На море в Чорногорію чи Албанію?
Щойно закінчилася наша подорож до Албанії й Чорногорії, і оскільки чимало людей цікавилися враженнями про морський відпочинок у цих країнах, я спробую коротко підсумувати наш досвід.
Нашою головною точкою на морському узбережжі, де ми провели найбільше днів, був Ксаміл в Албанії. Ми «купилися» на розповіді про тамтешню смарагдову воду, що вкупі з білим піском на пляжах створює «мальдівський» ефект. Це виявилося правдою: море там справді неймовірне, спуск у воду пологий, у закритих бухтах хвиль майже немає. Для нас це було важливо, оскільки ми відпочивали з маленькою дитиною.
Але значним мінусом є кількість людей – у серпні пляжі там переповнені, а на нечисленних вулицях постійні автомобільні корки. До речі, це найбільш «український» з відвіданих нами курортів – часом взагалі складалося враження, що ми в Україні, бо скрізь українська мова і наші автомобільні номери на вулицях. Не знаю, це плюс чи мінус – вирішуйте самі.
Ще однією – можливо, найбільшою – проблемою Албанії є повсюдний хаос. Таке враження, ніби гроші з’явилися, інвестиції прийшли, а суспільство до нового рівня розвитку ще не дозріло. Тому будуються розкішні вілли, але до них ведуть брудні ґрунтові дороги, а узбіччя всипані сміттям, по якому гуляють кози й вівці. Виглядає це екзотично, але не конче привабливо саме для відпочинку. Тротуарів у Ксамілі майже немає, рухатися треба в потоці машин і скутерів. Словом, вас не покидатиме враження певної дикуватості цього відпочинку, хоча, повторюся, самі пляжі чисті, а море пречудове.
Головною перевагою Албанії є її дешевизна. Мова не лише про оренду апартаментів, бо якщо ви захочете взяти собі не комірку, а простору, сучасну й обладнану кімнату з гарним виглядом, то це буде цілком «чорногорська» ціна (ми і в Албанії, і в Чорногорії платили в середньому 55 євро за добу). Дешево тут насамперед у ресторанах – ціни на страви з морепродуктами такі, що не «кусаються», і відповідають рівню середніх ужгородських закладів харчування (піца – 100 гривень, паста з морепродуктами – 150, різотто з морепродуктами й крабом – 200). Крім цього, майже ніде ви не платите за парковку авто, а набір лежаків з парасолькою десь на третину дешевший, ніж у Чорногорії (7-10 євро).
Головним мінусом, який засмутив особисто мене, було те, що на албанському узбережжі замало самої Албанії. Дуже важко знайти традиційну албанську кухню, а не просто морепродукти чи м’ясо на грилі, бракує пропозицій культурного, інтелектуального туризму. Албанські приморські міста архітектурно ніякі, якоїсь цікавої історичної спадщини там теж обмаль – за цим доведеться їхати у справді цікаві й варті відвідин Ґірокастру чи Берат.
Коли після Албанії ми заїхали в Чорногорію, то мали відчуття, що повернулися в Європу. Скрізь чисто, впорядковано, красиво й затишно. Так, трішки дорожче, але кожен куточок милує око, море чисте, а на пляжах значно менше людей. До того ж на узбережжі купа прекрасних міст з цікавими пам’ятками, музеями й атракціями на кожен смак. Особливо тішить наявність тротуарів і можливість нормально прогулятися до моря – але цю втіху розуміють лише ті люди, які приїхали з Албанії.
Словом, якщо ви хочете просто максимально комфортно відпочити й натішитися красою, то вам у Чорногорію. Якщо хочете більше мандрувати, ніж відпочивати, відкривати щось нове, але не конче привабливе, то вам в Албанію. Додам також, що албанці дуже стараються догодити туристу, у всьому допомагають і через це сервіс у них на високому рівні й приємний, натомість у Чорногорії до туриста більш прохолодне і «корисливе» ставлення. Можна також ці країни поєднати, але я б радив починати мандрівку з Албанії, щоб ваша подорож розвивалася від гіршого до кращого, а не навпаки. Приємного відпочинку!
