.
Що ж, чистка під виглядом реорганізації - старий і випробуваний бюрократичний прийом. І до цього часу не спростовані чутки про те, що нинішній очільник Московського карного розшуку генерал-майор поліції Ігор Зінов'єв незабаром покине свій пост, який він обіймає трохи більше двох з половиною років, і переміститься в крісло начальника УВС по Східному адміністративному округу Москви. Формально він іде на рівнозначну генеральську посаду. Але фактично за апаратною вагою, зокрема і за можливостями збирати компромат на впливових осіб, так само як і за корупційними можливостями, ці дві посади не можна порівнювати.
Нинішня боротьба за чистоту лав правоохоронних органів покликана допомогти кандидатам на виборах від партії влади. І особливо тим із них, хто представляє Об'єднаний народний фронт, який зробив боротьбу з корупцією своїм прапором. Але, думаю, парламентською передвиборчою кампанією боротьба з корупцією не обмежиться. На носі президентські вибори 2018 року, які, напевно, пройдуть на тлі глибокої економічної кризи. І, щоб відвернути населення від сумної соціальної реальності, боротьба з високопоставленими злодіями і хабарниками якнайкраще стане в пригоді.
Звичайно, тут теж є свої очевидні межі. Перших осіб, на кшталт Бастрикіна або Колокольцева, ця боротьба, звичайно ж, не стосується. Але ось злодійкуватих генералів або полковників середньої ланки цілком може зачепити. Хоча далеко не факт, що хтось із зміщених високопосадовців дійсно потрапить до в'язниці. Тут у Росії багаті традиції. Можна згадати хоча б справу казанських інтендантів 1909-1910 років, під завісу імперії. Тоді до тюремного ув'язнення до трьох років за звинуваченням у розтраті, корупції і хабарництві був засуджений десяток штабс-капітанів, хоча в дійсності, як показували матеріали слідства, в банальних багатомільйонних «відкатах» з державних оборонних замовлень була замішана ціла низка полковників і генералів, аж до генерал-інспектора артилерії великого князя Сергія Михайловича.
Зараз рівень притягнення до відповідальності, ймовірно, буде вище штабс-капітанського, хоча до генеральського рівня боротьба з корупцією буде доходити лише у виняткових випадках. Таким винятком, швидше за все, стане справа керівників Московського слідчого комітету. На рішучу боротьбу з корупцією з метою звести її до західноєвропейського рівня нинішня російська влада в принципі не здатна. Адже вся система державного управління в Росії заснована на корупції, і в її рамках на місце знятих з посад хабарників приходять такі ж хабарники, хіба що молодші та спритніші. Тому системна боротьба з корупцією не ведеться, а вся справа зводиться час від часу до кампаній, покликаних продемонструвати населенню намір влади викорінити корупцію, а заодно позбутися окремих чиновників, які зазнали поразки в апаратних іграх.
Як треба системно боротися з корупцією - давно відомо. По-перше, слід зменшити ступінь впливу держави на економічні та соціальні питання, що різко звужує поле для хабарів і «відкатів». По-друге, треба значно підвищити зарплату поліції і змінити її склад на конкурсній основі. Однак у Росії все відбувається з точністю до навпаки. Держава продовжує розширювати свій і без того величезний вплив у всіх сферах життя, розширюючи тим самим і поле для корупції. Не пов'язаного з владою бізнесу в Росії давно вже не залишилося. Та й нинішня корумпована поліція владу цілком влаштовує, оскільки такими поліцейськими набагато легше керувати, а в критичних ситуаціях їх простіше використовувати для придушення протестних акцій і народних заворушень.
Борис СОКОЛОВ, публіцист, Москва
