Непристойні запитання для пристойних людей
Люди на державній службі схильні ототожнювати перших осіб з країною. Так у нас давно повелося, ще з часів царя-батюшки, якого якщо зачіпали критичним словом, то чорнили батьківщину. З іншого боку, царі відповідають за підданих на всі 100. Тому вони благодійники №1 у своїх царствах, жертвують на користь бідних і на добрі справи величезні суми. Я це до того, друзі, що напередодні неминучих виборів навіть пристойні люди затягли «Боже царя храни». Звичайно, гімн співається у кореляції з нашою українською сучасністю, але так само пафосно й улесливо. Солісти та хори особливо підвищують тональність на темі війни. Мовляв, ворог біля воріт, тому нам треба дивитися за ворота, а не всередину театру мирних дій. Цілком правильне зауваження для військових. Але цивільним же можна дозволити заглянути в засіки економіки? Просто щоб розібратися в феноменах. Як виходить, що енергоносії всюди дешевшають, долар з галопу перейшов на рись, потім завмер, почав задкувати, а ціни на все ростуть, як бамбук у Китаї? Чому курочка ряба за високих урожаїв зернових видзьобує на третину більше гривні, ніж минулого року? Про газ навіть не питаю, оскільки бачу, зчепилася одна монополія з іншою, щоб торгувати одноосібно, як володар всіх курей в Україні. У кого запитати, чим закінчиться природний відбір в українському бізнесі? Ось так і буде три банки і по п'ятірці куро-сиро-миловиробників на країну? Можна запитати без шкоди для обороноздатності?
