Льодовиковий період
«18.12.2015-24.12.2015»
Щоб ви не сумнівалися, всі ознаки революційної ситуації в наявності! — Шини (акція далекобійників), йолка (наближення Нового року), що ні день все нові й нові корупційні скандали у верхах, нафта 36,6, а слідом за нею падіння рубля, заморожені пенсії, без малого в два з половиною рази скорочення доходів населення, зростання тарифів і подорожчання горілки. Ознаки є, а революції в Росії немає. І не передбачається. — Уже й верхи не можуть, а низи не хочуть. Російське суспільство вступило в пору громадянського безсилля. Не знаю вже, вікове це у них чи благонабуте, — всяке пишуть і говорять.
Що тільки в Кремлі щодо безсилля не робили! «Коника-горбоконика» Єршова перечитували, «Чародіїв» передивлялися, бити пробували — не допомагає. Адже як з українцями — чверть століття максимум на що були здатні, мирний протест. А всипали раз-другий «Беркутом», і милості прошу, готово — революція. Ну а в Росії — чим більше б’ють, тим вище рейтинг Президента. Крекчуть, тужаться, кусають до крові руку, але крізь сльози прикрикують: «Батько рідний! Давай ще. Повчи ти нас розуму дурних!» А йому що, він і вчить.
Одна біда, в наші часи «Домострой» добрий лише коли з обопільної згоди. Варто було Путіну зі своїм статутом у чужий дім — до України або до Сирії сунутися, й проблем не розгребеш. Не розуміють там мови любові, що стала звичною для росіян, тільки погрожують до урядника в Гаагу відправити, а то й зовсім, як турки, не роздумуючи, насильника одразу в морду. Так і бродить неприкаяний привид російського президента світом у пошуках маленьких любовних перемог. Там півострів захопить, там школу або ринок розбомбить — це він так, значить, знаки уваги демонструє. А йому ніде не раді. Дивно навіть, чому?! Видно все-таки вижив Путін з віку перемог. — Знає що, але вже не пам’ятає як. Старість — те, що для інших золота осінь, йому люта зима. Тільки й залишилося йому радощів, що власні фотографії верхи на ведмеді або скелети в шафі та мумії в Мавзолеї перебирати, кращі часи згадуючи. Ворушити минуле, волаючи до духів Грозного, Петра, Миколи, Йосифа. Виряджатися в клобуки й ряси поверх гебешних лампасів. Он, корону недавно подарували, отже, є ще надія на завтрашній день.
Як будь-який домашній вихованець схожий на свого власника, так і народ у Росії плоть від плоті свого вождя. — Це бояри злі. Добрий і мудрий цар, добрий і мудрий народ. І думати не хочеться, що з того, що цар злий, випливає. Наприклад, запровадили для далекобійників по всій країні непідйомний збір, та не на користь держави, а другу Путіна просто в кишеню. Зібралися далекобійники по всій неосяжній, спершу дороги перекривали, а потім вирішили на Москву піти. Дійшли до Кільцевої і стали, як перше ополчення Прокопія Ляпунова. Ось вона Москва — зовсім близько, а що робити далі, комусь незрозуміло, а кому зрозуміло, тому страшно. Пишуть цареві вірнопідданські відозви, доїдають останнє. Чого чекають незрозуміло — невже 9 січня, хресною ходою, як 1905-го, до царя йти? Утім, з цього ми, здається, починали. Це століття назад розстріл мирної ходи міг викликати в Росії революцію. Сьогодні будь-яка колона в Росії за визначенням п’ята — що для царя, що для росіян. Якщо хтось із далекобійників маршем на Кремль піде, ті, хто залишився, самі цей марш і розганятимуть.
Досвід показав, можна скільки завгодно знижувати життєві стандарти, оббирати росіян до останнього — до їхніх ланцюгів. Якщо 30 років тому спусковим механізмом розвалу стала відсутність горілки, сьогодні навіть вона не здатна конкурувати за своєю дією на розум з телебаченням. Адже досить відчутний відсоток населення все ж таки не п’є, тоді як тверезість розуму перед блакитним екраном зберігають одиниці. Телевізор переміг холодильник і бар. І навіть якщо його відключити, похмілля настане дуже не скоро.
А там, за межами неосяжної, вже набирає силу хвиля. Очищаюча хвиля, що раз у кілька десятиліть, змітаючи на своєму шляху весь застарілий мотлох, огинає нашу планету, змінюючи її до невпізнання. Хвиля, від якої є лише два шляхи порятунку. Або, як українці, спробувати осідлати її верхи на дошці, або, як Путін, спробувати заморозити море. Заморожування, кажете? Щоб врятуватися, заморожувати треба на всю глибину, добре, що дно, ось воно, зовсім близько, поруч. Не заморозки наближаються — Льодовиковий період близько.
