Перейти до основного вмісту

Лагідні Карпати

04 червня, 11:07

Три години електричкою від Львова і можна потрапити у геть інший світ - усіх відтінків зелені і спокою, яструбів і форелі, байкерів та хіпі. 

Боржавський хребет людинолюбний. Круглі гори, подібні на великих сплячих ведмедів, вкриті буковими лісами, стрімкими потоками і квітами невідомих імен. Тут не зустрінеш безцільні натовпи туристів, на кшталт яремчанських, кожен приїздить зі знанням, що робити і як правильно жити, втікаючи в обійми карпатської натури.

Щедрі Боржавські полонини

Від початку літа найбільша закарпатська полонина Боржава й довколишній ліс вкривається сотнями яскравих наметів і саморобних хижок, кам’яних бань і індуїстських святилищ - така собі хіпі республіка, зенітом існування якої є купальський фестиваль “Шипіт”. У нього немає особливого сценарію чи завдання іншого, окрім як, повне єднання панків та індуїстів, хіпі та нудистів, туристів, растаманів та гуцулів із мальовничими пейзажами Карпат, величезними ватрами та місцевим ягідним вином. Уже на початку червня поміж світло-зелених букових хащ вибудовуються неформальні комуни вільних, що купатимуться у водоспадах, рахуватимуть зорі, куритимуть зілля і може стануть сюжетом, як то було вже у Дереша. На полонині є навіть могила, не знаю, справжня чи імпровізована, молодої жінки, уся в талісманах і продуманих символах. Така вона, свобода життя навіть у смерті, не на міському трояндовому цвинтарі, а посеред вітряного холодку різнотрав’я. 

Околиці Подобовця

Правильний шлях лісовими стежками легко визначати за шумом води – то численні каскади Шипітського водоспаду бавляться спадками холодних потоків та весняних дощів, холодять повітря, насичують трави соком і вітер шепотом. Посеред хмар літають планеристи, з гір з’їжджаютьбайкери й велосипедисти, баранці виїдають зелень поперед телиць, а ви можете проїхатися скрипучим підйомником на вершину Гемби, де ще в червні лежить різдвяний сніг. Після такої підхмарної мандрівки хочеться вина, його продають скрізь, поруч із трав’яними чаями, сушеними білими грибами (а за Карпатською щедрою логікою тільки білі і є гриби), бринзою та наїдками.

Буковий ліс

- Продайте виноградного, - просила я посеред щедрих яток. 

- Винограду мало, ледь на чачу вистачає, - пояснював хлопака, наливаючи ожинове й чорничне. 

Гори, полонини й селянські двори - усе тут вкрите чорничником. У липні сотні ромських родин усього Закарпаття кидають свої дизеля та вокзали та приїздять сюди працювати на "плантаціях", збираючи яфени*для Європи. Місцевим же лишається іти високого вгори аби зібрати на настоянки, пироги** та чай. 

Увечері гори вкриваються димом, ним потім пахнутимебанош та ковбаски, із бризок і шуму водоспаду народжується туман і кутає усі навколишні #українські_прекрасності до сонячного ранку для всіх, хто приїде милуватися.

Вигляд із підйомника гори Гемба

*яфени (афени) – смачна закарпатська діалектична назва смачних чорниць

**пироги – так на Гуцульщині подекуди кажуть на вареники

Підйомник на гору Гемба понад чорничниками

Літня республіка вільних людей

Хіпі тут повсюду

Боржавські коні

Водоспад Шипіт

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати