Овердрайв дев'ятого дня
Нова доба починається не з 00 години, а о 4.00 за київським часом. День Незалежності визначається зараз, а не указом. «Джевелін» розкішніший за «мерседес». Армія не десята у світі, а друга. Європа за нами, а не ми за Європою. Не ми підганяємо стандарти під НАТО, а НАТО переходить на українські… Скільки змін понять, скільки змін у значеннях…
У слова овердрафт безліч семантичних трактувань: від прискорення до знемоги, від спотворення до прозріння. Овердрафт сьогодні у всьому, що ми відчуваємо, що несподівано для себе відкриваємо у країні, людях, армії, президенті та у своїх можливостях. «Зустрінемось в іншому світі», -говоримо ми своїм близьким, друзям і знайомим у ці дні перерваних зв'язків та відкладених справ. Альтернатива вибору проста. Її навіть не варто розшифровувати українцю, хто вже ніколи не повернеться до стійла Москви, щоб підкорятися негідникам, тремтіти перед владою та пускатися на будь-які хитрощі із совістю.
Воюючі б'ють ворога. Позбавлені даху шукають притулок. Всі інші зайняті справою та прикуті до стрічок новин, маючи намір уявити себе у завтрашньому дні. Ми йдемо до перемоги незалежно від масштабів територій, на які орки запустили щупальця своїх колон. Хто вони такі відомо давно. Завойовники унітазів. Ними вони навантажували свої танки під Тбілісі, їх зривали з підло захоплених українських кораблів. Орда прийшла за наживою. Але коли вона дізнається фактичну вартість українського унітазу, коли обіцяні їм мішки преміальних рублів перетворяться на жалюгідні торбинки з валютою, втратить бажання розплачуватися життям за овердрафт.
Сьогодні вночі я дивився хроніки розгону антивоєнних демонстрантів у містах Росії. Здорові, розгодовані, екіпіровані у засоби захисту мужики, лупили студентів. А тут у нас у російських танках сидять діти та бомжуваті на вигляд миршаві пролетарі. Путін боїться кликати на завоювання України охоронців режиму. Вони йому потрібні там. Тісто, замішане режимом, підходить. І пироги йому не сподобаються.
Сьогодні майже п'ять годин я їхав наїжаченою Одесою. Місто готове до зустрічі «мишебратьев». У довгій тягнучці є час прочитати висічену фразу на придорожньому обеліску, що стоїть на честь оборони Одеси 1941 року: «Ми тут стояли на смерть, захищаючи своє життя». Як усе змінилося, друзі! І ще не таке буде!
Олександр ПРИЛИПКО
