Промоція культури по-італійськи
Як одна із найтуристичніших країн світу популяризує свою спадщину і які методи варто перейняти Україні
Мабуть, зайве говорити про те, що Італія – одна з найбагатших країн у сфері мистецтва, архітектури і культури загалом. На невеликому Аппенінському півострові на сьогодні знаходиться від 60 до 75% всієї культурної спадщини світу. В Італії нараховують 53 пам’ятки Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а це більше, ніж у будь-якій іншій країні світу. Це, звісно, неабияк сприяє шаленим туристичним потокам, які щорічно зростають. За офіційними даними італійського Національного інституту статистики у 2017 році кількість туристів в Італії дорівнювала орієнтовно 409 мільйонів, що на 5,7% більше, ніж у 2016. Орієнтовно половина з цих туристів – іноземці, інші ж 200 мільйонів – італійці, які відкривають для себе свою ж країну. На сайті Держстату України маємо схожу статистику, за даними якої кількість внутрішніх туристів у 2017 році в Україні становила 476 967, а зовнішніх – 14 229 642. Різниця з італійськими даними вражає, чи не так?
Судячи з останніх нововведень, саме популяризацію італійської культури серед італійців тутешнє Міністерство культури ставить на перший план. Звісно, в пріоритетах і збільшення потоку іноземних туристів. Хоча далі збільшувати уже, чесно кажучи, і немає куди. Наприклад, через стрімкий потік туристів місцева влада Венеції була змушена запровадити своєрідні пропускні пункти, які регулюватимуть кількість людей у місті. Від туристів задихається і відомий національний парк Чінкве-Терре, а його мальовничим пагорбам і історичним маршрутам загрожують серйозні руйнування через велику кількість людей. Мабуть, саме тому Міністерство культури розробило цілий стратегічний план розвитку зовнішнього туризму на найближчі п’ять років, де є пункти щодо регуляції великих потоків туристів в окремих місцях.
Але повернімося до італійської культури для італійців. Усе італійське життя проходить в культурному середовищі. Кількість архітектурних пам’яток у деяких містах явно перевищує кількість сучасних споруд, а відвідуючи університети, бібліотеки, а інколи і звичайні офіси, італійці милуються фресками, розписами, картинами минулих століть. І все ж владі здається, що пересічні італійці не достатньо обізнані у власній культурній спадщині. Практично щороку залучаються додаткові кошти і засоби для її популяризації. В італійських методах такої популяризації немає нічого складного і їх абсолютно просто перейняти. Вражає те, наскільки все робиться систематично і на глобальному рівні. Наприклад, вже кілька років в Італії діє так звана акція, що дозволяє кожної першої неділі місяця відвідати музеї, галереї, замки, заплативши лише 1 євро за вхід (середня ціна вхідного квитка в інші дні складає від 5-ти до 12 євро). Звісно, в звичайні дні діють знижки для студентів і школярів. Пам’ятаю, якось моя сім’я вирішила відвідати будинок Петрарки поблизу Падуї. Усміхнений працівник музею, зважаючи на мій вік, відразу запитав, чи я студентка. Я ж, як на зло, забула свій студентський квиток удома. Але працівник відповів: «Цей музей існує не для того, щоб заробляти гроші». В результаті, і я, і мій чоловік увійшли за «студентською» ціною, хоча студенткою була лише я. Справа зовсім не у тих кількох євро, які ми з радістю заплатили б. Справа у ставленні до відвідувачів і у тому, як самі працівники культури зацікавлені у її промоції.
НАГОДОЮ ЗЕКОНОМИТИ НА ПОДОРОЖАХ І КУЛЬТУРНОМУ РОЗВИТКОВІ НАЙАКТИВНІШЕ КОРИСТУЄТЬСЯ ІТАЛІЙСЬКА МОЛОДЬ
А ось зовсім нещодавно Міністерство культури запровадило так званий «Культурний бонус». У найближчі роки усі підлітки на свій 18-ий день народження отримуватимуть подарунок від держави – 500 євро. Ці кошти можна витратити винятково на книги, театр, музеї, галереї тощо. Все, що потрібно зробити, це зробити заявку он-лайн і встановити спеціальний додаток на телефон, за допомогою якого і будуть використовуватися кошти. Про цей бонус було надано детальну інформацію усім вчителям, які неодноразово мали роз’яснити усе необхідне учням. Крім того, бонус рекламують по телебаченню і заохочують молодь і батьків подати вчасно заявку. До речі, по телебаченню реклама від Міністерства культури – звична річ. За допомогою короткометражних роликів регіони, міста, провінції різнобічно рекламують самі себе, запрошуючи в гості.
До найновіших кроків для популяризації італійської культури можна віднести ініціативу інтернет-порталу для планування подорожей GoEuro, що дозволяє легко шукати і бронювати квитки на літаки, автобуси і потяги. Портал разом із відомою італійською компанією швидкісних потягів Frecciarossa вирішили надавати знижки на поїздки до кількох італійських міст із найбагатшою культурною спадщиною. Купивши квитки на потяг згаданої компанії за такими маршрутами як Мілан-Флоренція, Болонья-Рим, Неаполь-Венеція, можна зекономити до 50% від загальної вартості. До речі, Frecciarossa вже доволі давно запровадила акцію, за якою в суботу двоє осіб можуть подорожувати за одним квитком. Дирекція зауважує, що робить усе можливе, щоб заохотити італійців відвідувати відомі міста якомога більше.
Ці кроки для популяризації культури дуже прості, їх легко втілити в реальність. Звісно, Україна в нинішній економічній ситуації не може дозволити собі дарувати 500 євро на культуру кожному, хто досягнув повноліття. Але ж можна дарувати хоча б кілька гривень, як заохочення до всебічного розвитку. Так само не варто порівнювати, скільки коштів щорічно витрачає Італія на розвиток культури і скільки Україна, бо різниця – колосальна. Варто, проте, порівнювати ентузіазм звичайних працівників культури і ентузіазм звичайних людей пізнавати свою країну. Українцям ще є куди рости.
Юлія ЯРУЧИК, фото автора
