Міжнародний центр для дослідників ім. Вудро Вільсона в Вашингтоні ліквідовується
Міжнародний центр для дослідників ім. Вудро Вільсона в Вашингтоні ліквідовується. Це наслідок рішення президента США Дональда Трампа від 14 березня. Ним передбачається скорочення семи агентств, відповідно – підпорядкованих структур, серед них – й зазначений підрозділ Смітсонівського інституту. Мовиться про один із поважних американських аналітичних центрів. Існувала навіть традиція – президент США раз на свою каденцію виступав із промовою перед співробітниками Центру та його стажерами, відповідав на питання. Зібрання доволі камерна, настільки, що обов`язкова складова – потискання руки кожному з присутніх.
Пояснення рішення про ліквідацію таке – боротьба з бюрократією. Вічна тема, чи не так? Популістичне гасло всіх часів та всіх народів, «заходить» у будь-якому суспільстві. Чим все завершується продемонстрував свого часу Рональд Рейган – він також намагався скоротити кількість посад, що фінансується з федерального бюджету, його видатки в цілому на функціонування такого роду інституцій. Й під час першого терміну це вдалося – на 10%. Під час другої виборчої кампанії Рейган демонстрував досягнутий результат як один із найбільших здобутків. Так от біда – на завершення другого терміну видатки на управління перевищували показники часів попередника – Джиммі Картера. При цьому, що адміністрація переможця «холодної війни» намагалася проводити функціональні дослідження перед тим, як щось робити, тобто – рішення приймалися по-американські фундаментально. В підсумку, зі скороченням бюджетних видатків якось не склалося, хоча дуже старалися, природа взяла своє.
У лютому 2006 р. мені поталанили місяць провести у Вашингтоні за програмою короткотерміного гранта в Інституті Кеннана, тема – «Місцеве самоврядування в США: консультації для України». З огляду на подальші події в Україні, зокрема, реформу місцевого самоврядування, це дослідницьке стажування виявилося дуже корисним. Різноманіття форм місцевого самоврядування в США вражає – це свого роду клондайк для тих, хто цікавиться його функціонуванням та розмірковую над кращими моделями організації. Цьому буйству форм сприяє децентралізація на рівні штатів – кожен із них має своє законодавство. А навіть у межах штатів не існує єдиних лекал, лише рамкові вимоги. Зрозуміти це лише кабінетним дослідженням, без зустрічей та розмов із представниками американського місцевого самоврядування, його асоціацій, скажімо так – дуже складно. Тож був та залишатимуться вдячний за зроблені відкриття та розуміння змін, які мають відбутися в Україні. Відповідно – й наступних власних дій.
Ймовірно, що подібні відчуття – у багатьох алюмні Інституту Кеннна Міжнародного центру для дослідників ім. Вудро Вільсона. І от тепер – кінець історії в новій версія, тобто спроба покласти край лібералізму та глобалізму. Принаймні в одній окремій країні. Виникає – що (крім примітивного меркантилізму) стало причиною вище згаданого рішення. Зрештою, це ж не «Голос Америки» чи радіо «Свобода», яких звинуватили у екстремізмі. Та й про трансгендер начеб то не йдеться. Авторська (майже конспірологічна) версія така.
Дослідницький центр отримав ім`я на честь 28-го президента США Вудро Вільсона. Він балотувався від демократичної партії. Але це пів біди. Головне, що він був глобалістом, президентом, який на деякий час вирвав США з традиційного ізоляціонізму. Свою другу виборчу кампанію Вудро Вільсон проводив під гаслом «Він утримав нас від війни». Що не завадило йому за півроку після переобрання оголосити війну Німеччині й тим визначити фінал І світової війни. А ще Вільсон автор знаменитих 14 пунктів, що стали основною для Версальського мирного договору, батько предтечі ООН – Ліги Нації. І – лауреат Нобелівської премії миру 1919 р. Увага питання – чи заслуговує така людина на пам`ять та пошану у світлі останніх заокеанських змін?
До речі, в складі Смітсонівського інституту прекрасні музеї. Вони займають величезні площі в самому центрі Вашингтону. До того ж безоплатні. Частково фінансуються за рахунок федерального бюджету, решта – пожертви. В світлі останніх подій таке використання – явне марнотратство. Є ідея – музеї закрити, експонати – продати, а на площах що звільнилися облаштувати торгівельні, логістичні, виставкові, зрештою – будь які інші центри. Може підказати? А що?
