Зійшлись макети Думи і Рейхстагу
Для тренувань радянських патріотів в умовах буржуазної дійсності Генштаб російської армії розробив операцію з будівництва копії зруйнованого в 1945 році Рейхстагу. Ідея виявилася настільки захоплюючою і сміливою, що її не відразу оцінили в Бундестазі, якому і належить історична будівля. А оцінивши, висловили протест, мовляв, куди вас, товариші червоноармійці, занесло? Що ви будете репетирувати з макетом наших федеральних зборів?
Дійсно, в цьому випадку, умом Росію складно зрозуміти не тільки німцям. По-перше, щодо факту створення копії. Навряд чи московським забудовникам вдасться повторити архітектурний шедевр Пауля Валлота, Нормана Фостера і Отто Лессінга. Не та школа. Якщо з «опеля» вийшов тільки «москвич», то з Рейхстагом вийде максимум типовий особняк на Рубльовці. Про історичну достовірність доведеться забути і сприймати корявий римейк як іграшкові рушниці воюючої піонерії.
По-друге, про цю саму історичну достовірність. Який рейх передбачається брати за основу виховання молоді? Другий з кайзером Вільгельмом, який вирішував Леніна в Росію завезти для нищення конкуруючої імперії? Чи третій, коли в радянському дипломатичному відомстві міняли єврея Литвинова на російського Молотова. Російському ж простіше було домовитися про freundschaft und zusammenarbeit з партнерами щодо розділу Польщі. Але якщо обмежимося тільки кінцем третього, то теж питання не знімаються. Взяти хоча б апофеоз перемоги, тобто встановлення червоного прапора на зруйнованому для цієї мети парламентському об'єкті, за підпал якого до цього стратили комуністів. Хто встановлював? Усіх назвемо? Ракиманжана Кошкарбаєва, казаха, який був першим? Олексія Ковальова, українця, Абдулхакіма Ісмаїлова з Дагестану, Леоніда Горячева, білоруса чи останніх: Мелітона Кантарію і Михайла Єгорова? І як пояснити пацанам, які штурмуватимуть картонний рейхстаг, чому історична світлина з прапором, що публікувалася у всіх ЗМІ світу 50 років, знайшла свого автора (українського єврея Євгена Халдея) тільки після розпаду країни, що перемогла фашизм, за кордоном?
Нарешті, по-третє. Чи можна вважати карколомну ініціативу Москви прийнятною для всіх інших столиць? Ну, якщо, китайці, за наказом Пекіна, побудують у своєму Люйшуні причал Порт-Артур і будуть топити там макети російських кораблів для військово-патріотичного виховання своїх і японських товаришів, які претендують на Далекий Схід. Ніхто не образиться в Азії і Європі? Якщо французи раптом підхоплять вірус від московських генералів і теж нафантазують подвиги? Чого доброго зроблять чинний макет палаючого Кремля. Їхні ж солдати мають розуміти особливості стратегії «бий своїх, чужі боятися будуть». Загалом, великі історичні хвилі можуть піти від відтворення чужих руїн і нещасть для свого військово-патріотичного виховання.
У світі знайдеться багато охочих розбомбити Держдуму РФ, яка ухвалювала рішення знищувати чеченців, грузинів, українців, сирійців... Але прийде час і саме там визнають злочини путінського режиму, як німці визнали гітлерівські. Люди не будуть зводити макет будівлі Ради Праці і Оборони архітектора Аркадія Лангмана для бутафорських штурмів. Вони намагатимуться зробити з нього парламент. Німці ж зуміли.
