Несанкціоноване втручання
Ситуація навколо незалежного оцінювання вимагає активної позиції чесних парламентарів, посадовців і небайдужих громадян
В реакції соцмереж на обшуки в офісі Українського центру оцінки якості освіти домінують дві версії – керівництво установи жорстким відстоюванням зовнішнього тестування як наріжного принципу вступу до вишів «перекрило кисень» діточкам багатьох висопосадовців, нардепів, бізнесменів, кримінальних авторитетів, які цього року вступали до певних навчальних закладів, або його шефу Ігору Лікарчуку мстяться за принциповість сина Констянтина на посаді заступника Голови Державної фіскальної служби. Водночас Генеральний прокурор України Віктор Шокін на спеціальній прес-конференції стверджував, що саме вищі посадовці згаданого центру несанкціоновано втручались в «Систему оцінки якості освіти» та «Реєстр осіб, які пройшли зовнішнє незалежне оцінювання».
Всі, хто добре знає Ігора Лікарчука, як один підкреслюють його порядність і принциповість. Автор цих рядків, відслідковуючи колізії навколо зовнішнього тестування з 2007 року і опублікувавши у «Дні» кілька матеріалів на цю тему, також може сказати, що за роки, коли нинішній шеф УЦОЯО очолював дану структуру (за часів президентства Віктора Януковича йому довелось піти з посади), не траплялось серйозного компромату на нього особисто та його роботу. Не зважаючи на чисельні спроби недоброзичливців, особливо серед наближених до влади осіб. Тим більше, що переваги такої системи оцінювання нашій сім’ї довелося відчути на власному досвіді. Так, моя дочка Галина, яка наполегливо і успішно вчилась в школі, у 2007 році отримала золоту медаль, а потім набрала майже максимальні бали на незалежному тестуванні і без будь-яких проблем була прийнята до Львівського національного університету імені Івана Франка, який також успішно закінчила. Зараз на кошти ЄС вона готується до роботи над докторською дисертацією в одному з престижних західноєвропейських університетів. До речі, наші випускники, яким доводиться захищати магістерські роботи в Європі, дивуються дріб’язковості тем і низькому рівню більшості кандидатських, часто і докторських дисертацій, найперше в гуманітарній сфері України. Ще факт, про який вже неодноразово вказували колеги, і часто у «Дні» – дедалі більше молодих людей намагається виїхати на навчання до розвинених країн ЄС, США тощо, бо ті, у кого є достатньо інтелекту, не хочуть встрявати в нечесну конкуренцію, яку їм нав’язують корупціонери в Україні.
Більше 7 років назад саме у «Дні» (№110 за 25 червня 2008 року) в матеріалі «Брахмани і парії» автор цих рядків писав: «Справедлива суспільна конкуренція може реалізуватися лише через рівні шанси на отримання якісної освіти. На даному етапі шлях до їхнього забезпечення лежить через максимальне впровадження незалежного зовнішнього оцінювання. За прикладом розвинених країн. Той, хто намагається «поховати» його, насправді обстоює не права більшості молодих людей, а своєї касти».
Після недавніх скандалів навколо високопосадовців-прокурорів зараз не хотілося черговий раз піддавати сумніву справедливість дій Генпрокуратури України. Але факт – навіть за часів Януковича не було таких жорстких дій щодо освітянської галузі. І як не крути – момент виглядає вибраним не випадково: ще не закінчилась вступна кампанія, і одночасно парламентарі у відпустці. Хоча є сумніви, що серед них знайдеться багато охочих вимагати об’єктивності і справедливості щодо керівництва УЦОЯО – як же, у багатьох з них є діти, а тим, хто ще не «заробив» на закордонні виші для них, вже були приготовані місця в наших «козирних» закладах. Загалом у згаданому вже матеріалі «Брахмани і парії» йшлося, що зацікавлених в дискредитації незалежного оцінюванння (зараз і його шефів), а це насамперед парламентарі, чиновники, силовики, кримінальники і таке інше, можуть бути тисячі. Навряд чи справа суттєво змінилась зараз.
Звісно, для серйозних звинувачень, які прозвучали з вуст Генерального прокурора, повинна бути відповідна доказова база. Якщо дійсно було втручання у згадані ним комп’ютерні бази даних, то з великою ймовірністю можуть висуватися версії спланованої зовнішньої хакерської атаки з відповідною зміною інфомації, закладеної в «Системі оцінки якості освіти» і «Реєстрі осіб, які пройшли незалежне зовнішнє оцінювання», або внутрішнього «крота» в УЦОЯО, який зміг змінити дані зсередини. Ймовірним виглядає і поєднання цих факторів. А ще можна припустити, що могло бути виправлення якихось помилок, без яких не обходиться жодна справа. І дуже низькою є ймовірність, що Ігор Лікарчук якимось чином захотів комусь прислужитися. Факт – у нього, а головне у відстоюваному ним принципі максимальної об’єктивності системи оцінювання знань, було багато противників.
Зараз, крім народних депутатів України, найперше так званої «нової хвилі», показовою буде реакція як міністра освіти і науки Сергія Квіта, так і віце-прем’єра з гуманітарних питань В’ячеслава Кириленка. Вони мають продемонструвати принциповість і наполегливість у встановленні правди в цих питаннях. А ще час «бити на сполох» громадськості. Бо розгром і дискредитація системи незалежного оцінювання освіти надовго поховає не тільки європейські, але й будь-які привабливі перспективи для нашої країни.
