Пилок від вигаданого кутюр
План втечі від цін виношується нами, жінками, вже давно, ось чому мене навіть не здивувала деяка непослідовність, певна невідповідність у випадково почутій фразі. Спочатку подумала, що це домашня заготовка різних фешн-викрутасів, які бадьорять оточуючих, але слова прозвучали від жінки стильної, впевненої в собі, а не від заляканої чисельними телешоу мишки, яка звикла звіряти своє життя за картинками, побаченими випадково в глянцях та за відвертими розповідями одних і тих самих телевсезнайків. До речі, на цю жінку механічно, сподіваюся, непомітно, вже дивилася кілька хвилин, дивуючись органічності її образу. Що вона робить у магазині тканин, і лише подумала — як відповідь прозвучала в цій фразі, адресованій консультантці крамниці, яка схвалила вибір сатину з чудовим огірковим принтом. Такий вишуканий зустрінеш нечасто, розмірковувала вже, прикидаючи, чи не купити й собі на літо і одночасно дивувалася від почутого: «Якось, побачивши ціну на вподобаній мною в дорогому магазині сарафан, я з переляку навчилася шити». Вона ще й шиє, моє підслуховування набирало обертів. Якщо і на ній придуманий і виконаний самостійно «кутюр», то у пані і смак відмінний — ансамбль ніби непомітний, як і буває на продумано одягнених людях. «Я давно виробила план усвідомленого використання, — продовжувала вона і, здається, прислухалася вже не лише я, — отже, живу без панічної метушні, який саме принт до нового сезону принесе жіноче щастя без абсолютно невмотивованого псування нервів з приводу цін на цікаві речі, тому у мене немає, або майже немає, проблем з вічним — що одягнути? Навчившись шити, відкрила свій підвал (вірніше — стала спільником), де невибагливі майстрині, варто сказати, з прекрасними руками, виконають майже будь-яке бажання, втілять будь-яку ніжну ідею, навіть почуту самою замовницею в чиємусь переказі, а вже якщо принесете картинку потрібної речі, намагатимуться її процитувати. Мене більше не обпалюють недоступні вітрини, захищає розуміння, що багато що можу й сама». Не інакше, як самонавіяння, не повірила і половині почутого, не інакше як відвідувала психолога або відмінниця йоги, та хто б клюнув на ці казки? Відчуваючи себе абсолютно незалежною, адже зовсім не збиралася до цього підвалу, з обеззброюючою поблажливістю уточнила — де ж роздають кутюрний пилок і чи можуть потрапити туди особи, які давно зі своїми доходами живуть майже окремо або в якомусь гостьовому шлюбі, — зустрічаються із зайвими грошима час від часу. Там ціни теж високогірні? У нас правило таке — з пані, які самі не знають чого хочуть або приносять відвертий нецікавий непотріб, працюємо лише при ремонті — почула уточнення, де потрібно — розкриємо або, навпаки, закриємо, відріжемо, загнемо в косу складочку — вбрання врятоване. Якщо ж надходить замовлення на переробку стильної речі, то допоможемо жити завтрашнім днем з сьогоднішнім і вчорашнім гардеробом, достатньо мати хоча б кілька якісних, гідних речей, ми підкажемо новий план. Нещодавно, буквально вчора (багато хто вже думає про літо) з двох речей поважного віку, природно, з натуральних тканин, створили мої дівчата одну етносукню, з таким богемним шиком поєднали різні текстури, погралися на контрасті з принтами кольором, навіть самі отримали задоволення. Це ж творчість, вона доступна не лише зіркам та розкрученим (часто за власні гроші, й чималі) дизайнерам. Шукайте таланти в підвалах — скажу всім вам. Звичайно, вже давно зрозуміла, що Катя в магазині рекламувала свій підвал, але чому б не подивитися, що там пінка, а в чому — суть. Узявши джинсову спідницю, яку придбала ще 12 років тому, зізнаюся, дуже продуману, там відмінна якість, рівненький кожен шов, та й фасон — вічно летить, кружляє, але вже декілька років вона, моя голубонька, просто висіла в шафі, поповнивши речі, які давно люблю по пам’яті. Спідниця стала подекуди меншою за розміром — носити її не дуже некомфортно, а хто за таку переробку візьметься, не запросивши великі гроші... Вирішила зі своєю спідницею відвідати цей загадковий підвал. Дівчаток тут нічим не здивуєш і, дізнавшись, що мені багато разів відмовляли допомогти, миттєво заспокоїли — залишайте. Самі підібрали шматочки потрібного відтінку, вбудували їх у клини в необхідному місці, і ось вона — моя подружка цілого десятиліття, ніби звільнившись від пут, сама помолодшала, ставши, як і раніше, особливо безпрограшною, потрапила до мого гардеробу, виправдала мої сподівання і уподобання.
У майстерні лише дві майстрині, підвал скромненький, акуратний, але не відчувається жодної другосортності, навпаки, вони пишаються тим, що читають зсередини будь-яку гідну річ очима шукачів, своїм цікавим внутрішнім сканером запам’ятовують все, зазираючи до кожної шпаринки. Фіксують таємниці виточок, складочок і все це, якщо потрібно, буде так само «грати», як і в речах, позначених часом і заслужено високою ціною. Немилосердно скорочують дистанцію з небожителями з високим гаманцем, вони, природно, доволі рідко. З такими запитами сюди переважно не приходять, але ж найголовніше знати — можемо. Переживши свої розвантажувально-завантажувальні дні напередодні весни, мій бюджет практично не відчув кровопускання, навпаки, одягнувши свою джинсову обновку, а такою вона стала, скинувши смуток забуття, я й сама здивувалася — очі заблищали від того, що хвалила себе за миттєво знайдену свободу від нескінченних скарг, які стали об’єктивно нашим життям і послідовно позбавляють власне смаку життя.
Тим часом — варто дуже захотіти новий сарафан, придумати фасон, можливо, це і буде стартом плану втечі, допомагаючи стати головним редактором свого життя, вийти з тіні розгубленості, і не знадобиться ані помада винна, ані тіні для повік кольору павичевого пера або що там ще нашіптують реклами.
Сарафан — найкращий друг жінок, а найкращий косметолог — пристрасне бажання його мати.
Звичайно, сатин з огірковим принтом не упустила. Ще б пак — редагую життя, ніби інстинктивно, але хто знає, де ховаються входи і виходи людських вчинків...
