Росія знову в імлі
У Москві відбувається остаточне скидання демократичних декорацій і відбувається цілком реальний терор проти опозиції
Наступного, 2020 року буде сторічний ювілей книги Герберта Веллса «Росія в імлі». Англійський письменник настільки добре ставився до Росії, що коли повернувся до Британії 1914 року, після перших відвідин Росії, запропонував запровадити в англійських школах обов’язкове вивчення російської мови. Після візиту до Радянської Росії 1920 року та спілкувань з Леніним про свої ідеї, щоб англійські школярі вивчали російську мову, великий фантаст уже не згадував.
Авторові фантастичного роману «Машина часу» було складно уявити, що його антиутопія втілиться в життя не за кілька сотень тисяч років, як у романі, а набагато швидше. Щоправда, російські морлоки, на відміну від уеллсівських, живуть не під землею, світла не бояться, хоча свою країну періодично занурюють в імлу. Сьогодні в Росії увесь Сибір — аж до Уралу — задихається від диму пожеж, які охопили лісові масиви площею 2 млн. га. Гасити їх влада не збирається, оскільки, мабуть, вважає, що це не її обов’язок.
Якщо щодо сибірських пожеж владу можна звинуватити в бездіяльності, то політична пожежа в Москві — подія абсолютно рукотворна, створена умілими руками столичної і федеральної влади. Що спочатку настільки незграбно забракувала зібрані незалежними кандидатами в депутати Мосміськдуми підписи, що це беззаконня в літній сонній Москві вивело на вулицю 22,5 тисячі осіб. Потім очільниця Центрвиборчкому Ела Памфілова під час зустрічі з недопущеними до виборів кандидатами була змушена обіцяти, що її співробітники особисто розберуться з кожним підписом і відновлять законність. Після чого Кремль пригадав, що лібералізм помер і припинив розбиратися з дурощами.
Унаслідок цього сталися наступні події. Симонівський районний суд Москви заарештував на 30 діб опозиційного політика та засновника Фонду боротьби з корупцією (ФБК) Олексія Навального. Одночасно поліція прийшла з обшуком до незареєстрованих кандидатів у депутати Мосміськдуми Дмитра Гудкова й Івана Жданова, які разом із Навальним закликали виходити на акцію протесту. Ухвалено рішення залякати громадян карою за вихід на неузгоджену акцію. В середу, 24.07.2019 стало відомо, що Слідчий комітет порушив кримінальну справу за «екзотичною» статтею 141 КК РФ (перешкоджання здійсненню виборчих прав або роботі виборчих комісій) за фактом «незаконних і неузгоджених мітингів і пікетувань будівель і приміщень Мосміськвиборчкому» (ММВК). Івана Жданова відвезли на нічний допит, а Дмитра Гудкова, Любов Соболь і Геннадія Гудкова викликали на допит уранці. Декілька активістів було арештовано за заклики в соціальних мережах: «Повернемо собі право на вибори!»
Абсурд ситуації в тому, що виборчі права москвичів насправді грубо порушені. Отже, привід для порушення кримінальної справи за статтею 141 КК РФ у Слідчого комітету вочевидь є, але обвинуваченими у цій справі мають бути члени столичних виборчкомів і ті шахраї, яких вони залучили як «експертів». Досить важко пояснити, яким чином могли порушити права виборців люди, присутні на мітингу на захист виборчих прав, а також як можуть перешкодити роботі виборчих комісій учасники акції перед закритими дверима виборчкому вихідного дня, коли всі члени виборчкому відпочивають на дачах.
Відтак у цьому сибірському диму та столичному маразмі народжується деяке російське майбутнє. А точніше те, що буде далі на тій території, яка називається «Російська Федерація». Контури цього майбутнього окресляться, швидше за все, не цього року. Без сумніву, ці контури дуже не сподобаються нинішнім російським володарям і цілком імовірно, що вони не сподобаються тим лідерам і учасникам протесту, які це майбутнє сьогодні намагаються наблизити та малюють виключно світлими кольорами. Але те, що відбувається сьогодні в задимленій Росії, це важливо і цікаво людям, які небайдужі щодо майбутнього цієї країни. І абсолютно нецікаво федеральним ЗМІ, увага яких прикута виключно до України, а найважливіші російські сюжети залишаються поза межами новинної стрічки.
В Україні насправді зараз усе цікаво, оскільки країна вступила в нову політичну реальність. Але для російських федеральних каналів нічого не змінилося. У програмі «60 хвилин» від 24.07.2019 показували Дмитра Яроша, який розповідав, що Україна обов’язково поверне собі Крим і Донбас (це правда), а також Кубань і Вороніж (що теоретично можливо після ще одного розпаду Російської імперії, але абсолютно не обов’язково).
Дмитром Анатолійовичем Ярошем і його жахливою візитівкою федеральні телеканали лякають російських дітей і дорослих, починаючи з 2013 року. Після того, як Дмитро Анатолійович отримав на президентських виборах 2014 року 0,7% голосів, російське телебачення спробувало знайти інше страховисько. Але швидко зметикувало, що «старий друг краще нових двох» і повернулося до Яроша. В останніх президентських виборах в Україні Дмитро Ярош не брав участі, і на сьогодні не є депутатом Верховної Ради, а останнім часом не має жодного стосунку до ще однієї страшилки для росіян — «Правого сектору».
Мабуть, у російських ток-шоу, що продукують ненависть, спостерігається криза жанру. Неможливо повірити, що в такій великій країні як Україна не можна знайти когось, хто міг би краще зіграти роль страхопуда для росіян, ніж Дмитро Ярош зі своєю зазубленою візитівкою зі слідами крові російських людей.
Ось у Великій Британії таке страховисько для Росії знайдене. Ним став новий прем’єр Борис Джонсон, яким лякали росіян у тій же програмі «60 хвилин». Скабєєва наводила всілякі антиросійські вислови Джонсона та довго показувала, як цей жахливий Джонсон, прагнучи принизити Росію, їздить на роботу на велосипеді, стрибає з парашутом і влаштовує інші безчинства. А голова міжнародного комітету Ради Федерації Костянтин Косачов пояснив росіянам, що цей Джонсон став прем’єром Великій Британії украй неправильним, недемократичним, прямо скажемо, просто бридким способом.
«Новим прем’єр-міністром країни сьогодні стає людина, що отримала в результаті відповідних виборних процедур 92 153 голосів проти 46 656 у супротив», — жахається Косачов. І продовжує лякати росіян кошмарами Великії Британії: «У країни будуть нова політика і новий уряд. Без усенародних демократичних виборів. Просто так». Тут важливо сказати про дві обставини. Перша: сам Костянтин Косачов опинився у верхній палаті російського парламенту 2014 року за волею єдиного виборця: тодішнього очільника Чувашії. А зараз його повноваження як законодавця підтвердив також єдиний виборець: глава республіки Марі Ел Олександр Евстаф’єв. Утім, навіть це не головне. Важливіше те, що росіян лякають жахіттями українського раціоналізму та гримасами британської демократії тоді, коли в столиці Росії відбувається остаточне скидання демократичних декорацій і відбувається цілком реальний терор проти опозиції.
