Про бідний архів замовте слівце
«Я подарую тобі цю зірку!» - співав закоханий в старому мультику Федора Хитрука. У нинішньому прагматичному світі дівчина, скоріше за все, запропонувала б оформити цей подарунок юридично і повела б молодика до нотаріуса. «Нісенітниця!» - скажете ви і матимете рацію. Не може чоловік подарувати коханій дівчині те, що йому не належить. Але такий дивовижний вчинок виявився під силу Одеській обласній раді. Одним розчерком самоврядного пера вона «подарувала» єврейській громаді будівлю добре відомої в місті Бродської синагоги – пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення. Відразу зазначу: я вважаю, що культові споруди повинні бути у власності або користуванні релігійних громад, і в цьому сенсі Бродська синагога, звичайно, має бути храмом. Але є одне але: саме рішення облради, в якому прекрасно все:
процедура прийняття: депутати отримали проект рішення за чверть години до початку засідання (за законом – треба за п'ять днів!), а буквально з боєм вирвані групою депутатів доповнення приймалися «з голосу». Депутатам просто пропонували проголосувати за передачу якогось будинку, розташованого за певною адресою. Остаточного тексту рішення поки ніхто не бачив;
зміст: рішення зобов'язує управління облради з питання майнових відносин оформити договір дарування (!) будівлі громаді. Чи треба говорити, що рішення суперечить законодавству України про охорону культурної спадщини, цивільному і господарському законодавству і цілої низки інших законів?
предмет передачі: справа в тому, що розташовану в історичній частині міста будівлю займає обласний архів. І держава як власник Національного архівного фонду зобов'язана забезпечити відповідний технологічний режим в будівлях і приміщеннях, де об'єкти цього фонду зберігаються. Тим часом в проекті рішення облради навіть не було вказано, що будівлю займає архів. Як з'ясувалося з недавніх візитів ряду депутатів до архіву, вони прийшли хоч подивитися на об'єкт, який «з голосу» передали єврейській громаді. Будете сміятися, але в облраді немає ніяких (від слова «зовсім») документів про право власності на передану будівлю;
нарешті, прекрасний і сам обдаровуваний суб'єкт. Справа в тому, що згідно із законодавством культову будівлю можна повернути тій громаді, якій вона колись належала і лише за відсутністю такої може бути передано іншій громаді. Чи має громада «Хабад-Шомрей Шабос» права на цю будівлю, і чи немає іншого законного претендента на неї, депутати не з'ясовували. Питання про передачу будівлі було 43-їм за рахунком, всі поспішали.
А ви кажете – зірку з неба ... Всім закоханим треба рівнятися на Одеську облраду, а не на легендарного Ромео, який тільки на квіточку для Джульєтти розщедрився.
Героїчними зусиллями керівництва архіву і групи депутатів в це феєричне рішення все ж внесли пункт про необхідність «вирішити питання» про надання архіву іншого приміщення без уточнення, якого саме. Вже після сесії голова обласної ради оприлюднив таємницю переміщення архіву. Архіву з двома мільйонами одиниць зберігання, якому давно тісно на площі в 2700 кв. метрів, запропоновано напівзруйновані будівлі площею 1700 кв. м в приміському селі. Вишенька на торті – це будівлі психіатричної лікарні. Діючої. Ні, я розумію, що і в мої студентські часи, і зараз в історики та архівісти йдуть фанатики. Але щоб так, в лоб влада говорила, ким нас вважає ... І не тільки нас, а, очевидно, й історичну пам'ять, й національне надбання, частиною якого є архівний фонд країни.
Питання про гідну будівлю для унікального архіву має бути вирішене. За законом. І не на шкоду релігійній громаді. Для цього держава повинна зробити все можливе. В Одесі є будівлі, придатні для розміщення архіву, причому в історичній частині міста. Потрібно лише проявити політичну волю і почати, нарешті, виконувати приписи закону.
