Естонські нотатки: про студентів
Старт-ап в Естонії – не модне хіпстерське слівце, а звичайна практика для будь-якого тямущого студента. Майже кожен, окрім навчання, ще й розробляє якийсь спеціальний пристрій чи програму чи бере участь у великому груповому проекті. Через одного ця молодь є співзасновниками власних компаній. «Дорослі» фірми, в свою чергу, вкладаються в університетські події, спонсорують університети в різних аспектах, але в першу чергу інвестують у студентів та втілення їхніх задумів. По суті, після диплому конкретна компанія вже має готового фахівця, котрого забирає собі.
Студенти мають на навчальні плани більший вплив, аніж викладачі.
Студенти називають своїх професорів на «ти», за винятком вихідців з Росії та України: ті «викають». Спілкування з викладачами відбувається постійно, аж до переписки глупої ночі, якщо є термінова потреба. Наприкінці семестру студенти так само виставляють викладачам оцінки. А втім, межа між викладачем і студентом навіть ще прозоріша, бо значна частина старшокурсників самі викладають молодшим колегам.
Частина корпусів відкриті цілодобово, і знаходиться чимало люду, які працюють і вчаться вночі; деякі команди під час роботи над складними проектами навіть живуть там.
На іспитах можна використовувати книжки та ноутбуки, бо призначення іспиту – не перевірка того, наскільки точно ти визубрив програму, а чому ти насправді навчився. Головний наголос – не просто навчити винаходити, але й як надати винаходам практичне застосування.
Ректор Талліннського університету не призначається урядом, а обирається прямим голосуванням викладачів і студентів.
Студенти можуть офіційно працювати у вільний від навчання час без спеціального дозволу.
Естонія свідомо обрала стратегію інтернаціоналізації і залучення іноземних студентів. Але водночас для тих, хто вчиться естонською, передбачені чималі пільги.
Якщо студент зайнятий реалізацією старт-апа, тоді роботу над ним можуть зарахувати як окремий повноцінний курс, звільнивши таким чином автора від частини навчальної програми; презентацію завершеного проекту буде зараховано як іспит.
Як сказав один студент з України: «В Києві мене вчили робити вигляд, що я щось роблю. Тут дійсно вчать».
Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День», Тарту-Таллінн-Київ
